В Україні очікують на нову хвилю літнього наступу військ РФ. Яка ситуація на фронті зараз і як вона може розвиватись далі? DW обговорила ці питання із військовими експертами.
Зруйновані будівлі у Покровську
Покровськ — одна з найгарячіших точок на фронті
Із серпня в Україні очікують на нову хвилю російського наступу. Воно є продовженням так званої літньої кампанії, яка триває з кінця квітня. З того часу кількість бойових зіткнень на фронті, що тягнеться від Сумської області до Херсонської, значно зросла. За даними Генштабу ЗСУ, у лютому їх було 3274, а у травні – вже 5691. Протягом червня та липня кількість бойових зіткнень незначно зменшилася – до 5304 та 5475 відповідно. Найбільше російських штурмів посідає Покровське напрям. Чого російським окупантам вдалося досягти під час першої фази наступу та чого чекати далі?
Фази наступу РФ – спірне питання
У російській армії щороку ділиться на три етапи – весняна, основна літня та осінньо-зимова кампанії, пояснює DW військово-політичний оглядач групи «Інформаційний опір» Олександр Коваленко. За його оцінками, перша фаза літньої кампанії армії РФ розпочалася у травні, а зараз завершується друга. «Третя фаза триватиме з серпня по вересень. До цього часу вони хочуть завершити літню кампанію виходом до великих міст. Йдеться про Покровськ, Костянтинівку, Сіверськ, можливо, навіть Куп’янськ», — говорить він.
Це необхідно, зазначає Коваленко, щоб осінньо-зимовий період – сезон дощів та морозів – провести у міських боях. «Адже в осінньо-зимовий період піхотою наступати не дуже зручно. Якщо вони залишаться в полях, то значно зменшиться темп наступальних дій. А якщо вийдуть до околиць цих міст до жовтня, то можуть розпочати міські бої і, в принципі, вже до весняної кампанії 2026 року перейти знову до польових поступів».
Наступ на Покровськ: чи чекати відступу ЗСУ?
Водночас військовий експерт та аналітик Національного інституту стратегічних досліджень у Києві Микола Бєлесков у розмові з DW зазначив, що не бачить сенсу розділяти літню кампанію на фази, адже «атаки РФ відбуваються постійно».
«Росіяни перегруповуються, підводять резерви. Тобто чогось принципово нового не варто очікувати. Я вважаю, наступ почався в травні, коли відбулася інтенсифікація ударів, зросла інтенсивність вогню. А зараз нічого принципово нового — перегрупування, підвезення резервів. І так десь до кінця вересня чи жовтня продовжуватиметься».
Територіальні завоювання РФ під час літньої кампанії
За час так званого літнього наступу РФ збільшила темпи окупації української території. Як свідчать дані проекту DeepState, у лютому, березні та квітні війська РФ захоплювали 192, 133 та 175 квадратних кілометрів української території відповідно. А вже у травні цей показник зріс до 449 квадратних кілометрів. У червні російська армія окупувала вже 556 квадратних кілометрів. Незважаючи на зростання площі захоплених територій, просування військ РФ на фронті залишається далеким від рекордного показника листопада 2024 — тоді російські окупанти просунулися на цілих 730 квадратних кілометрів.
Якщо говорити про захоплення конкретних населених пунктів, то досягнення російських військ із травня досить скромні. DW проаналізувала карту DeepState, згідно з якою військам РФ вдалося майже повністю захопити Кам’янське у Запорізькій області. Хоча Міноборони РФ вже рапортує про окупацію цього селища, але речник Сил оборони Півдня полковник Владислав Волошин 31 липня спростував це: «На північній та північно-східній околицях селища є наші позиції, на яких перебувають бійці. Зокрема, зараз на кількох з них тривають бойові зіткнення».
Крім того, за даними DeepState, у Запорізькій області війська РФ захопили населені пункти Лобкове та Степове, а також увійшли до села Малинівка, але не окупували його повністю. На Донеччині російські війська змогли просунутися найбільше: дійти до адміністративного кордону з Дніпропетровською областю від Великої Новосілки та Курахового, а також зайняти позиції з північного сходу навколо Мирнограду та Покровська. Ці два великі міста армія РФ змогла взяти в півкільце, захопивши Новоекономічне, Разіне та Федорівку. Також РФ трохи просунулась у Торецьку та біля Куп’янська.
Зараз у Міноборони РФ заявляють про нібито захоплення Часового Яру на Донеччині. Але у ЗСУ і цю інформацію спростовують. Карти DeepState підтверджують, що околиці міста залишаються під контролем України.
РФ не виконує плану окупації
У травні-липні цього року, порівняно з таким же періодом минулого року, війська РФ просуваються швидше, зазначають опитані DW експерти.
