Телеграм-канали популярних онлайн-медіа: недоліки контенту та поради щодо його покращення
65,8% контенту телеграм-каналів популярних онлайн-медіа є неякісним з погляду професійних стандартів. Понад половину публікацій оцінені експертами ІМІ як недостовірні, а частина – містить емоційні оцінки, порушення принципу відокремлення фактів від коментарів чи навіть ознаки замовності. У деяких каналах зафіксовано поширення матеріалів з російською пропагандою. Такими є результати моніторингу Інституту масової інформації, проведеного в жовтні 2025 року.
Виявилося, що телеграм-канали 10 найпопулярніших онлайн-медіа України (за версією Similarweb) мають спільні типові недоліки: їхній вміст здебільшого не відповідає стандартам, що застосовуються до новин на сайтах. Водночас абсолютна більшість контенту – це фрагменти новин, розміщених на сайті, де рівень дотримання стандартів є помітно вищим. Це пояснюється насамперед форматом публікацій у телеграмі.
Ця платформа набула особливої популярності в Україні 2022 року, зокрема через простоту споживання інформації з цього джерела, коли з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україні з боку аудиторії стрімко зріс попит на швидку, коротку інформацію, пов’язану з безпековими аспектами.
Технічно платформа дозволяє розміщувати об’ємні публікації, на рівні з лонгрідами на сайтах. Разом з тим телеграм-канали, що найшвидше здобули більшу кількість підписників, працюють у форматі коротких повідомлень, іноді одним реченням, значно рідше – кількома абзацами. Це і стало одним зі складників легкого споживання та їхньої популярності.
За цим трендом пішли й медіа, що вийшли зі своїм контентом у телеграм. Але, намагаючись публікувати лаконічні повідомлення, редакції пожертвували складовими якісного інформування аудиторії.
Головна проблема. Достовірність публікацій у телеграм-каналах
Як наслідок, найбільше постраждав рівень достовірності. Понад половину дослідженого контенту виявилося сумнівним з погляду стандарту достовірності (55,3% всіх досліджених публікацій). Окремі телеграм-пости втратили точність через свою неповноту. Але найчастіше публікації заслуговують на критику з погляду достовірності через те, що вони не пояснюють, звідки стала відома наведена інформація.
Побачити посилання на джерело можна переважно, лише коли йдеться про цитування іноземних медіа. В інших випадках редактори телеграм-каналів найпопулярніших онлайн-медіа відбуваються формальностями, що не дають чіткого розуміння походження інформації. Або й того не роблять.
Серед відповідних вимогам до достовірності новин постів досліджених телеграм-каналів можна виокремити п’ять категорій.
Більшість публікацій містить удавані посилання на джерело, тобто гіперлінк на новину, розміщену на сайті, де вже може бути вказане справжнє джерело інформації. Більшість зазначених гіперлінків додано в такий спосіб, що, лише перейшовши, можна зрозуміти, куди він веде.
Ймовірно, що редакції розраховують так привести аудиторію на свій сайт. Можливо, мінімальна частка аудиторії це зробить і зможе ознайомитися з новиною, повнішою та достовірнішою. Втім, якщо за гіперлінком не перейде, то походження інформації аудиторія так і не зрозуміє, адже джерело в телеграм-пості не вербалізовано. Тим часом посилання на себе ж навряд чи можна розглядати як справжнє вказання джерела. Такий спосіб не видається достатнім для того, щоб вважати публікацію в телеграм-каналі відповідною вимогам до достовірності.
Більшість постів у телеграм-каналах, що цитують заяви та висловлювання політиків та інших публічних осіб, є атрибутивними. Тобто вони називають особу, чиї слова переповідають. Втім, найчастіше це не прояснює, як редакція дізналася про наведені висловлювання, тим більше коли йдеться про іноземних політиків, які робили свої заяви за тисячі кілометрів від редакції та її кореспондентів.
