Майже кожен п’ятий суддя в Україні володіє науковим ступенем і отримує за це щомісячну надбавку у розмірі 15–20%. Водночас у багатьох дисертаціях виявляють плагіат та інші порушення академічної доброчесності.
Згідно з даними ЗМІ, базова зарплата судді у 2024 році становила від 63 до 157 тис. грн, але реальні середні виплати були значно вищими:
— місцевий загальний суд — 107,8 тис. грн,
— адміністративний та господарський — 121,5 тис. грн,
— апеляційний суд — 234,7 тис. грн.
Це досягається завдяки різним надбавкам, зокрема за науковий ступінь.
Найбільше «науковців» у Верховному Суді: 96 зі 146 суддів. На їхні надбавки щороку йде близько 30 млн грн.
Судді ліквідованого ОАСК (деяких, до речі, викривали у плагіаті, наприклад, Бояринцеву чи Кобилянського) отримали 2,3 млн грн доплат у 2024 році, попри те, що фактично не здійснюють правосуддя.
Перевірки дисертацій виявляють системні проблеми: 36 із 52 містили плагіат або інші суттєві порушення. ГРД у висновках також часто вказує, що дисертації готувалися формально, «під ключ» у так званих «токсичних мережах», а судді майже не отримували зауважень під час захисту.
Відомий випадок — кандидат до Чернігівського апеляційного суду Олександр Короленко, який зізнався, що писав дисертації для суддів по 6 тис. доларів за штуку. Ці судді Ващук та Морозовська досі отримують доплати.
Бо позбавити суддю ступеня чи стягнути кошти практично неможливо. Єдиний успішний прецедент — суддя Печерського райсуду Оксана Царевич. Відомо лише про одного суддю, Петра Тарасевича, який добровільно повернув 642 тис. грн надбавок, оскільки ступінь отримав у МАУП, яка не мала на це права.
У підсумку через сумнівні наукові ступені держбюджет щороку втрачає 10–15 млрд грн.
Джерело Антикор