Володимир Зеленський та його Офіс розпочали фронтальний наступ на прошарок чиновників, орієнтованих на Демпартію США, і пов»язаних з нею грантових активістів, політиків та ЗМІ.
В останні роки вони були інтегровані американцями в систему управління внутрішніми процесами в Україні, яку намагався вибудовувати Вашингтон, щоб мати вплив на Зеленського, наглядати за ним та обмежувати його владу, пише Страна.
Після перемоги на виборах Трампа у цього прошарку, однак, почалися проблеми.
Але певний вплив вони зберігали. Зокрема, до певної міри на НАБУ та САП , низку ЗМІ, а також на процес відбору суддів та керівників силових структур через впроваджений під тиском американців ще за часів Байдену інститут «міжнародних експертів», які мали на конкурсах вирішальний голос.
Спираючись на ці ресурси, прошарок спробував продемонструвати, що «є ще порох у порохівниці» і ховати його ще рано, ініціювавши відразу кілька ударів проти Зеленського.
По-перше, це справа проти одного з найближчих до президента чиновників — віце-прем’єра Чернишова . Удар наносився через непідконтрольну Банковій частині НАБУ за інформаційної підтримки близьких до грантових кіл ЗМІ. Насамперед, що входять до холдингу Томаша Фіали.
По-друге, прошарок зміг за допомогою «міжнародних експертів» провести свого кандидата на посаду голови Бюро економічної безпеки — детектива НАБУ Олександра Цивінського.
По-третє, активізувалася кампанія проти міністра оборони Рустема Умерова, якому грантові кола звинувачували цілий перелік звинувачень — починаючи від провалів і корупції в оборонних закупівлях і закінчуючи сім’єю міністра .
По-четверте, до західних ЗМІ пішла кампанія проти глави Офісу президента Єрмака. Як вважають на Банковій, вона була організована тими самими колами.
Усій цій активності надавав ¦діяльну підтримку Петро Порошенко, який стоїть на порозі отримання підозри та відправки до СІЗО за отримання валіз грошей з Москви перед виборами 2019 року. Для нього ситуація критична, тому він вписується в будь-який «рух» проти Зеленського.
Якийсь час влада на цей накат реагувала мляво і навіть якось розгублено. У тому числі й тому, що не було до кінця зрозуміло, чи є цей накат самодіяльністю місцевих активістів чи реалізацією стратегії Вашингтона. Тим більше що з Білого дому йшли дуже неоднозначні сигнали. Зокрема, у вигляді припинення надсилання військової допомоги Україні.
Але протягом останнього тижня Трамп різко посилив риторику щодо Путіна, про своє спілкування із Зеленським відгукнувся позитивно, розблокував допомогу ЗСУ та навіть пообіцяв нові поставки. Також почало форсуватися і питання запровадження нових санкцій проти РФ.
На тлі цього на Банковій дійшли висновку, що Білий дім тепер знову союзник, загрози від нього (і загалом від Заходу) більше не виходить, а тому можна спокійно розправитися з внутрішніми противниками.
Почали з того, що Кабмін відмовився призначати Цивінського переможцем конкурсу на голову ВЕБ.
У колишнього віце-прем’єра Кубракова, який був одним із організаторів справи проти Чернишова, пройшли обшуки.
Активізувала свою діяльність парламентська комісія щодо перевірки ефективності роботи НАБУ та САП, що може стати прологом до ліквідації цих органів.
А вчора одному з найвідоміших грантових активістів – керівнику «Центру боротьби з корупцією» Шабуніну вручили підозру за ухилення від військової служби.
З цієї ж точки зору можна розглядати і раніше введені санкції РНБО проти бізнес-партнерів Томаша Фіали та близької до нього фірми.Що було сприйнято як останнє попередження Фіале та його медіа – у разі продовження кампанії проти людей президента, санкції вже буде введено і проти них.
Розрахунок Банкової, очевидно, на те, що Трампу доля української клієнтели Демпартії США байдужа, а ліберальні еліти Європи і самі американські демократи за неї не заступатимуться, бо не захочуть дискредитувати українську владу в нинішній ключовий момент, коли вирішується, яку стратегію далі по Україні обере Трамп.