Обласний бюджет у тому вигляді, в якому він є сьогодні, — це золоте дно для корупціонерів

Голова Київської обласної державної адміністрації розповів «ФАКТАМ» про свою роботу на посаді губернатора.

Мери дванадцяти міст обласного значення Київської області підтримали ініціативу КОДА розподіляти бюджетні кошти шляхом субвенції населеним пунктам. Передання коштів безпосередньо на місця не лише підсилить контроль за якістю виконання робіт та надання послуг, а й мінімізує корупційний чинник на обласному рівні. В інтерв’ю газеті «ФАКТИ» голова КОДА Олександр Горган розповів про свою роботу на посаді губернатора, з чим йому довелося зіткнутися в боротьбі з корупцією, та поділився своїми подальшими планами.

«Перевірка встановила, що кошти витрачено, документи підписано, начебто роботи виконано, а об’єкти не готові»

— Олександре Любомировичу, скоро (28 жовтня) буде рівно рік, як указом президента вас призначили на посаду голови Київської обласної державної адміністрації. Розкажіть, яким був цей рік для вас як губернатора.

— Рік був складним. Головна проблема, з якою ми зіткнулися, — це відсутність системності в роботі адміністрації. Зокрема, структурні підрозділи між собою не синхронізовані, практично не було комунікації з іншими органами державної влади, яких ми повинні координувати. Відбувалися певні ритуальні заходи: щотижневі наради, розширені оперативні засідання, але фактично вони не містили в собі жодних ефективних управлінських рішень та інструментів. Видимість і зовнішній антураж адміністрації були сфокусовані саме на певній церемонії, але за ними не було реального змісту. Тому головним завданням, яке ми з самого початку почали напрацьовувати в адміністрації, — це власне формування інструментів, здатних забезпечити ефективне управління. Сьогодні в адміністрації з’явилися люди з високою мотивацією і іншою базою цінностей. Ця нова команда стала моїм першим досягненням. Усі заступники, керівники департаментів та управлінь адміністрації нові.

— Хотілось дізнатися, яким чином ви потрапили на посаду? Це був конкурс?

— Так, я обійняв цю посаду шляхом конкурсної процедури. І потрапив сюди всупереч старій номенклатурній логіці, тому що я людина з приватного сектору, у мене нема довгого кар’єрного списку. На час призначення на держслужбі я був трохи більше одного року.

— Нещодавно ви заявили про колосальні розкрадання з бюджету області, виявлені в результаті перевірки. Розкажіть, чому ви вирішили ініціювати такі перевірки, що стало поштовхом? Скільки об’єктів проінспектовано?

— На початку літа до мене звернулися міські голови Березані і Броварів, які повідомили про те, що об’єкти, які споруджуються за обласні кошти, у неналежному стані. Однак фінанси, виділені на ремонт, уже повністю використані. Ремонт не закінчено, але за документами всі акти закриті, начебто об’єкти вже добудовані. Спільно з прокурором Київської області Дмитром Чібісовим я здійснив неоголошені інспекційні поїздки на ряд об’єктів, зокрема тих, про які говорили мери Березані і Броварів, і кілька вибірково взятих зі списку, на які витрачалися обласні кошти.

Результати нас приголомшили. Ми виявили, що кошти банально вкрали, хоч за документами об’єкти на 100 процентів готові. Я дав доручення перевірити всі без винятку об’єкти, які споруджувалися за обласні кошти. Київська ОДА спільно з правоохоронними органами та обласною прокуратурою розгорнула масштабний наступ на корупційні схеми. У кожному районі Київської області, у кожному місті обласного значення уважно обстежувалися всі об’єкти, що фінансувалися за рахунок обласного бюджету останніми роками. На більшості з них комісія виявила кричущі недоліки.

— Наразі заведено кримінальні справи?

