Житло для ВПО, освіта і плани на деокупацію: чого чекати від нового начальника Луганської ОВА

Новий начальник Луганської обласної військової адміністрації Олексій Харченко свою першу пресконференцію провів через два тижні після призначення на цю посаду. Власне, як пресконференція цей захід був анонсований, а фактично відбулася зустріч з журналістами та громадськими діячами. Під час цієї зустрічі розмовляли переважно про проблеми, найбільш болючі для регіону, територія якого окупована Росією майже повністю. Говорили про вимушених переселенців, ветеранів, про освіту, медицину.

Свій власний аналіз ітогів прес-конференції посадовця написала Реальна газета.

“Ми відкриті до спілкування, але будемо вимикати мікрофон”

На початку спілкування Харченко сказав, на яку розмову він налаштований і що вчинятиме з незгодними: «Я розумію, що у більшості населення є антипатія до влади. Але це – конструктив, і робоче, дієве спілкування ми маємо підтримувати без образ, без переходу на особистості і таке інше. Це стосується всіх учасників заходу. Якщо хтось буде порушувати такі правила, ми будемо вимикати мікрофон, зупиняти спілкування, тому що, як я і заявляв, ми будемо максимально відкриті до спілкування з громадами, з представниками громадських організацій, але виключно з позиції конструктиву і взаємоповаги».

І «репресії» були: Олексій Харченко розпорядився відключити мікрофон, коли один з журналістів, що брав участь онлайн, поцікавився, чому досі не звільнені двоє чиновників-фігурантів кримінальних проваджень, і запитав про доцільність збереження у теперішньому вигляді структури комунальних установ та підприємств, приписаних до майже повністю окупованої області. 

Здалося, начальник ОВА вирішив, що підтекст цього питання – сумнів взагалі у доцільності існування адміністрації майже повністю окупованої області. 

“Чи правильно я вас зрозумів, що ви хочете, щоб всі наші заклади припинили своє існування?”, — перепитав він.

“Ви, так би мовити, віртуальною діяльністю займаєтеся”, — сказав журналіст.

“Ні, віртуальною діяльністю займаєтеся ви, а ми займаємося досить реальною”, — ображеним тоном сказав Харченко і розпорядився відключити медійнику мікрофон. 

Втім, на поставлені ним запитання відповів.  

“Багатим” ВПО – іпотека, “бідним” – шелтери

Судячи із сказаного Олексієм Харченком на цій пресконференції, для деяких вимушених переселенців є невтішні новини. А саме – для ВПО, які через невеликі доходи не зможуть дозволити собі купівлю власного житла хоча б в іпотеку.

Розмову про допомогу вимушеним переселенцям Харченко почав «за здоров’я», сказавши, що для будівництва житла для ВПО виділятиметься земля, яка знаходиться у державній власності, що значно спростить процес землевідведення: «Сєверодонецька громада зараз рухається до отримання в комунальну власність державної землі на території Київської області. Якщо ми цей механізм відпрацюємо і нам Кабмін погодить, цей досвід ми можемо масштабувати. Бо державної землі набагато більше, ніж комунальної, і з державою буде зручніше співпрацювати, бо приймаючі громади не завжди активно йдуть на допомогу і сприймають наші ініціативи щодо будівництва житла чи будь-яких інших соціальних об’єктів».

Як про безперечно позитивні зміни Олексій Харченко говорив про рішення державної влади, які дозволять органам влади, що представляють окуповані території, брати участь у розподілі житла для ВПО: «Агенція відновлення обрала ряд приймаючих громад і запускає там величезне будівництво житла для ВПО за такої умови: приймаюча громада бере кредит і фінансує 25% будівництва, інші 75% – донорські кошти або фінансування з державного бюджету. Я вважаю, що наші громади, зараз мають і ще будуть мати можливість ставати повноцінними учасниками таких проєктів і виступати замовниками будівництва на рівні з приймаючими громадами».

Таке нововведення, як вважає Харченко, дозволить цільове розподілення житла, і цим процесом керуватимуть місцеві органи влади тих територій, звідки приїхали ВПО: «Коли таке житло розподіляла виключно приймаюча громада, його могли отримати переселенці з різних областей, тепер і ми зможемо брати участь й у будівництві і у розподілі житла».

Втім, судячи з інших висловлювань Олексія Харченка, програми із забезпечення житлом ВПО зможуть належним чином вирішити проблеми лише однієї й, скоріше за все, дуже невеликої групи переселенців – тих, хто «потягне» іпотечний кредит, тобто, зможе протягом тривалого часу платити банкам чималі суми: «Зараз ми активніше підтримуємо дві категорії ВПО. Тим, які платоспроможні, ми зможемо допомогти в отриманні кредиту. Працюємо, щоб таким людям компенсували перші внески. Щодо тих, хто малозабезпечений, то ми активно працюємо над допомогою у розбудові шелтерів».

Тобто, для переважної більшості ВПО це благо буде недоступним, й тим, хто не зможе оплачувати орендоване житло, доведеться задовольнятися шелтерами та сподіватися, що вони проіснують достатньо довго і люди не опиняться на вулиці.

