З 2006 року кількість протестів у світі зросла втричі, а політичні вимоги почали звучати частіше, ніж економічні, пише Dialectic.
Інтенсивність протестів проти політичних режимів та нерівності зростає у всьому світі.
«Зростання активності затьмарило навіть бурхливі 1960-ті. Ми емпірично спостерігаємо винятковий час зростання глобальних масових невдоволень», – соціолог Ліза Мюллер, автор дослідження.
Дослідники аналізували новини про протести приблизно з 100 країн для створення глобальної бази даних.
Вони виявили, що кількість протестів зросла утричі з 2006 по 2020 рік у всіх регіонах світу, а за цей час відбулися одні з найбільших масових заворушень в історії. При цьому протести все частіше розглядаються як спосіб протистояння державним інститутам та їх рішенням.
Вчені виявили, що у ненасильницьких кампаній, таких як революція за народну владу на Філіппінах, яка скинула диктатора Маркоса в 1986 році, приблизно вдвічі більше шансів досягти зміни режиму, ніж у їх збройних аналогів.
Але також виявилося, що ефективність ненасильницьких протестів згодом знижується — уряди навчаються їх придушувати. Крім того, з’ясувалося, що рухи, що мобілізували понад 3,5% населення країни, виявлялися успішними.