У нинішньому складі Верховної Ради України представники Луганщини — це не просто обличчя регіону у великій політиці, це — мірило ефективності парламентської роботи. Чи вдається їм бути голосом регіону в Києві? Що насправді роблять нардепи у парламенті, і наскільки результативна їхня діяльність? «Фарватер.Схід» проаналізував роботу народних депутатів від Луганської області.
Серед депутатів, які представляють Луганську область у парламенті, шестеро були обрані за виборчими округами, а п’ятеро пройшли за списками партій та блоків. Ось перелік народних обранців від нашого регіону:
- Олександр Сухов (107 округ)
- Сергій Вельможний (112 округ)
- Олексій Кузнєцов (106 округ)
- Сергій Шахов (114 округ)
- Вікторія Гриб (105 округ)
- Олексій Лукашев (113 округ)
- Максим Ткаченко (політична партія «Слуга народу»)
- Руслан Горбенко (політичная партія «Слуга народу»)
- Юлій Іоффе (політичная партія «Опозиційна Платформа – За Життя»)
- Сергій Дунаєв (політичная партія «Опозиційна Платформа – За Життя»)
- Юрій Бойко (політичная партія «Опозиційна Платформа – За Життя»).
Самий молодий серед луганських нардепів – Олександр Сухов (народився 20 травня 1984 р.), а найбільш поважний вік має Юлій Іоффе (народився 10 грудня 1940 року).
Читайте по темі: «КПД» луганских нардепов за полгода работы
Ким працювали до обрання
На момент обрання четверо з представників Луганщини вже працювали народними депутатами України (Сергій Шахов, Юлій Іоффе, Сергій Дунаєв, Юрій Бойко), троє працювали у «Благодійному фонді Сергія Шахова» (Олександр Сухов – радник голови, Сергій Вельможний – радник голови, Олексій Лукашев – керівник юридичного відділу), Максим Ткаченко був керівником ТОВ «Квартал-Концерт», Руслан Горбенко – директором ТОВ «Інтершина УА», Вікторія Гриб – керівником напряму зі сталого розвитку ТОВ «ДТЕК ЕНЕРГО», Олексій Кузнєцов на момент обрання тимчасово не працював.
Парламентські комітети
Не дивно, що найбільше луганських представників (а саме троє) у Комітеті Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин (Максим Ткаченко, Руслан Горбенко та Олексій Кузнєцов).
Членом того ж комітету був від самого початку теперішнього скликання ВП і Юрій Бойко (до серпня 2022 року у його назві після «деокупації і реінтеграції» стояло «тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя»). Та у грудні 2024-го Бойка з другої спроби виключили зі складу цього комітету через виступ із проросійськими тезами. Перед цим Бойко заявив, що в Україні «радикали» забороняють ходити до звичної церкви і «розмовляти рідною мовою». Тож тепер колишній міністр і віце-прем’єр часів Януковича не працює в жодному комітеті.
По два представники мають Комітет Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури (Олександр Сухов та Сергій Вельможний) та Комітет Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг (Вікторія Гриб та Юлій Іоффе).
По одному представнику регіону мають Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування (Сергій Шахов), Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики (Олексій Лукашев), Комітет Верховної Ради України з питань бюджету (Сергій Дунаєв).
Законодавчий конвеєр
Один із головних критеріїв ефективності депутата – це законодавча продуктивність. За цим показником абсолютний лідер – Руслан Горбенко (439 ініційованих законопроєктів, з них 170 стали законами), аутсайдер – Сергій Дунаєв (39 ініційованих законопроєктів, з них 2 стали законами). За «коефіцієнтом корисної дії» законодавчих ініціатив Сергій Дунаєв також пасе задніх – лише 5% ініційованих їм законопроєктів пройшли всі стадії розгляду та були остаточно прийняті Верховною Радою. А ось лідером за цим показником є Юрій Бойко, який хоч і подав лише 121 законопроєкт, проте 55 з них отримали статус закону, тобто майже 46%, що навіть вище, аніж 39% Руслана Горбенка.
Виступи у парламенті
Публічні виступи в залі парламенту – це демонстрація позиції, боротьба за ідеї, відстоювання інтересів громади. І тут беззаперечний лідер – Сергій Шахов, який має за плечима 216 виступів з місця та 169 виступів з трибуни під час сесійних засідань Верховної Ради поточного ІХ скликання. Ніхто з представників Луганщини не зміг навіть наблизитися до нього. І це незважаючи на той факт, що останнього разу нардеп виступав у парламенті 7 жовтня 2022 року.
Сергій Шахов припинив з’являтися у сесійній залі Верховній Раді з кінця 2022 року та є лідером за кількістю прогулів серед українських депутатів. Нагадаємо, із березня 2023 року Шахов перебуває в розшуку на клопотання Спеціальної антикорупційної прокуратури. Його звинувачують у тому, що він не задекларував майна на ₴88 млн. Днями проєкт Радіо Свобода «Схеми» відшукав нардепа у Дубаї.