— Так, порушені кримінальні провадження за фактами виявлених розкрадань на тих об’єктах, які інспектувалися. Усі матеріали, що стосуються актування, зібрано з фотодоказами й передано Київською облдержадміністрацією до обласної прокуратури. Нині триває слідство.

— А скільки об’єктів, які інспектувалися?

— Ми обстежили більше ста об’єктів, фінансування яких здійснювалося за останні кілька років. Стосовно майже всіх об’єктів, де виявлено недоліки, порушено кримінальні провадження.

— Як щодо конкретніших цифр? Скільки грошей вже розкрадено?

— Це встановить слідство. Є об’єкти, які ми обстежували з прокурором особисто, де за допомогою візуального обстеження встановлено, що кошти витрачено, документи підписано, акти здано, начебто роботи виконано, а об’єкти не готові. Це парк у Броварах, на який витрачено щонайменше 16 мільйонів гривень, районна лікарня в селищі Димер, на яку пішло за документами 12 мільйонів, школа в Березані (3 мільйони), дитячий садок у селі Дружня Броварського району (8 мільйонів гривень). Це ті об’єкти, які ми особисто проінспектували й виявили факти колосального розкрадання.

«Мери й сільські голови беруть на себе повну відповідальність»

— І як бути з корупцією серед чиновників? Як ви плануєте боротися з корупційними проявами поза обладміністрацією та меріями?

— Ми розуміли, що в галузі капітального будівництва має місце розкрадання, а обласний бюджет у тому вигляді, у якому він є сьогодні, — це тихе золоте дно, до якого не було діла нікому. Однак виявлені масштаби приголомшують. Тотальна корупція виводить у кишені корупціонерів мільйони гривень щороку. Це непобудовані дороги, садочки, лікарні, школи. Наприклад, в Ірпені один рік будується суперкомфортабельний, теплий, інноваційний садок за 24 мільйони гривень, удвічі більший за садок, що будується чотири роки на обласні кошти за старим радянським проектом.

Ми вирішили фінансувати об’єкти капітального будівництва шляхом прямих субвенцій громадам. Визначаємо, які об’єкти мають бути споруджені, а їх виконання забезпечують мери й сільські голови на місцях: проводять тендерні процедури, обирають підрядників, здійснюють поточний контроль за виконанням робіт. Таким чином вони беруть на себе повну відповідальність за якість і своєчасність цих робіт. Зі свого боку, адміністрація буде здійснювати технагляд і контроль за законністю використання коштів.

— Чи всі роботи ви хочете передати на місця? Можливо, будуть винятки?

— Винятками стануть лише великі об’єкти обласного значення. Такі об’єкти можуть бути в галузі охорони здоров’я, освіти та в інших сферах. Це об’єкти, якими користуватимуться всі мешканці області або кількох районів одночасно. Це єдина обставина, де ми передбачаємо можливість залучення структур обласного рівня, і в такому випадку залучатимемо максимальну кількість експертів і представників громадськості для контролю за прозорістю проведення тендерних процедур і належним використанням бюджетних коштів. Легше проконтролювати кілька великих флагманських проектів, ніж коли їх тисячі і вони стосуються великої кількості дрібних закупівель.

— Чи є на сьогодні вже приклади розподілу бюджетних грошей згідно з вашою ініціативою? Розкажіть про пілотний проект у Лютежі.

— Розуміючи, що ця пропозиція потребує практичного втілення, уже в травні обласна державна адміністрація подала кілька пропозицій, які стосувалися субвенцій селу Лютіж і місту Біла Церква. Це прямі кошти, які під цільо­ві проекти отримали ці населені пункти, і вони взяли на себе відповідальність за їх належне використання. За рахунок того, що у Лютежі ми профінансували частково спорудження садка, отримали додаткове співфінансування — до 10 мільйонів, які використали з обласного бюджету, залучили ще 14 мільйонів із місцевих бюджетів (10 — з району і 4 — з села), у Лютежі з’явився новий сучасний дитячий садок, розрахований на 120 дітей. У разі необхідності він зможе вмістити до 200 дітей, тоді як до реконструкції установу могли відвідувати до ста дітей. Крім захисту від розкрадання, цей інструмент дає можливість тим пріоритетам, які формує державна влада, залучати кошти місцевих бюджетів, закамульовані знизу. Це синергія інтересів та ресурсів.

