«Солідарність» втрачає Київщину: випадковість чи закономірність?
Осінній марафон скінчився для президентської партії програшом всуху: жоден представник «БПП-Солідарності» не отримав мандат у новостворених ОТГ.
Нині рейтинг БПП переживає не найкращі часи, але нульовий результат на всіх чотирьох ОТГ Київщини таки вражає. Політологи здебільшого пояснюють цей феномен прихиленням електорату до ідеологічних партій та поганою роботою у виборчих штабах, але по суті справа не в ідеології. Ахілесова п’ята президентської партії є те, що на відміну від її конкурентів вона – влада. І представників цієї влади електорат на місцях бачить кожен день, маючи змогу оцінити їхню роботу безпосередньо. Ця оцінка (здебільшого – справедливо негативна) впливає на народне волевиявлення куди сильніше, аніж усі передвиборні обіцянки.
Нагадаємо, що всього місяць тому на знак протесту проти дій місцевої влади (читай – представників Президента) селяни Переяслав-Хмельницького району перекрили національну автотрасу Бориспіль-Кременчук.
Приводом для акції, внаслідок якої рух у Київській області було паралізовано на шість годин, стали дії голови районної адміністрації, який підтримав місцевого земельного рейдера.
Судовий розгляд щодо підробленого рішення райради, за яким земельні ділянки мешканців села Світанок були передані такому собі Григорію Пушні, триває вже четвертий рік. Чаша терпіння селян переповнилася тоді, коли голова райадміністрації Андрій Пряхін, який відверто став на сторону рейдера, виставив на відібраній землі державну охорону та пригрозив незгодним «переламати руки та ноги».
Кращої антиреклами партії влади годі було і вигадати. Наслідком цієї поведінки адміністрації стала масова акція протесту, яка прогриміла на всю область, та – опосередковано – охолодження електорату, серед якого «Солідарність» і без того котирувалася не надто високо. Погодьтеся, було б дуже наївно очікувати, що люди підуть голосувати за владу, чиї представники погрожують їхнім сусідам фізичною розправою.
Тим більше, що потурання земельному рейдерству – не єдина проблема, пов’язана з «мудрим» керівництвом, призначеним центральною владою на місцях. За рік перебування на посаді того ж Андрія Пряхіна соціальна сфера у підпорядкованому йому районі фактично занепала.
Кошти, виділені на освіту, поділися невідомо куди – так, у селі Переяславському, незважаючи на завірення Пряхіна, що у районі «на потреби учнів та педпрацівників грошей не шкодують» «на потреби учнів на педпрацівників грошей не шкодують», діти змушені навчатися в аварійній будівлі, де ось-ось завалиться дах. Вчителі району скаржаться на безлад у райвідділі освіти та постійне пияцтво його робітників.
Не краще йдуть справи у сфері охорони здоров’я: зокрема, у 2017 році ліки переяславським чорнобильцям почали видавати лише через п’ять місяців після того, як державний бюджет виділив на них кошти. Також виявилося, що керівництво КЗ «Переяслав-Хмельницька лікарня» нанесло бюджету збитків на майже 600 тис. та 196 тис. грн. Наразі із цього приводу відкрите кримінальне впровадження, однак районна адміністрація на скандал з розтратою у лікарні не реагує. Навпаки, як повідомляють депутати райради, головний лікар КЗ Володимир Якименко був делегований у якості представника району до Госпитальної ради – без відповідного рішення районних депутатів, як того вимагає МОЗ, та незважаючи на те, що Якименко працює у лікарні без контракту, що само по собі є незаконним.
Утім, розтрата у Переяслав-Хмельницькій лікарні – не єдиний скандал, який довелося розслідувати правоохоронцям. Фігурантом окремого кримінального впровадження став один з найближчих підлеглих Пряхіна, керівник апарату райдержадміністрації Валерій Перчук. У травні цього року, виїжджаючи з будівлі РДА, чиновник збив двох підлітків, що їхали на мопеді, після чого втік з місця подій.
Пізніше учасники ДТП підписали, що «не мають претензій один до одного», однак шеф Перчука Андрій Пряхін таки вирішив за краще звільнити його з РДА. Проте звільнення було проведено так «вдало», що вже через кілька місяців Перчука спокійно поновили на посаді.
До речі, і сам Пряхін цього року встиг стати зіркою Youtube – після того, як вирішив вразити переяславців фольклором своєї «малої батьківщини» (до 2011 року нинішній голова Переяслав-Хмельницької райадміністрації мешкав у Донецьку, де був звичайним приватнім підприємцем). На конкурсі «Переяславщина талановита» голова особисто розважив аудиторію виконанням російського «блатняку» — пісні Новікова «Вези меня, извозчик». Що показово, ролік із цим «бенефісом» Пряхіна виклала у Youtube начальник відділу культури РДА (!) Анна Скляренко:
https://youtu.be/sR4gC2JPcMM
Власне, на місці провладної політсили можна було б вже запідозрити, що голову Переяслав-Хмельницької райадміністрації з усіма його підспівувачами перекупила опозиція – спеціально заради дискредитації політики Президента на місцях. Представник влади, який публічно співає під чарку коньяку про друга, який «нынче, бляха-муха, мотает срок», а тим більше на фоні вищеописаного «бєспредела» у районі, – з такими представниками жодного ворожого піару не потрібно.
Однак, схоже, що з Печерських пагорбів те, що коїться у Переяславщині та в інших районах Київщини, здається незначущою дрібницею. Інакше б центральна влада куди б пильніше ставилася до своєї кадрової політики на місцях. Утім, тривожний дзвіночок вже пролунав: якщо перекриття доріг виявилося недостатнім, то нульовий результат «Солідарності» на виборах ОТГ має змусити Президента замислитися.
Тим більше, що підписаний нещодавно закон щодо так званих «ручних губернаторів» поширюється не лише на голів ОДА, а й на керівників РДА. Тобто, віднині Президент призначатиме «вручну» (без конкурсу) як губернаторів, так і голів районних адміністрацій – і таким чином в очах громадськості відповідальність за діяння всіх чинних та майбутніх Пряхіних ляже не лише на владу взагалі, а й безпосередньо на Порошенко. А такий розклад може відгукнутися і на виборах класом куди серйозніших, аніж вибори до місцевих громад.