У протилежному куті рингу за цим критерієм – Сергій Дунаєв, який з 2019 року лише два рази виступав з місця та один раз – з трибуни.
Депутатські запити
Запит – це інструмент впливу на виконавчу владу. Хто частіше звертається – той активніше взаємодіє з чиновниками. Лідер за цим показником – Олександр Сухов. В його активі – 51 запит за час депутатської каденції. Найменш активно в цьому питанні себе проявив Максим Ткаченко, подавши лише 8 запитів.
Голосування
Одним з головних обов’язків народного депутата є голосування за законопроєкти, які відображають інтереси його виборців. Для Луганщини, регіону, що постраждав від війни та має велику кількість внутрішньо переміщених осіб, особливо важливо, щоб обрані представники активно підтримували ініціативи, спрямовані на захист прав та покращення умов життя ВПО.
З 2019 року Верховна Рада України розглянула низку законопроєктів, спрямованих на вирішення проблем ВПО. Депутати від Луганщини брали участь у голосуваннях за ці ініціативи, демонструючи свою позицію щодо підтримки переселенців.
1) Верховна Рада 8 листопада 2023 року ухвалила законопроєкт №9310, який вносить зміни до чинного законодавства щодо забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб. Цей закон передбачає, що органи місцевого самоврядування отримують право формувати фонди житла для тимчасового проживання ВПО. Таке житло може не лише будуватись або реконструюватись, а й орендуватись, що дає громадам більше можливостей для оперативного реагування на потреби переселенців.
Крім того, закон встановлює, що на період дії воєнного стану Кабінет Міністрів України може самостійно визначати додаткові категорії внутрішньо переміщених осіб, які вважаються особливо вразливими. Такі особи, навіть після шести місяців проживання в тимчасовому житлі, не будуть змушені сплачувати орендну плату.
Прийняття цього закону, як зазначив голова парламентського Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин Андрій Задорожний, є важливим кроком на шляху до посилення захисту прав переселенців, які постраждали внаслідок війни. Він дозволяє більш гнучко й адресно забезпечувати тимчасовим житлом тих, хто цього найбільше потребує.
Олексій Кузнєцов був серед розробників цього законопроєкту. Також підтримали цю законодавчу ініціативу всі представники Луганщини, окрім відсутніх на засіданні Сергія Шахова та Вікторії Гриб.
2) 04 грудня 2024 року Верховна Рада України прийняла в цілому законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пріоритетного права деяких категорій внутрішньо переміщених осіб на отримання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна (реєстраційний №11028), яким передбачено надання пріоритету у виплаті компенсацій за програмою «єВідновлення» для окремих категорій переселенців. Серед них – люди пенсійного віку, ті, хто має на утриманні дітей до шести років або більше двох неповнолітніх, а також особи, які опікуються дітьми, є прийомними батьками чи вихователями, або виховують дитину до 14 років без другого з подружжя. Крім того, до пріоритетних категорій належать переселенці, які мають інвалідність III групи.
Серед ініціаторів цього законопроєкту – Максим Ткаченко, Руслан Горбенко, Сергій Вельможний. Окрім них, підтримали законопроєкт Олексій Кузнєцов, Олександр Сухов, Вікторія Гриб. Не голосували Юлій Іоффе, Сергій Дунаєв, Юрій Бойко та Олексій Лукашев, а Сергій Шахов був відсутнім на засіданні.
3) 20 листопада 2024 року Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт №11281, який стосується захисту житлових прав внутрішньо переміщених осіб. Закон передбачає створення спеціальної інформаційної системи, яка збиратиме та оприлюднюватиме дані про державне, комунальне та (за згодою власників) приватне житло, яке вже використовується або може бути переобладнане для проживання переселенців.
Крім того, у період воєнного стану і протягом трьох років після його завершення дозволяється тимчасово використовувати вільні будівлі освітніх закладів для проживання внутрішньо переміщених осіб — за умови, що ці приміщення не використовувалися за призначенням на початок навчального року та протягом року до цього. Рішення про надання таких приміщень ухвалює засновник закладу, а порядок визначає уряд.
Серед ініціаторів цього законопроєкту – Максим Ткаченко, Руслан Горбенко, Сергій Вельможний. Окрім них, підтримали законопроєкт Юлій Іоффе, Олексій Кузнєцов, Олександр Сухов, Вікторія Гриб. Не голосували Сергій Дунаєв та Юрій Бойко, а Сергій Шахов та Олексій Лукашев були відсутніми на засіданні.
Народні депутати від Луганщини демонструють різний рівень залученості та ефективності у парламентській діяльності. Хтось активно працює над законопроєктами, виступає з трибуни, взаємодіє з урядом через депутатські запити. Інші — навпаки — рідко беруть слово і майже не проявляють ініціативи.
Позитивним сигналом є участь більшості представників регіону в розробці та підтримці законодавчих ініціатив, спрямованих на захист прав внутрішньо переміщених осіб – однієї з найуразливіших категорій, особливо у контексті Луганщини.
Кирило Водоп’янов