На думку видання, у ЄС «майже не залишилося часу, щоб зберегти своє місце у цьому жорстокому світі».
«Комбінація політичного глухого кута, зовнішніх загроз та економічної кризи загрожує покласти край амбіціям Євросоюзу стати незалежною глобальною силою і змушує країни-члени ЄС концентруватися на захисті своїх власних інтересів», – зазначає агентство.
Серед ознак цього видання виділяє зростання популярності ультраправих партій, закриття автомобільних заводів у Німеччині та те, що «американські технологічні гіганти відвертаються від європейського ринку через нові обмеження на технології штучного інтелекту».
Крім того, відзначається “катастрофічно низьке” зростання продуктивності праці в ЄС.
Це «наголошує на нездатності ЄС діяти як єдиний і динамічний економічний блок, що підриває його статус і зменшує можливість реагувати на широкий спектр загроз», включаючи Росію та можливе повернення Трампа до влади.
США та Китаю теж мають значні проблеми, але «обидві ці країни мають системи, які значною мірою централізують процес прийняття рішень і генерують величезні обсяги приватного чи державного капіталу для забезпечення оборони та інвестицій у передові технології».
Європа ж «не має жодної з цих переваг». Про це найголосніше говорить Макрон. За його словами, «втрата дешевого російського викопного палива після початку конфлікту в Україні та поява агресивної промислової політики президента США Джо Байдена, яка потребує великих субсидій, означають відмову від старої моделі, яка дозволяла б процвітати європейській економіці, заснованій на експорті».
І вже не лише «євроскептик» Орбан, а й «представники влади провідних європейських країн починають розглядати ЄС як перешкоду, яку необхідно обійти, а не як джерело процвітання та захисту, яким він був раніше».
Загрози було викладено у нещодавній доповіді про реформи в ЄС, але «його ключові пропозиції щодо використання фінансової могутності ЄС через спільну емісію боргових зобов’язань були відкинуті німцями, які не бажають об’єднувати ризики з іншими країнами-членами. Інші пріоритети, такі як створення єдиного ринку капіталу, ще не набрали обертів».