1% бюджету відбудови варто спрямувати на медіа. Без журналістів немає довіри до відбудови. Про що говорили на круглому столі про медіа на URC-2026
Уперше в історії міжнародної Конференції з відновлення України тема медіа стала частиною основної програми. Так, на головній сцені Ukraine Recovery Conference-2026 у польському Ґданську відбулася панельна дискусія “Відновлення під загрозою: захист довіри, медіа і прозорості від когнітивної війни Росії”, в якій, проте, не були представлені медійники. Власне, представниці медіа обговорили роль журналістики у відбудові на круглому столі “Відбудова з довірою. Медіа, підзвітність і європейське відновлення України”.
Інститут масової інформації озвучив такі пропозиції:
- запустити постійний діалог за участю медійних організацій, донорів та інституцій ЄС щодо ризиків для свободи медіа, пов’язаних із відновленням;
- створити і запустити прозорий і незалежний механізм фінансування медіа, за прикладом подібних механізмів у ЄС;
- у кожній сумі, яка виділяється Україні на відбудову, закласти щонайменше 1% на медійний сектор, що буде здійснювати незалежний нагляд за відбудовою.
Медіа – гарант довіри до процесу відбудови
Відбудова України – це не лише цегла, а й люди, цінності, голос медіа та доступ до інформації, зазначила заступниця міністерки культури України з питань європейської інтеграції Наталія Мовшович.
“Будівлі теж мають значення, особливо культурна спадщина, оскільки вона уособлює нашу пам’ять. Але якщо немає людей, якщо ми не можемо розповісти світові свою історію і якщо навіть усередині України ми не маємо доступу до інформації, то все це не має такого великого значення, адже людям потрібно жити в суспільстві, де довіра – особливо в контексті майбутніх післявоєнних виборів – є необхідною для забезпечення прозорості процесу. А медіа слугують наглядовим органом, який може гарантувати дотримання процедур і те, що ми всі бачимо, як розгортається процес, без маніпуляцій та дезінформації”, – сказала Наталія Мовшович.
1% бюджету відбудови варто спрямувати на медіа
Опитування Інституту масової інформації показало, що тільки 10% медіа описали свою ситуацію у 2025 році як стабільну, більшість декларує погіршення, близько 6% медіа закрились. Водночас 67% медіа назвали гранти головним джерелом доходу, тобто фундаментом сектору є зовнішнє фінансування, яке є нестабільним і часто короткотривалим. Половина журналістів відчуває постійну втому. Але разом з тим 61% журналістів не впадає в розпач і адаптується.
“Саме ці люди й ці редакції – фінансово вразливі, виснажені – і є тим інфраструктурним шаром, який має наглядати за найбільшою відбудовою в історії Європи. Вони вже виконують цю роботу. Питання в тому, чи ми готові забезпечити їм захист, щоб вони могли її витримати”, – зазначила керівниця комунікаційного відділу, заступниця директорки Інституту масової інформації Ганна Чабарай.
Вона наголосила, що український уряд має зробити дані про відновлення відкритими і гарантувати доступ до інформації без перешкод.
“Ми пропонуємо запустити постійний діалог за участю медійних організацій, донорів та інституцій ЄС щодо ризиків для свободи медіа, пов’язаних з відновленням, щоб проблеми розв’язувалися завчасно, у європейський спосіб. Ще одним завданням буде створити й запустити прозорий і незалежний механізм фінансування медіа, за прикладом подібних механізмів у ЄС”, – додала представниця ІМІ.
Також ІМІ пропонує, щоб у кожній сумі, яка виділяється Україні на відбудову, був закладений щонайменше 1% на медійний сектор, що здійснюватиме незалежний нагляд за відбудовою.
Директорка мережі “Вікно відновлення” Анастасія Руденко підтримує виділення 1% бюджету відбудови на місцеві медіа, які забезпечують незалежний нагляд за процесом.
“Незалежні редакції в Україні є інноваційними, орієнтованими на досягнення результатів і готовими вчитися одна в одної. Але їхня найбільша вразливість – це фінанси. Наші редакції працюють у вкрай складних економічних умовах, маючи обмежені можливості для отримання доходів від реклами, доходів від читачів та грантів”, – пояснила Анастасія Руденко.
За її словами, існує ще одна проблема: дедалі менше донорів готові фінансувати роботу фронтових репортерів.
“Саме ці журналісти часто забезпечують інформаційну присутність у громадах на лінії фронту та поблизу неї. І, якщо ці громади зникнуть з інформаційного простору, їхні мешканці можуть відчути себе забутими та покинутими. І саме в таких умовах російська пропаганда діє найефективніше. Саме тому так важливо підтримувати інфраструктуру медіа на місцях”, – додала Руденко.
Часто від медіа вимагають висвітлювати процес відновлення, попри те що самі медіа є частиною цього процесу, наголосила директорка DII-Ukraine Любов Раковиця.
“Знаєте, дуже часто від українських медіа очікують, що вони пояснюватимуть процес відбудови, здійснюватимуть громадський контроль, викриватимуть різні випадки хабарництва, боротимуться з дезінформацією, підтримуватимуть громади або ж підтримуватимуть довіру. Але багато з цих медіа, багато з нас – а я також є представницею одного з регіональних медіа – виснажені, вимушені переселенці, не досить забезпечені. Багато з нас працюють дуже близько до лінії фронту в Україні. Зараз уся Україна – це лінія фронту. І, як ви розумієте, медіа не просто перебувають поза процесом відновлення. Медіа є частиною інфраструктури відновлення. І я вважаю, що українські медіа потребують підтримки”, – розповіла Любов Раковиця.
Керівниця представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі підкреслила, що в Україні активно триває процес оцінювання збитків, завданих медіасектору.
“Україна вже пройшла, можна сказати, п’ять циклів оперативного оцінювання збитків та потреб – це перша країна у світі, яка проходить цей процес і водночас досягла включення розділу та підрозділу, присвячених медіа. І тут знову йдеться не лише про інфраструктуру, а й про людей – журналістів – та про те, як відновити їхню роботу. Тож у цій довгостроковій перспективі це однозначно демонструє те, про що ми всі тут говоримо: що відновлення – це не лише цегла та бетон, а й інфраструктура. А також люди, свобода вираження поглядів і безпека інформації”, – зазначила представниця ЮНЕСКО.
Що ще звучало на круглому столі від медіасектору, уряду і міжнародних партнерів — читайте за посиланням на сайті ІМІ.