Лобізм без ризиків політичної корупції можливий або як подолати “гречку” та “діжки з салом”?

Можна суттєво зменшить практику підкупу виборців за рахунок субвенцій з державного бюджету, якщо використовувати методику Фундації «Відкрите суспільство». Методика дозволить громаді контролювати, чи ефективно депутати використовують власні повноваження для вирішення проблем виборчих округів, чи депутати знаходять будь-які кошти з державних фондів для округу, орієнтуючись лише на власний політичний інтерес та лояльність виборців.

Експерти запропонували методику, що суттєво зменшить практику підкупу виборців за рахунок субвенцій з державного бюджету

Київ. Укрінформ 15.09.2016. 

Фундація «Відкрите суспільство» представила методику, яка дозволить громадянському суспільству  контролювати, чи ефективно депутати використовують власні повноваження для вирішення проблем виборчих округів, чи депутати  знаходять будь-які кошти з державних фондів для  округу, орієнтуючись лише на власний політичний інтерес та лояльність виборців. Методика, що вже пройшла апробацію у декількох виборчих округах, пропонує 5 простих кроків, починаючи з того, що громадськість сама формує порядок денний та визначає найбільш пріоритетні проблеми, які повинен вирішити депутат від виборчого округу.

«В Україні поширена негативна практика, коли депутат-мажоритарник лобіює кошти з держбюджету для свого округу будь-якими методами – в обмін на «правильне» голосування у ВР чи «тушкування», чи за рахунок власних політичних зв’язків, і це подається виборцям не як корупція, а як досягнення. Часто депутати діють за такою логікою: чим більше, нехай і дрібних об’єктів, вдасться профінансувати за рахунок держбюджету, тим легше звітувати перед виборцями, – зазначає керівник проекту «Громадський моніторинг виділення фондів для округу», експерт з антикорупційної та бюджетної політики Фундації «Відкрите суспільство» Іван Сікора.

Експерти проаналізували, що при цьому депутат переважно вирішує лише частину проблем округу, не завжди найпріоритетніших. Це часто призводить до неефективного витрачання грошей державного бюджету, і тому маємо неефективну та корупційно чутливу  модель  використання коштів, практику «латання дірок» на рівні виборчих округів та браку уваги до важливих інфраструктурних проектів. За словами керівника Центру соціального партнерства та лобіювання НаУКМА, експерта проекту Сергія Панцира, розроблена методика кардинально змінює принцип оцінки діяльності депутата і головне – дозволяє визначати найважливіші проблеми та пріоритетні інфраструктурні об’єкти кожного округу, так звані ТОП-10 ключових проблем, покликана сприяти їх ефективному вирішенню.

Розробка методики – лише частина проекту «Громадський моніторинг виділення фондів для округу», в рамках якого Фундація за підтримки Програми USAID «РАДА» провела масштабну роботу у пілотних виборчих округах з метою визначити проблеми, знайти шляхи їх вирішення, навчити громадськість використовувати інструменти лобіювання інтересів громади. Проект мав на меті зробити діяльність депутатів більш прозорою, раціональною, зменшити вагу політично мотивованих рішень, підвищити вимоги до передвиборчих програм депутатів та звітів про їх діяльність. Команди депутатів пілотних виборчих округів також були залучені до проекту, вони підвищили свої знання та навчилися застосовувати методику для оцінки пріоритетності проблем округу, які не можуть бути вирішенні на місцевому рівні через брак фінансових ресурсів або повноважень. Програма USAID «РАДА» продовжуватиме впроваджувати ініціативи, спрямовані на покращення ефективності і якості виконання депутатами їх представницької функції.

Методика пропонує 5 кроків на шляху до більш прозорого та доброчесного лобіювання інтересів виборців народними депутатами: формування суспільного порядку денного – ТОП 10 ключових проблем, оцінка порядку денного депутата, його готовність включити суспільно важливі проблеми до власного порядку денного, оцінка його внесок у вирішення проблем та  ризиків політичної корупції. Ці кроки дозволяють визначити, що і як потрібно робити в першу чергу. 