«Більше на 100-200 квадратних кілометрів. Тому, ймовірно, за результатами цієї наступальної кампанії ми втратимо більше, ніж минулого року, коли в сумі було окуповано 3400 квадратних кілометрів території. Можливо, і чотири тисячі втратимо. Але зараз відбувається приблизно те ж саме, що відбувалося в 2024 році», — констатує Бєлесков.
Збільшення площі окупованих територій Олександр Коваленко пояснює меншою кількістю населених пунктів по дорозі окупантів. «У 2023 році багато сил і коштів було сконцентровано на Авдіївці. Потім вони мали рух через Вугледар та інші населені пункти. Це їх і гальмувало. Але після цього почалися поля. Зараз вони теж вийшли в зони, де зосереджено набагато менше населених пунктів, сіл і міст», — зазначає експерт.
Водночас, додає Коваленко, біля міст війська РФ не можуть просунутися. «Вони вперлися в Торецьку агломерацію і не можуть звідти вийти вже рік. Вперлися в Часовий Яр, Покровськ, який з великими проблемами намагаються оточити. Зараз росіяни не виконують план по поставленим завданням. Найяскравіший приклад — Торецьк, який за планом мав захопити ще наприкінці 2024 року», -.
Єдине місце, де війська РФ відступають, це Сумська область. Ще наприкінці червня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив про зупинення настання російської армії на цьому напрямі. А останнім часом ЗСУ звільнили в регіоні низку населених пунктів.
На яких напрямках найбільша загроза
Співрозмовники DW зараз бачать найбільшу загрозу наступу РФ для Донецької області та Куп’янська.
«Найбільшим викликом для нас залишається і, швидше за все, буде Покровськ. На інших напрямках південніше росіяни просуватимуться і намагатимуться заходити до Дніпропетровської області, просуватимуться до Осколу. Але саме Покровський напрямок буде ключовим, і там у нас найбільша проблема», — вважає Бєлесков.
Окрім Покровська, під загрозою – місто Костянтинівка, зазначає Коваленко. «До осінньо-зимового періоду росіяни спробують вийти на околиці Костянтинівки. Вже в серпні можуть розпочатися перші міські бої за Покровськ. Якщо логістика на Покровськ якісно контролюватиметься, я не бачу перспективи захоплення міста до кінця цього року. Якщо ж логістика буде перерізана, Покровськ може не перерізати, Покровськ може.
Також війська РФ намагатимуться до осінньо-зимового періоду вийти на Добропілля та Дружківку, зазначає Коваленко.
«До Дружківки від Русиного Яру — понад 120 квадратних кілометрів поля. Така ж ситуація на Новопавлівському напрямку — від населених пунктів Піддубне, Товсте, Новохатське до Олександрограда та Іскри. Там величезний шмат полів. Тому найближчим часом, я думаю, в РФ буде збільшення захоплених територій. пункти», — зазначає він.
Крім того, на думку Коваленка, війська РФ можуть розпочати рух до Новопавлівки на Дніпропетровщині.
«Там також поля. Звичайно, є наші фортифікації, але немає населених пунктів, які б їх гальмували», — каже він. Водночас, зазначає Коваленко, армія РФ змогла отримати вихід на околиці Куп’янська, зайшовши до Радьківки.
«Вже в серпні можуть розпочатися перші спроби штурмових дій з правобережного Куп’янська. Але там вони в основному діють людським ресурсом. Це буде впливати на їхню результативність. Тобто рухатися вони будуть дуже повільно», — переконаний експерт.
Тактичні бої у Запорізькій та Херсонській областях
У Запорізькій та Херсонській областях співрозмовники DW прогнозують тактичні бої, мета яких – сковування українських сил. «Розмови про можливі дії РФ на правому березі Херсонської області вже, мабуть, рік точаться. Але велика водна перешкода у вигляді Дніпра ускладнює логістику, забезпечення. А Сили оборони України мають можливість відрізати їхні передові загони від забезпечення. Тому важко буде реалізувати якийсь наступ там», — констатує Біле.
Наявні технології та тактики унеможливлюють дуже швидке просування, додає експерт. «Тому, ймовірно, цей рік повторить минулий, коли ми там втратили частину території без проривів, але і без стабілізації лінії фронту. Це грає проти нас політично, адже поки лінія фронту не стабілізується, вести якісь переговори з Росією буде дуже важко, — зазначає аналітик Національного інституту стратегічних досліджень. виснажується. Можливо, не так швидко, як нам хотілося б, проте легкої прогулянки для нього теж не відбувається».
Головна проблема для України зараз – дефіцит живої сили на лінії фронту, зазначає він. «На жаль, ні санкції, ні постачання боєприпасів власними силами це не вирішують. Все одно має бути хтось, хто на лінії фронту займає оборону і не дозволяє просуватися далі. Тому саме на нестачу живої сили на передньому краї розраховує РФ», — резюмує Микола Бєлесков.