…Але є нюанси

Про паспорти

Під час пресконференції Олексій Харченко говорив не стільки про майбутні власні управлінські рішення, скільки про взаємодію з органами державної влади.

Один з промовистих прикладів — відповідь на запитання про те, що люди, які виїхали з територій, окупованих у 2014 році, не можуть у разі оформлення паспорта у вигляді ID-картки внести туди відомості про прописку у Луганській області. Новий начальник ОВА і начальник управління з питань нормативно-правової роботи та децентралізації Анатолій Петрищев визнали, що проблема виникла через небажання Державної міграційної служби (ДМС) допрацювати Єдиний державний демографічний реєстр і внести туди певні дані періоду до 2014 року. Втім, чиновники запевнили, що вимагатимуть розв’язання цієї проблеми.

Про компенсацію за зруйноване житло

Олексій Харченко оприлюднив ще одну хорошу для ВПО новину. Вони можуть подати заявки на виплати компенсацій за пошкоджену або знищену нерухомість. Та є і тут певні нюанси. Отримати гроші люди поки що не зможуть. Бо відповідний законопроєкт ще не підписаний Президентом. І стосується нововведення лише територій, окупованих у 2022 році. Переселенці з 2014 року – «за бортом».    

«Я проведу відповідні консультації з народними депутатами, Кабінетом Міністрів, профільними міністерствами, аби зрушити ці питання», – сказав Олексій Харченко.

Про ветеранів 

Переважно спілкуванням з органами державної влади новий начальник Луганської ОВА намагатиметься вирішувати і проблеми ветеранів, насамперед – житлову. Втім, було зазначено, що тисячі ветеранів з Луганщини вже отримали від держави житлові сертифікати.

Про освіту

Харченко заявив, що він – принциповий противник наказу Міністерства освіти і науки України від 7 серпня 2024 року № 1112 «Про затвердження Порядку та умов здобуття загальної середньої освіти в комунальних закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні», який має набути чинності з 1 вересня 2025 року. Згідно з цим документом будуть фактично ліквідовані школи, підпорядковані громадам, розташованим на окупованих та прифронтових територіях.

«Вони не мають морального права це робити», – сказав Харченко про дії Міносвіти і пообіцяв, звісно, відповідно комунікувати з державною владою.

Про релоковані підприємства 

Новий начальник Луганської ОВА висловився за максимальне збереження підпорядкованих місцевій владі комунальних установ та підприємств:

«Звісно, мною перевірятиметься діяльність кожної місцевої військової адміністрації та доцільність роботи комунальних підприємств. Але серед них є ті, хто займається, до прикладу, будівництвом оборонних споруд». 

За словами Олексія Харченка, комунальники, підпорядковані Луганській ОВА, будуть потрібні після деокупації:

«Вони приїдуть і відновлюватимуть системи життєзабезпечення на звільнених територіях. З чим ми будем заходити в область після деокупації? Там живуть наші люди, й ми маємо одразу забезпечити їхню життєдіяльність, у тому числі житлово-комунальне господарство, соціальні послуги тощо. Бо інакше у всіх світових ЗМІ швидко після деокупації будуть показувати людей з плакатами: «Заберіть нас в Росію!».

Лишилося дочекатися деокупації, яка буде невідомо коли.   

Довідка: хто такий Олексій Харченко?

Олексію Харченку – 37 років, народився він 11 вересня 1987 року в Узбекистані у місті Чирчик у родині військового. У 1991 році сім’я переїхала в Україну. Закінчив Національну академію державної прикордонної служби України і Житомирський державний технологічний університет за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування». Має науковий ступінь доктора філософії.

З 2008 по 2015 рік – у Державній прикордонній службі України, звільнився за власним бажанням. З 2009 по 2013 роки служив у Луганському прикордонному загоні. Є учасником бойових дій.

У 2015 році балотувався до Богунської районної ради у місті Житомирі від «Блоку Петра Порошенка», не обраний. У 2019 році був довіреною особою кандидата в народні депутати партії «Воля» Сергія Артьомова. У тому ж році під час президентських виборів був довіреною особою кандидата в президенти Юрія Дерев’янка.

З 2019 до 2020 року був керівником Житомирської обласної організації партії «Воля». Також був активістом «Українського руху за очищення» Міхеіла Саакашвілі і створеної ним партії «Рух нових сил».

У 2020 році обраний до Житомирської міської ради від партії «Слуга народу». Був заступником голови її фракції і заступником голови постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування. У 2022 році, за даними місцевих ЗМІ, був єдиним депутатом міськради, який не відвідав жодного засідання постійної комісії. У 2023 році склав депутатські повноваження за власним бажанням.

З 2021 до 2023 року працював у Державній інспекції архітектури та містобудування України. Спочатку на посаді головного спеціаліста, а згодом очолив Департамент державного архітектурно-будівельного контролю.

У 2024 році Харченка призначили головою Сєвєродонецької міської військової адміністрації. З 17 квітня 2025 року – він голова Луганської обласної військової адміністрації замість Артема Лисогора.

Сергій Іващенко, Реальна газета