Один із засновників «Азову», Третьої штурмової бригади і нині командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький давно прописався у всіх можливих рейтингах. Його називають лідером нового типу, до якого прислухаються у найвищих військових кабінетах, пише Фокус.
В листопаді 2024 року Центр «Соціальний моніторинг» давав Білецькому 6% голосів виборців. Для порівняння, стільки ж мали Притула і Тимошенко. За Білецьким закріпився образ сучасного командира, здатного змінити українське військо і навіть переломити ситуацію на фронті. Принаймні такі очікування від його новоствореного корпусу. Він говорить не тільки про проблеми в армії і необхідність реформ, а навіть дозволяє собі критикувати Міноборони, озвучує власне бачення розвитку військово-промислового комплексу, правоохоронного блоку, взаємин з партнерами і навіть освіти.
Цей контраст не міг довго залишатись непоміченим групами впливу. В інтервʼю Юрію Бутусову комкор розповів, що Третя штурмова має куратора від великого бізнесу, який допомагає їй закривати потреби. Прихильність командиру Третього корпусу нібито демонструють також впливові люди, яких повʼязують із демократичною партією США. Після закиду Білецького на адресу Міноборони щодо постачання дронів, командира підтримали керівники Центру протидії корупції Віталій Шабунін і Дарʼя Каленюк, волонтери Сергій Стерненко і Марія Берлінська, журналісти Юрій Бутусов та Юрій Ніколов. Не випадкова й часта поява командира у ЗМІ медіамагната Томаша Фіали.
Звісно, після інавгурації Дональда Трампа, згортання діяльності USAID і зміни посла США в Україні, вплив цієї групи дещо знизився, але він все ще залишається достатнім для лобіювання важливих рішень. Наприклад, кадрових. За однією з версій, завдання «мінімум» для цих груп – вивести Білецького на керівні посади у командуванні ЗСУ та/або Міноборони. Після чого можна буде замахнутися вже й на вищі позиції, аж до глави держави.
Довідка: За інформацією Знай.UA («Андрій Білецький: головний «мачо» української політики, якого називають нашим «Гітлером»), біографія Андрія Білецького є досить насиченою. З»явився на світ в простій родині, в селі Краснопавлівка, що недалеко від Харкова, батько — – етнічний українець, мати — родом із Житомирської області.
Про особисте життя Андрія Білецького, родина якого завжди була мішенню для його опонентів, відомо небагато.
У юні роки активно займається спортом. Захоплюється стрілецьким спортом, фехтуванням та бойовими мистецтвами. Закінчивши школу, вступив до університету ім. Каразіна у Харкові. Закінчив з відзнакою історичний факультет. У 2001 рові захищає диплом на тему історії Української повстанської армії. Ця тема тоді була вкрай дискусійна в українському суспільстві, тому захист його роботи викликав чималий резонанс у внз.
У підлітковому віці приєднується до націоналістичного руху.
У період з 2011 по 2014 роки перебуває під вартою за звинуваченнями в розбої. Пізніше був звільнений і реабілітований як політв’язень.
Роботу Андрій Білецький почав на початку 2000-х. Вчорашній студент-історик продовжив наукові дослідження і пішов викладати історію в одну з харківських шкіл. Націоналіст вчив дітей і планував стати вченим, що спеціалізуються на історії УПА. Першим наставником Білецького в науці був знаменитий український історик Ярослав Дашкевич.
Кар’єру громадського діяча та політика Андрій Білецький, скандали навколо якого виникають із великою регулярністю, розпочинає 2001 року. Молодий історик бере активну участь у протестному русі «Україна без Кучми». У той же період Білицький вперше привертає увагу правоохоронців та потрапляє під арешт.
У 2002 році очолює харківський філіал організації «Тризуб». Після — примикає до Соціал-націоналістичної партії України — майбутньої «Свободи».
Після розпуску націоналістичних організацій Андрій Білецький організовує власну структуру – “Патріот України”. «Патріот України» завжди був окремою організацією і жодного разу не входив до жодної з політичних структур країни, що існують. В наші дні членами союзу також є бійці УНА-УНСО і СНПУ.
Політичні погляди Андрія Білецьуого часто були скандальними.
Білецький є прихильником ідеї про домінування «білої раси» і панування білих чоловіків у суспільстві, хоча сам всіляко заперечує, що його ідеї мають відверто расиський, ксенофобський та гомофобний характер.
У 2011 році на Андрія Білецького нападають. Активіст отримує два вогнепальні поранення і тривалий час бореться за життя.
Білецького звинувачують у нападі на Сергія Колесника. Сам майбутній нардеп та його соратники всіляко спростовували дані звинувачення та заявляли, що стали жертвами політичних репресій. Жестом підтримки Білецького з боку соратників став той факт, що націоналісти організували масові акції протесту. Під вартою Андрій Білецький перебував на протязі всіх останніх років правління Віктора Януковича.
Після подій «Євромайдану» та «Революції Гідності» Білецький набуває масової популярності та авторитету серед правого електорату. Вчорашній політичний ув’язнений стає головою блоку «Правий сектор — Схід». Андрій Білецький керував націоналістами у Донецькій, Харківській, Луганській та Полтавській областях.
Восени 2014 року Андрій Білецький вперше потрапляє до стін Верховної Ради. Скандальний політик проходить до парламенту за списком «Народного фронту». Проте пізніше вчорашній «в’язень Януковича» стає незалежним кандидатом і виграє вибори по мажоритарному округу, розташованому в київському районі Оболонь.Будучи народним депутатом, Андрій Білецький стає заступником голови Комітету національної безпеки.
Андрій Білецький стверджує, що жив лише на одну зарплату.
Згідно з численними чутками, Білецький має власну квартиру, проте за документами вона оформлена на його колишню дружину.
Компромат та чутки
Існує конспірологічна теорія, що Андрій Білецький пов’язаний із спецслужбами РФ. Заявляється, ФСБ нібито фінансує українських неонацистів для дискредитації сучасного українського політикуму, а також очорнення українського націоналістичного руху. На думку авторів теорії, націоналістичні організації Білецького є членами «п’ятої колони» у сучасній Україні.
Відкрито називається «українським Гітлером» чи «українським Муссоліні». Звинувачується в організації нападів на співгромадян із ліберальними цінностями: феміністок, представників ЛГБТ, а також людей із проросійськими поглядами.
У 2015 році багато шанувальників Білецького були розчаровані інформацією про те, що їхній «герой» обзавівся власною квартирою у столиці. Політик став власником нерухомості вартістю 4 мільйони гривень. Квартира оформлена на колишню дружину депутата, але громадськість упевнена, що гроші на купівлю давав Білецький.
Опоненти Білецького були вражені тим фактом, що їхній кумир вирішив купити розкішну квартиру у Києві в розпал боїв за Іловайськ, Дебальцеве та Маріуполь. Крім того, людей вразив той факт, що депутат не має легальних коштів на купівлю нерухомості.
Не вірять багато професійних військових у той факт, що Андрій Євгенович керує полком «Азов». Професійний історик не має військового досвіду, не служив в армії і не може командувати військовими через відсутність необхідної кваліфікації.
Хейтери відкрито говорять про те, що Білецький бреше про свою діяльність в «Азові» і є актором, за яким стоять найвпливовіші гравці.
Зазначимо, що багато українців вразили слова Білецького про те, що в Україні відсутня ксенофобія, сексизм, расизм та гомофобія. На думку Андрія Євгеновича, обмеження людей, які відрізняються від стереотипу про традиційного українця, є нормальним.