Час від часу публікації в досліджених телеграм-каналах супроводжуються кадрами відео, що, на перший погляд, могли б видаватися підтвердженням достовірності. Іноді це може так і працювати. Втім, лише коли йдеться про відео з верифікованого джерела і воно демонструє саме ті події, про які мовиться, чи цитує саме ту заяву, що наведено в тексті. А от коли йдеться про відео, що не містить логотипа, за яким можна встановити його походження, або воно містить вотермарки неверифікованих акаунтів у соцмережах, або зафіксовані на ньому події можна інтерпретувати в різний спосіб, навряд чи це можна вважати підтвердженням достовірності публікації.
В окремих випадках публікації в досліджених телеграм-каналах містять узагальнене посилання на джерело, здебільшого це абревіатура “ЗМІ”. Тобто користувач знову не отримує розуміння походження інформації й не може звернутися до першоджерела, щоб пересвідчитися в правдивості повідомлення.
На додачу деякі публікації є не досить достовірними саме через свій скорочений формат, який має наслідком неповноту інформації. Насамперед це стосується повідомлень про результати соціологічних досліджень. Такі публікації розповідають про розподіл голосів респондентів, але не кажуть про методи опитувань та вибірку, що може викривляти трактування читачем зазначених даних.
Найбільшу частку публікацій, невідповідних умовам достовірності, серед досліджених телеграм-каналів зафіксовано в Obozrevatel.ua (69%). Найменше таких публікацій має телеграм-канал “РБК-Україна” (43%).
Телеграм-канали змішують факти з коментарями
Контент досліджених телеграм-каналів має й інші вади. Другим за поширеністю недоліком після браку достовірності з погляду журналістських стандартів є не досить чітке відділення коментарів від фактів (9,1%). До цього переліку потрапили кілька категорій публікацій.
Насамперед ідеться про ті, що містять неатрибутовані оцінки та судження. Найчастіше це має вигляд, ніби редактори телеграм-каналів вирішили додати власних думок до наявної інформації, дещо переоцінюючи свою експертність. Лишається загадкою, в чому сенс і цінність таких суджень, оцінок та припущень. Адже навіщо додавати зайві слова до публікацій у телеграм-каналах, якщо завдання полягає в лаконічності та спрощенні.
Також з погляду відділення фактів від коментарів невідповідними є публікації з надмірною кількістю графічних елементів, що безапеляційно схиляють аудиторію до сприйняття інформації під уже визначеним кутом.
До них додались і пости, що містять емоційну лексику. Загалом незрозуміло, що від таких постів у телеграм-каналах отримують редакції. Якщо емоційні маніпуляції в заголовках новин на сайтах ще можна зрозуміти як бажання привернути увагу якомога більшої кількості читачів та спробу змусити їх перейти за посиланням заради трафіку, то в телеграмі це видається сумнівом у здатності аудиторії оцінити значення інформації та визначити своє ставлення до неї без підказок.
Крім того, сюди ж зараховано повідомлення на кримінальну тематику, списані з пресрелізів правоохоронних органів. Як це часто буває і в новинних стрічках на сайтах, коли риторика силовиків поширюється в медіа, виникає порушення принципу презумпції невинуватості. Тобто публікації називають винними в злочинах осіб, щодо яких суд ще не ухвалював вироку. Але якщо в новинах на сайтах десь у текстах ще можна побачити, що йдеться лише про підозри та версії слідства, то в постах у телеграм-каналах через їхній скорочений формат ці “вироки” без суду видаються ще більш брутальними та безапеляційними. А коли мова про порушення принципу презумпції невинуватості, йдеться вже не тільки про невідповідність журналістським стандартам, тут уже можна говорити й про нехтування законодавчими нормами.
айбільше дописів, де змішано коментарі з фактами, – у телеграм-каналі “УНИАН – новости Украины | война” (23%), найменше – в “NV | nv.ua | Радіо NV | Новини України | Аналітика | Відео | НВ |” (2%).