«Торік в експлуатацію введено понад два мільйони квадратних метрів житла, однак немає садків, шкіл, лікарень»

— Нещодавно мери 12 міст Київщини підтримали вашу ініціативу щодо нового порядку розподілу бюджету. Розкажіть про неї детальніше. Чому вважаєте її ефективною?

— Цю ініціативу підтримали всі без винятку мери міст обласного значення, які брали участь в обговоренні. Одноголосно й дуже завзято. Тому що вони на власному прикладі пересвідчилися в «ефективності» використання коштів, коли їх опрацьовують структури обласного рівня. Вони через себе пропустили цю проблему, зіткнулися з нею безспосередньо, розуміючи всю цінність управлінської інновації.

Також пропозицію підтримали більшість голів районних рад Київщини. Не підтримали тільки керівники, ангажовані опозиційними силами, які мають політичне кредо: «Баба-яга проти». Що би їм не пропонували, вони завжди будуть проти, тому що їхня позиція така: чим гірше — тим для них краще.

— Як ви вважаєте, чи переймуть ці ініціативи інші регіони України? Чи потрібно це їм взагалі?

— Таке кардинальне рішення вже викликало агресивну реакцію з боку тих корупціонерів, які багато років паразитували на бюджетних потоках. Адже вони звикли до «дерибану» обласного бюджету.

Я вважаю, що наша прогресивна модель невдовзі стане прикладом для інших. Коли державна виконавча влада сама передає кошти на місця, це зміцнює довіру громад до влади і мінімізує корупційні ризики. Ось, наприклад, кілька днів тому мені зателефонував один губернатор і розповів, що мери міст його регіону починають говорити, що в Київській області йдуть таким шляхом, тож чому би й нам так не зробити. Тобто ми вже даємо позитивний приклад решті областей. Я впевнений, найближчим часом така робота з коштами місцевого бюджету стане стандартом, який матиме законодавче закріплення для всіх регіонів України.

Вже зараз ми в повному обсязі реалізуємо цю інновацію. У бюджеті Київської області може бути вивільнено більше 300 мільйонів гривень за рахунок перерозподілу коштів з інших обласних програм, які не мають перспективи фінансування. Ми бачимо в обласному бюджеті більше 300 мільйонів гривень, які зараз можуть бути розподілені між усіма містами і райо­нами Київської області у вигляді прямої субвенції. Ці кошти з’явилися за рахунок перевиконання міського бюджету і завдяки припиненню фінансування тих програм обласної ради, які не мають жодної перспективи реалізації. Тому я звернувся до облради із закликом провести позачергову сесію, на якій буде перерозподілено більше 300 мільйонів гривень в інтересах районів і міст обласного значення Київської області.

— Як ви бачите розвиток області найближчим часом?

— Область вимагає кардинальних рішень, тому що той спонтанний розвиток, який зумовлює перенаселення околиць Києва і знелюднення віддалених регіонів, створює великі проблеми для мешканців Київщини. Будуються багатоквартирні комплекси. Торік в експлуатацію введено понад два мільйони квадратних метрів житла, однак немає садків, шкіл, лікарень, не ремонтуються дороги, каналізації, немає можливості підключитися до електроенергії. Ми не допустимо, щоб Київщина перетворювалася на спальний район або відхоже місце, тому кошти бюджетів усіх рівнів будуть спрямовуватися на розвиток регіону, зручного і безпечного для проживання мешканців.

Євген БЛАНСЬКИЙ

Поділитися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *