9 березня 2026 року ВАКС завершив розгляд справи народної депутатки Людмили Марченко про зловживання впливом та засудив її до двох років позбавлення волі з додатковим покаранням — забороною обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування упродовж 3 років. Одночасно суд засудив помічницю нардепки Анастасію Колеснік — також 2 роки ув’язнення і 3-річна заборона обіймати посади в організаціях, які займаються питаннями оформлення дозволів на перетин кордону.
Людмила Марченко — народна депутатка ІХ скликання від партії «Слуга народу». Вона стала відомою після оприлюднення відео НАБУ, на якому під час обшуку намагається знайти сховок для грошей на подвір’ї свого будинку, а потім просто перекидає їх за паркан. Також Марченко була серед тих депутатів, хто голосував за законопроєкт №12414, який фактично знищував незалежність НАБУ та САП.
Людмилу Марченко та її помічницю Анастасію Колеснік обвинувачували у зловживанні впливом у схемі отримання неправомірної вигоди за дозвіл на виїзд військовозобов’язаних за кордон. Історія цього провадження розпочалася ще в березні 2023 року, коли внесли відомості в ЄРДР. А вже 11 липня їй повідомили про підозру.
Попри те, що вироку ВАКС і ще немає в публічному доступі, у цьому матеріалі ми розповімо про озвучені в судових засіданнях обставини цієї справи, суть обвинувачення та аргументи сторін процесу.
У чому звинувачувалась Марченко?
За версією слідства, народна депутатка Людмила Марченко разом зі своєю помічницею налагодила протиправну схему отримання неправомірної вигоди за розв’язання питань, пов’язаних із перетином державного кордону військовозобов’язаними чоловіками. Зокрема йшлося про внесення осіб до інформаційної системи «Шлях», винесення відповідних розпоряджень обласних військових адміністрацій та забезпечення безперешкодного виїзду з країни.
На думку сторони обвинувачення, Марченко та Колеснік обіцяли вплинути на уповноважених осіб, зокрема на службовців Київської ОВА, в обмін на отримання грошей.
Так, у березні 2023 року до помічниці Марченко Анастасії Колеснік звернувся волонтер Б. з приводу отримання можливості виїзду за кордон, а пізніше, вже влітку, до неї звернувся й інший волонтер Г. Марченко як засновниця благодійної організації «Україно-турецький благодійний фонд» під час спілкування із заступником голови Київської ОВА повідомила йому про необхідність перетину кордону водіями-волонтерами зазначеного фонду задля доставлення на територію України благодійної допомоги.
Своїй помічниці Марченко доручила безпосередньо спілкуватися із чоловіками на цю тему, обіцяючи вплинути на прийняття службовими особами Київської ОВА потрібного цим чоловікам рішення. Колеснік мала безпосередньо одержати гроші й потім передати їх Марченко.
Таким чином, загалом НАБУ і САП НАБУ викрило два епізоди злочину: перший стосується отримання $6 тис. за вплив на надання дозволу на виїзд за кордон волонтеру Б., а другий – стосувався волонтера Г., проте тут сума хабаря становила $5,3 тис.
Відтак нардепці та її помічниці інкримінували ч. 2 ст. 369-2 КК України. Після викриття Людмилу Марченко виключили з партії «Слуга народу».
Якими доказами оперувала сторона обвинувачення?
Прокурор навів низку доказів, що підтверджують наявність злочинної схеми та безпосередню участь обвинувачених. Зокрема судом було досліджено листування й розмови фігурантів справи.
Серед іншого в судовому розгляді досліджувались переписки із Сергієм Дайнеко щодо сприяння у виїзді за кордон Б. Нагадаємо, Дейнеко – колишній голова Державної прикордонної служби України, якому НАБУ і САП нещодавно повідомили про підозру
Також окремі повідомлення між Марченко та Колесник свідчать про отримання та передачу коштів, наприклад:
«Ти все маєш від нього?..сьогодні о 18:00 маю віддати… розпорядження на руках… організуй, пліз, щоб без затримок».
Прокурор вказав, що Марченко і Колеснік усвідомлювали, що отримані кошти є неправомірною вигодою за вплив на прийняття рішення щодо дозволу на виїзд Б. та Г. за межі України.
Він також зазначив, що розпорядження готували та візували службові особи Київської ОВА, а підписував голова ОВА. На той час головою ОВА був нинішній Генеральний прокурор Руслан Кравченко. На постановлення саме цих розпоряджень, за версією прокурора САП, мали здійснити вплив обвинувачені.
Допитаний в судовому засіданні Руслан Кравченко зокрема розповів коротко про те, яким чином була організована процедура підготовки й прийняття розпоряджень про дозвіл волонтерами виїжджати за межі України. Він також зазначив, що з Колеснік узагалі не знайомий, а з Марченко один раз зустрічався у нього на роботі.
Також у справі був допитаний ключовий свідок обвинувачення — волонтер Г., який є керівником благодійного фонду. Він розповів, що від початку повномасштабної війни активно займався гуманітарними проєктами, а на Анастасію Колесник вийшов за порадою колеги. Як розповів Г, в шукав допомоги з оформленням виїзду для волонтерів, але замість співпраці отримав «прайс-лист». Перша ж зустріч Г. із помічницею депутатки, поділився він, шокувала його — за внесення однієї особи до системи «Шлях» з нього зажадали $6 тис. Г. згадував, що така сума викликала в нього справжнє обурення, адже в реальному волонтерському середовищі він ніколи не бачив подібних «тарифів».
Коли під час наступних розмов сума знову підтвердилася, а його знайомий, волонтер Б., нібито вже заплатив за свій виїзд, свідок зрозумів — це налагоджена корупційна схема. Не бажаючи ставати її частиною, Г. пішов із заявою до НАБУ.
Під час допиту свідка Г. захист цитував матеріали справи, згідно з якими в березні 2023 року відбулася перша передача частини грошей. Тоді Б. передав свідку Г. $3 тис., які останній того ж дня вручив Колеснік прямо в салоні авто. Свідок підтвердив кожне слово в протоколах і свою участь у передачі другої частини хабаря — ще $3 тис. за документи для себе та ще однієї особи.
Чи була провокація? Версія сторони захисту
Сама Марченко в суді наголосила, що фонд був створений виключно для допомоги переселенцям, військовим та малозабезпеченим сім’ям. Вона стверджує, що була лише засновницею, а всією операційною діяльністю та координацією проєктів (зокрема, реабілітацією дітей) займалася Анастасія Колеснік. За словами депутатки, діяльність фонду велася виключно в рамках закону та меморандумів із державними структурами.
Депутатка заперечила наявність будь-якого листування з помічницею, яке могло б її скомпрометувати і про яке заявив прокурор. Вона зазначила, що не була знайома з особами, які фігурують у справі як «клієнти» (зокрема з волонтером Г.), а загалом волонтерів у фонді було дуже багато, тож вона могла лише консультувати щодо загальної ситуації на кордоні, не впливаючи на документи та конкретні рішення.
Загалом сторона захисту стверджує, що прокурор не надав жодного доказу того, що Марченко та Колеснік заздалегідь домовилися про вчинення злочину. Намір отримати гроші у Колеснік виник спонтанно, під тиском обставин та наполегливості свідка Г. Щобільше, Марченко не була обізнана про те, що її помічниця бере гроші. Фактично тактика захисту Марченко — всю вину скинути на Колеснік.
На думку захисту, Г. вже мав дозвіл на виїзд через Волинську ОВА, тому в нього не було реальної потреби звертатися до Колеснік. Його дії — «активне підбурювання», а не пасивне спостереження. Особу свідка Б. суду встановити не вдалося, він не з’явився на засідання. Захист зазначає, що НАБУ схилило Г. та Б. до співпраці в обмін на непритягнення їх до відповідальності за незаконний перетин кордону.
Однак, на думку прокурора, про провокацію не можна говорити навіть теоретично, особливо в контексті першого епізоду. Його задокументували через оперативно-розшукові заходи, огляди телефонів та аналіз документів. Правоохоронці здійснювали пасивне спостереження за учасниками фактично постфактум, не втручаючись у процес.
Також в контексті зафіксованих розмов Колеснік з Г. ініціативу щодо надання неправомірної вигоди проявляла саме Колеснік. Крім того, вони розмовляють вільно і невимушено, розмова має цілком природний характер, Колеснік абсолютно не дивується питанню про неправомірну вигоду:
Г.: «Скільки з нас получається?»
Колеснік: «Шість».
Надалі вона відповідає Г. на питання про можливість передачі половини суми:
Колеснік: «Можна, чого ж не можна?»
Крім того, оскільки обвинувачені не визнали свою провину, заява про провокацію є безпідставною.
Як зазначалось раніше, незадовго до обшуку в маєтку Марченко Колеснік передала їй частину хабаря у сумі $2,8 тис. Дізнавшись про прихід детективів НАБУ, народна депутатка намагалася позбутися хабаря. Вона поспіхом жбурнула гроші за паркан, однак це зафіксували детективи.
Під час свого допиту у суді нардепка пояснила ці обставини. Мовляв Колеснік залишила в Марченко свої гроші на зберігання, оскільки переживала, що дитина пошкодить їх, поки вона буде не вдома. Свої гроші помічниця нібито раніше залишала у нардепки, принаймні двічі. Марченко пояснила, що у неї був «дуже сильний стрес і шок», «щось недобре відчуло серце», тому вона викинула ту «маленьку пачку» в поле через паркан.
Своєю чергою Колеснік фактично підтвердила у суді твердження Марченко про те, що залишала в неї свої гроші, аби вдома їх не зіпсував малолітній син. Крім того, Колеснік розповіла, що після того, як вона передала розпорядження про дозвіл на виїзд одному із чоловіків, він виїхав, а потім звʼязок з ним обірвався. З цієї причини спочатку вона не хотіла допомагати іншому чоловікові. Проте коли він запропонував за це гроші, вона «спокусилася» на його пропозицію й оформила документи для виїзду. За її словами, вона пожаліла чоловіка, який хотів побачитись із сім’єю за кордоном, а гроші їй «на той час не були зайвими». В липні 2023 року вона отримала від нього $2,8 тис., за що передала йому документи, які надавали право на перетин кордону.
Що буде далі?
За результатами розгляду ВАКС визнав Людмилу Марченко та її помічницю Анастасію Колеснік винними у зловживанні впливом. Вирок набере законної сили після закінчення 30-денного строку на апеляційне оскарження. Якщо ж сторона захисту або обвинувачення звернуться з апеляційними скаргами, вирок набуде законної сили вже після рішення АП ВАКС.
Діяння, у яких їх обвинувачували, були вчинені у 2023 році, а строки давності за цією статтею спливають у 2028 році. Тож у судової системи є понад два роки, щоб поставити в цій справі остаточну крапку.
Ця справа — не єдина, у якій фігурує Людмила Марченко. У вересні 2025 року САП подала позов, у якому просить конфіскувати її майно: п’ять квартир, права на апартаменти в житловому комплексі та автомобіль загальною вартістю понад 8,2 млн грн. За даними САП, Марченко, щоб приховати факт набуття цього майна, оформила його на свого батька та співмешканку брата.
Матеріал підготовлено командою Transparency International Ukraine
Публікація підготовлена у межах проєкту «Цифровізація для зростання, доброчесності та прозорості» (UK DIGIT), що виконується Фондом Євразія та фінансується UK Dev. Матеріал створено за фінансової підтримки Програми допомоги з міжнародного розвитку від Уряду Великої Британії. Зміст є винятковою відповідальністю Transparency International Ukraine; висловлені погляди не обов’язково відображають офіційну політику Уряду Великої Британії.