Контент без балансу та з ознаками замовності
Серед контенту досліджених телеграм-каналів є публікації, що викликають сумніви з погляду їхньої збалансованості (1,4%). Переважна більшість таких постів має ознаки замовності. Іноді вони підписані, наприклад, “промо”. На сайтах таке маркування оцінювалося б як невідповідне. А в телеграм-каналах це видається ще більш невідповідним, адже якщо в повноцінному матеріалі на сайті під певним кутом зору ще можна побачити якесь інформування, то короткий пост у телеграмі за своїм форматом значно ближчий до звичайнісінької реклами.
Водночас у подібних публікаціях деяких досліджених телеграм-каналів немає навіть таких позначок, тобто виникає привід говорити про джинсу. Інакше кажучи, про спробу ввести аудиторію в оману. Лишається вкотре нагадати, що неповага до читачів – це постріл собі в ногу, це прямий шлях до втрати аудиторії, а отже й сподівань на збільшення монетизації, зокрема на прихід нових рекламодавців. Звісно, такі наслідки не помітні одразу, так само і стратегія збільшення доходів через побудову довірливих відносин з аудиторією працює в довгостроковій перспективі. Але в тому й питання, чи сьогодні заробляти копійки, чи притомні кошти через якийсь час. Власне, вибір може залежати від того, як редакція взагалі бачить своє майбутнє і скільки років сподівається існувати.
Публікацій, що сумнівні з погляду балансу та з ознаками замовних, серед дослідженого контенту не виявлено в телеграм-каналах: “NV | nv.ua | Радіо NV | Новини України | Аналітика | Відео | НВ |”, “Цензор.НЕТ | Новини України”, Obozrevatel.ua, “Кореспондент.net”,
У телеграм-канали популярних медіа просочилася російська пропаганда
До стрічок окремих досліджених телеграм-каналів потрапила й російська пропаганда (1%). Те, що на сайтах могло б бути суспільно важливими для української аудиторії новинами, які могли б бути значущими з безпекового погляду, допомагати читачам орієнтуватися в ситуації, у постах у телеграмі перетворилося просто на цитування російського диктатора чи його посіпак. Можливо, редактори телеграм-каналів не мали злих намірів, але й про добрі, схоже, забули замислитися. Скоротивши новини до цитат російських зловмисників і не додавши до них ані спростувань, ані коментарів, ані бекграундів, вони зіграли якщо не на руку ворогу, то як мінімум посприяли залякуванню українців та натисли на їхню психіку.
Додаткові питання виникають, коли більшість контенту каналу подається російською мовою, як в “УНИАН – новости Украины | война”.
Як медіа можуть покращити контент своїх телеграм-каналів
Отже, можна констатувати, що редакції популярних онлайн-медіа не надають достатньої уваги контенту своїх телеграм-каналів, навіть виявляють певну недбалість.
Напрацьовані й узгоджені в медіаспільноті журналістські стандарти застосовуються до публікацій на сайтах, чи в друкованих виданнях, чи до продуктів, що транслюються на теле- і радіоканалах. Так, ці стандарти напряму застосовуються до контенту в телеграм-каналах – це нетрадиційна практика і, можливо, певне завищення очікувань. Звісно, пост у телеграм-каналі є спрощеною формою інформування аудиторії. Зрозуміло, що аудиторія телеграм-каналів виявляє попит на саме цей спрощений формат і очікує швидких та коротких повідомлень.
Водночас це не означає індульгенції на поширення інформації, викривленої недостовірністю, неточністю, на власний розсуд розставленими акцентами, самостійно вигаданими оцінками та припущеннями, емоційними маніпуляціями, однобокістю та маскуванням реклами під новини й, зрештою, наративами російської пропаганди.
