Реформа Державного бюро розслідувань знову переходить у затяжний режим. Хоча президент доручив терміново подати законопроєкт про реформу ДБР ще в січні, уряд тепер обіцяє розробити документ лише до кінця грудня. Формально термін дотримано.
По суті — йдеться про свідоме затягування, повідомляє Цензор.
Проблема не в бюрократії і не в складності закону. У грудні закінчуються повноваження чинного директора ДБР Олексія Сухачова. Якщо уряд лише внесе законопроект під кінець року, нового керівника встигнуть обрати за старими правилами, а не за моделлю, яку Україна зобов’язалася впровадити в межах євроінтеграції.
Саме тут криється ключовий сенс затримки. Чинна система дозволяє зберігати політичний вплив на конкурс. За нинішнім законом шість членів конкурсної комісії призначає парламент за поданням профільного комітету та президент. Ще трьох міжнародних експертів призначає уряд, але їхні голоси не є вирішальними при визначенні переможця.
Європейські зобов’язання передбачають іншу модель — з переважним впливом міжнародних експертів і незалежною процедурою відбору. Саме такий підхід має виключати «ручне» управління силовим органом.
Але якщо нового директора оберуть за чинними правилами, система фактично консервується ще на п’ять років — на весь термін його повноважень.
При цьому готова законодавча база вже існує. Законопроєкт №13602 про реформу ДБР було зареєстровано ще в серпні 2025 року групою депутатів, серед яких Ярослав Железняк. Використання цієї ініціативи дозволило б не лише виконати зобов’язання перед ЄС, а й провести конкурс за новыми правилами вже зараз.
На цьому тлі обіцянка уряду підготувати документ лише до грудня виглядає не як технічна затримка, а як політичне рішення. Бо кожен місяць зволікання працює на користь старої системи.
Історія з ДБР стає ще одним індикатором того, як в Україні нерідко реалізуються реформи: європейські зобов’язання публічно підтримуються, але їхнє практичне виконання відкладається до моменту, коли вони перестають впливати на реальні кадрові рішення.