За словами Дудіна, в результаті розслідування групою слідчих ДБР були здійснені дії, які підпадають під ознаки злочинів передбачених: ст. 162, ст. 163. ст. 365, ст. 373, ст. 383, ст. 384 КК України, що в свою чергу призвело до порушення ними, та групою прокурорів, Офісу Генпрокуратури статті 371 та статті 372 КК України.
Так група слідчих ДБР, здійснюючи розслідування у вищезазначеному провадженні, кваліфікуючі події, які стали підставою для винесення відомостей ЄРДР за ознаками вчинення злочину передбаченої ст. 407 КК України з тексту та ст. 15 в останньому абзаці вилучили слово оперативне, таким чином, змінюючи смислове навантаження. Тобто, як таке, що має на меті виконання завдань в інтересах Штабу оборони міста Харків, залишаючи повне підпорядкування відповідно до норм прописаних у законі України про СБУ. Далі вони продовжують, що Штаб оборони міста Харків було створено з метою подальшого виконання визначених завдань — оборони міста Харків та Харківської області.
«Це не відповідає дійсності, так як територія Харківської області була розподілена між трьома угрупуваннями військ, що можуть підтвердити будь-які військові ЗСУ, що воюють на цій території», — пише Р. Дудін.
За його словами, окрему увагу заслуговує той факт, що на ст. 15 у передостанньому абзаці слідчі з незрозумілих джерел надають незрозумілу інформацію.
«Зокрема, що 23.02.22 року на підставці БР Головнокомандувача ЗСУ від 23.02.22 № 39/304 /92/29 та БР Головнокомандувача об’єднаних сил ЗСУ від 23.02.22 № 313/200/80 створено угрупування військ „Харків“ та призначено його командувача полковника Гузченко С. В, який ніколи не керував обороною Харківської області. Для якого прямим керівником є командувач ОК „Схід“ Мікац О. М», — пише Р. Дудін.
За його словами, слідчі ДБР вважають, що С. Гузченко, як підлеглий О. Мікаца, мав право керувати УСБУ, а його керівник ні.
«Вказане ще раз доводить, що жодної передачі у повне підпорядкування УСБУ до С. Гузченко не було і бути не могло. У зв’язку із ти, що вказана особа відповідала за оборону лише міста Харків. Я, як керівник УСБУ Харківській області відповідав за діяльність структури на території всього регіону. Разом з тим, ані група слідчих ДБР під керівництвом О. Дощенко, ані група прокрорів під керівництвом В. Фомченкова досі не дадали мені підтверджуючих даних, що закон України про СБУ втратив чинність на території України з 24.02.22 року. Також, мені не були надані дані, що центральний апарат СБУ України, керівництво СБУ України втратили свої повноваження з 24.02.22 року. Також не отримував інформацію, що СБУ України з 24.02.22 року було ліквідовано, а його структури чи кадровий склад стали підрозділами ЗСУ або іншими підрозділами. Таким чином, мені не зрозуміла логіка слідчих ДБР, які посилаються у тексті підозри на ЗУ про СБУ. ст. 11 тексту підозри (додаток№ 1). Вони вважають, що я мав писати рапорти про дозвіл на виїзд військовослужбовцю ЗСУ. Разом з тим на 7 сторінці підозри слідчі цитують ст. 10 закону України про правовий режим воєнного стану, де зазначено, що не можуть бути припинені повноваження органів, що здійснюють оперативно — розшукові заходи та контррозвідувальну діяльність. На сторінці 8 (підозри) слідчі ДБР цитують статтю 12 ЗУ (Про оборону України), якій зазначено органи безпеки України здійснюють разом з ЗСУ. Тобто не у складі, а разом, відповідно до функціоналу. Це фактично сказано і в ст. 18 того ж закону, який процитовано на тій же сторінці „підозри“. Таким чином юридична та правова оцінка, яка була надана слідчими ДБР тим подіям, які відбуввлися з 24.02.2022 по 01.03.2022 року не може бути кваліфікована, як вчинення мною злочину передбаченого ст 407 КК України», — пише Р. Дудін.
За його словами, для цього треба було отримати повідомлення від керівництва СБУ України на моє самовільне залишення Харківської області. Але цього також бути не може, тому що О. Мікац у своїх показах від 20 липня 2022 року, повідомляє, що він спілкувався з Залужним і повідомив про ситуацію у місті Харків. Він повідомив, що Р. Дудін отримав команду виїзджати до міста Київ для його захисту.
«Всі керівники були обізнані про поставлену мені задачу. Відео можно переглянути на сторінках фейсбук та Ютуб з назвою Роман Дудін. А версія ДБР, що мною було введено всіх в оману не витримує жодної критики. Враховуючи 21 століття та наявнсть мобілних телефонів. Я виїхав в Київ 26 лютого, з групою спецназу. Разом з тим „підозра“ містить у собі звинувачення у ст. 111 КК України, яка була частково зруйнована мною під час останнього засідання у Печерському суді міста Києва. Суддя відмовилась мене слухати та винесла рішення стосовно продовження мого утримання під вартою на один місяць. Хочу зазначити, що саме ст. 111 повінстю спростовується показами свідків обвинувачення», — зазначає Р. Дудін.
Зазначається, що спростування 111 ст. КК України, яку інкрімінують Р. Дудіну слідчи ДБР, займає 157 аркушів та прямо порушує близько 80 статей КПК України.
Роман Дудін зазначає, що його перебування під вартою є абсолютно незаконним. А дії прокурорів на чолі В. Фомченкова, та групи слідчих ДБР на чолі О. Дощенко, привели до порушення його прав гарантованих Конституцією.
Роман Дудін зазначає, що такі дії прокурорів та слідчих ДБР є протизаконними та вимагає звільнення з під варти.
«Враховуючи неприпустиме юридичне використання у підозрі ст. 407 у тому контексті, як вона заявлена, і як наслідок абсолютної незаконності, мого утримання під вартою, здійснити заходи на негайне звільнення. Також з урахуванням вище зазначеного провести службове розслідування стосовно діяльності групи прокурорів для з’ясування фактів їх професійної непридатності або прямих злочинних дій проти мене. Прошу надати мені відповідь у найкоротший встановлений законом термін. Продовження вчинення цього злочину продовжить дискредитацію правоохоронної системи України та прокуратури в цілому. Та з часом призведе до кримінальної відповідальності всіх учасників цього злочину», — резюмує Р. Дудін.