Тому якщо говорити про журналістські стандарти, адаптовані під телеграм-канали, то навряд чи вони мали б істотно відрізнятися від тих, що застосовуються до традиційних онлайн-медіа. Тож редакціям, що турбуються про свою репутацію та якість контенту на основних майданчиках, а також про довіру аудиторії, не зле було б надати більше уваги й додати професійності роботі зі своїми телеграм-каналами.
Отже, доречною видається порада – насамперед додати публікаціям у телеграм-каналах достовірності. Для цього слід зазначати в постах джерела, з яких редакція отримала інформацію. Адже навіть у випадках, коли в публікації є атрибутована цитата, найчастіше цього замало. Коли читач розумітиме, звідки редакція дізналася про висловлювання, наприклад, американського або й українського президента чи європейського міністра або експерта, він і більше довірятиме наведеній інформації, і, якщо забажає, зможе звернутися до першоджерела. Водночас додавання двох-трьох слів на кшталт “як повідомляє агенція / видання / телеканал тощо або наш кореспондент” не зробить публікацію помітно довшою і складнішою та не забере багато часу в редактора.
До того ж відповідний стандарт не вимагає обов’язкового розміщення в кожному повідомленні активного гіперлінку на першоджерело. Так само як і не забороняє розміщення лінку на новину на своєму сайті.
Тобто підвищення рівня достовірності публікацій у своїх телеграм-каналах для якісних медіа не є складним та витратним і не позбавляє цей контент простоти та лаконічності. Натомість це стало б кроком на зустріч наявній аудиторії і, цілком ймовірно, привабило б нову.
Заради того щоб уникнути мішанини з фактів та коментарів і допомогти читачам чітко розуміти, де перше, а де друге, редакторам телеграм-каналів іноді треба не вчиняти додаткові дії, а просто втриматися від зайвих і не додавати власних суджень до наявної інформації. Якщо ж до повідомлення все ж є фаховий коментар, то слід чітко позначити, хто є його автором. Для цього також вистачить двох-трьох слів, що не обтяжать того ж редактора і не зроблять публікацію помітно складнішою.
Щоб стрічка телеграм-каналу була збалансованою, також не треба вигадувати нічого нового. Висвітлюючи конфліктні ситуації, слід подавати точки зору обох сторін якщо не в одній публікації, то принаймні в різних. А в разі поширення замовного контенту немає нічого кращого, ніж його маркувати, використовуючи слово “реклама”.
Щодо російської пропаганди, то її просто не треба поширювати. А коли редакція вбачає суспільну важливість для української аудиторії в інформації, що походить з російських джерел, то не варто її передавати в телеграм-каналах занадто короткими повідомленнями. Якщо пропагандистське джерело так і назвати, це вже покращить ситуацію. Якщо агресора назвати агресором, а диктатора диктатором, це вже менше скидатиметься на ворожу пропаганду. Якщо до цитати російського діяча додати бодай двома реченнями контекст та критичний коментар або спростування, це остаточно перетворить цитування російської пропаганди на доречне інформування української аудиторії.
Тобто для підвищення якості публікацій у телеграм-каналах немає потреби змінювати контент настільки, що він втратить свої переваги – лаконічність, простоту та швидкість. Для цього не потрібно і заходів, що створять умови та причини для переходу користувача на сторонні ресурси. І, головне, це не вимагає заходів, непритаманних редакціям, принаймні тим, що вважають за необхідне працювати якісно, цінують свою репутацію та поважають аудиторію.
*До моніторингової вибірки потрапили по 100 постів, опублікованих поспіль від початку доби 13 жовтня 2025 року в телеграм-каналах: “Українська правда”, “УНИАН – новости Украины | война”, “Цензор.НЕТ | Новини України”, Obozrevatel.ua, “ТСН новини / ТСН.ua”, “Кореспондент.net”, РБК-Україна, “24 Канал | Новини України”, “NV | nv.ua | Радіо NV | Новини України | Аналітика | Відео | НВ |”, “Фокус: новини, аналітика, статті”. Загалом проаналізовано 1000 публікацій.
Дмитро Баркар ІМІ