Київський апеляційний суд анулював вирок, ухвалений Дніпровським райсудом столиці ще в червні минулого року. В апеляційному суді зазначили, що теоретичні аспекти права, наведені у вироку суду першої інстанції, були згенеровані чат-ботом ChatGPT. Тобто судді Дніпровського райсуду, коли писали вирок, використовували штучний інтелект.
Про це йдеться у відповідній ухвалі апеляційного суду. Рішення суду першої інстанції було анульовано, а справу скеровано на новий розгляд.
«Колегія суддів звертає увагу на зміст вироку, який обтяжений довільним трактуванням загальних понять, тверджень, наведенням теоретичних аспектів права, згенерованих штучним інтелектом ChatGPT, що ставить під сумнів суддівський розсуд та судове тлумачення окремих питань, беручи до уваги суть пред’явленого обвинувачення», – зазначено у висновку апеляційного суду.
За що судили людину
Згідно з обвинувальним актом суду першої інстанції, звинувачений навесні та влітку 2022 року активно розміщував у мережі проросійську пропаганду. Чоловік, «бувши радикально налаштованим до чинної влади в Україні та держави в цілому, сповідуючи проросійські настрої щодо соціально-політичної обстановки в Україні», неодноразово «виготовляв та поширював матеріали, які містять виправдання, визнання правомірною збройної агресії проти України».
У суді навели низку доказів – повідомлень обвинуваченого у Facebook та забороненій в Україні мережі «ВКонтакте».
Судді визнали, що фігурант справи дійсно винен у «діях, спрямованих на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади» та у «порушенні рівноправності громадян залежно від їх національної належності».
Проте прокуратура АР Криму подала апеляцію на це рішення суду.
Що вирішила апеляція
Апеляційну скаргу прокурора суд задовольнив частково. Хоча вирок Дніпровського райсуду було анульовано, проросійського агітатора не звільнили. За його справою було призначено новий розгляд у суді першої інстанції.
Причому в апеляційному суді зазначили, що згідно з чинним законодавством вони взагалі не перевіряли доводи апеляційної скарги, «але вони підлягають обов’язковій ретельній перевірці при новому судовому розгляді в суді першої інстанції».
Тобто, апеляційний суд не розглядав справу по суті, а лише аналізував дії суду першої інстанції.
До чого тут ШІ
Як підкреслили в апеляційному суді, судом першої інстанції у вироку «наведено узагальнені поняття та теоретичні міркування щодо об’єктивної та суб’єктивної сторін інкримінованих правопорушень, які не відображають фактичні обставини кримінального провадження та не містять прив’язки до даного кримінального провадження».
Тобто, сформульований на сухому канцеляриті вирок містив лише «узагальнені поняття та теоретичні міркування», без «фактичних обставин кримінального провадження».
Саме цей факт й змусив апеляційний суд запідозрити своїх колег у використанні ШІ для написання вироку.
Українське законодавство не забороняє використання асистивних технологій у судочинстві, у тому числі використання штучного інтелекту. Він «може бути корисним та допоміжним інструментом у сфері правосуддя, але не може замінити роль суддів», йдеться в ухвалі апеляційного суду.
Що з цього приводу сказав сам ChatGPT
«Судово-юридична газета» провела цікавий експеримент – надала повний текст скасованого вироку суду першої інстанції до аналізу ChatGPT. У чат-бота запитали, чи міг цей текст генеруватися ШІ повністю або частково. Таке ж саме запитання поставили та стосовно вироку апеляційного суду.
«Я б оцінив так – ймовірність, що весь вирок написаний виключно ШІ, дуже низька, приблизно 10-15%. Ймовірність, що вирок писав суддя/людина, але з використанням ШІ чи інших автоматизованих інструментів для вставок, розширення чи пояснень найвища, десь 55–65%», – відповів ChatGPT стосовно першого вироку.
Чат-бот посилається на стилістику документа – наявність «енциклопедичних блоків» у вироку, зайве дублювання кримінального кодексу, й загальний «стиль підручника». Це, як стверджує ШІ, з головою видає використання асистивних технологій.
«Надмірне дублювання законодавства: текст не лише посилається на статті КПК, але й переказує їх майже повністю. Це часто роблять саме LLM, коли пояснюють очевидні речі», – підкреслив ChatGPT.
Але те саме стосується й вироку апеляції.
«Я не бачу ознак, що весь текст писав ШІ. Він виглядає радше як реальний вирок, але з великими вставками, які могли бути згенеровані або скопійовані з довідкових джерел (і тому виглядають штучними)», – виніс свій вирок ШІ з приводу обох документів.