Site icon ZARAZ.INFO

Криза: Туреччина втрачає світовий ринок текстилю, закривши 6000 підприємств через інфляцію та дорожнечу робочої сили

Турецька текстильна галузь перебуває в кризі: обсяги експорту знижуються третій рік поспіль, а частка країни на глобальному ринку впала нижче 3%, що стало мінімальним значенням за останні 30 років. Цей сектор, який колись вважався опорою економіки Туреччини, тепер програє конкурентам з Бангладеш і В’єтнаму, чиї показники за перші шість місяців 2025 року зросли на двозначні значення. Експорт Туреччини, навпаки, скоротився на 6,9%.

Про це повідомляє The Economist.

За останні три роки обсяг експорту знизився з рекордних 22 мільярдів доларів у 2022 році до прогнозованих 17 мільярдів доларів у 2025 році. Криза призвела до закриття близько 6000 підприємств, понад 310 тисяч людей залишилися без роботи, а багато компаній перенесли виробництво за кордон, переважно до Єгипту.

Експерти вважають, що основною причиною спаду став загальний стан економіки Туреччини.

«Високі процентні ставки за кредитами та переоцінена валюта спровокували інфляцію, яка три роки тому майже досягла тризначного рівня, а зараз залишається на високому рівні в 33%. Це поєднання також спричинило зростання витрат на робочу силу та виробництво, що суттєво знизило конкурентоспроможність текстильної галузі», — зазначається в публікації.

З початку 2022 року мінімальна заробітна плата в Туреччині зросла з 383 до 620 доларів. Експортери, які раніше користувалися низькими ставками за кредитами, тепер відчувають серйозний тиск. Зокрема, голова Асамблеї турецьких експортерів Мустафа Гюльтепе визнає, що попередня модель роботи для Туреччини більше неактуальна:

«Європейські замовники були готові платити на 15-20% більше за якість. Однак зараз, коли різниця в ціні досягає 50%, цей аргумент уже не спрацьовує», — заявив він.

У результаті значна частина іноземних замовлень переходить до азійських виробників. Експорт текстилю та одягу з Китаю до ЄС, який уже є найбільшим постачальником до Євросоюзу, зріс на 20% за першу половину року, зокрема через перерозподіл торговельних потоків після введення нових тарифів у США.

Протягом останнього десятиліття галузь частково підтримувалася за рахунок праці мігрантів, особливо сирійських біженців, яких налічувалося від 250 до 400 тисяч. Однак після закінчення громадянської війни в Сирії та падіння режиму Асада наприкінці 2024 року близько 20% цих працівників повернулися на батьківщину.

Керівник центру турецьких оптовиків Giyimkent Музаффер Чевізлі попереджає, що криза може затягнутися:

«Навіть якщо Туреччина подолає хаос, викликаний багаторічною інфляцією та неефективним управлінням економікою, повернути галузь до попереднього рівня буде вкрай складно. Робоча сила стає все дорожчою і дефіцитнішою. Молодь віддає перевагу офісній роботі перед заводською», — зазначив він.

На думку аналітиків, турецька текстильна промисловість могла б переорієнтуватися з масового виробництва на брендинг, дизайн, оперативні поставки та нішеву продукцію. Крім того, деякі великі компанії, такі як Eroglu та LC Waikiki, уже перенесли частину виробничих потужностей до Єгипту, і, ймовірно, інші підуть їхнім прикладом.

«У галузі є все необхідне для відродження. Однак, можливо, спочатку їй доведеться повністю переосмислити себе», — підсумували в The Economist.

Exit mobile version