Експерти рекомендують ініціювати внесення змін до законодавства в частині регламентування вимог до передвиборчої програми та звітів народного депутата, оприлюднення на офіційному парламентському сайті не лише депутатських запитів, але й депутатських звернень та інформації про участь депутата у засіданнях місцевих та обласної рад, заходах, які проводять ОДА та  РДА.

***

Довідка: «Громадський моніторинг виділення фондів для округу» — проект, покликаний підвищити доброчесність, прозорість та підзвітність депутатів,протидіяти політично мотивованим бюджетним витратам та озброїти виборців інструментами суспільного контролю за використанням коштів державного бюджету для попередження політичної корупції.  

Проект є частиною заходів Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво». Програма  USAID «РАДА», що виконується Фондом Східна Європа та іншими організаціями, має на меті сприяти становленню відповідального, підзвітного і демократичного представницького органу – Парламенту України. radaprogram.org/,  
www.facebook.com/radaprogram/ 

Явище політичної корупції тісно пов’язане із політикою «діжок із салом» (pork barrel), що закордоном асоціюється із підкупом виборців за кошти державного бюджету, а в Україні має аналог у формі політичної технології «гречки», якою щедро можуть «посипати» народні депутати виборчий округ для забезпечення лояльності виборців після обрання до парламенту.

Методика пропонує 5 кроків для кожного народного депутата на шляху до прозорого та доброчесного лобіювання інтересів виборців без 7 спокус (ризиків)політично корупції. Ці 5 кроків включають формування суспільного порядку денного (ТОП-10 проблем та об'єктів виборчого округу), оцінку порядку денного депутата (передвиборча програма та звіти про діяльність) та його готовності до включення проблем суспільного порядку денного до власного, оцінку внеску народного депутата у вирішення проблем виборців округу та зрештою, оцінку 7 ризиків політичної корупції тобто того, яким чином здійснював лобіювання народний депутат. Ці сім ризиків політичної корупції включають окрім всім відомого «тушкування», ще йзавищення вартості вирішення проблеми задля подальшого лобіювання «своїх» підрядників, конфлікт інтересів, що полягає у пов’язаності об’єкту лобіювання, що виступає інструментом вирішення проблеми, із  підприємницькою діяльністю депутата або пов’язаних із ним осіб, як то бізнес партнерів, родичів чи спонсорів його передвиборчої кампанії, тіньове або непрозоре лобіювання (поставити перед фактом без доведення пріоритетності об’єкту у суспільному порядку денному),маніпулювання внеском у вирішення проблеми, ігнорування та бездіяльність щодо проблем, які є в суспільному порядку денному та «правильне» голосування без «тушкування». 

Важливою складовою методики є визначення ТОП-10 («суспільного порядку денного») – це найбільш МАСШТАБНІ, ГОСТРІ, ВАЖЛИВІ проблеми та об’єкти, які відібрані на основі принципу субсидіарності. На жаль, депутати або вибірково ставляться до ТОП-10 проблем або просто не бачать масштабних, гострих та важливих об’єктів, які потребують фінансування із державного бюджету або  їх втручання  в межах виконання контрольних повноважень.

Методика кардинально міняє принцип оцінки діяльності депутата та головне – дозволяє визначати найважливіші проблеми та пріоритетні інфраструктурні об’єкти кожного округу, покликана сприяти зняттю масштабних та гострих суспільних проблем за рахунок коштів державного бюджету. В рамках пілотування методики «суспільний порядок денний» визначався на основі аналізу програм та діяльності народного депутата, оцінок аналітиків та аналізу ключових документів місцевого та регіонального розвитку з подальшим обговоренням бачення ТОП-10 із громадянами, які вже зараз можуть об’єднуватись навколо партнерства «Порядок денний народних депутатів України без ризиків політичної корупції». Важливою складовою методики є проведення консультацій з народними депутатами, які працюють в окрузі. Інтенсивна робота з формування узгодженого порядку денного місцевої та регіональної політики ще попереду і ми плануємо розгорнути цю активність спільно із народними обранцями та всіма зацікавленими сторонами як окремий напрямок діяльності. 

За даними  червневого звіту Рахункової палати за 2015 рік, у більшості регіонів України продовжувалася практика розпорошення коштів Державного фонду регіонального розвитку на фінансування значної кількості низьковартісних робіт. З усіх 763 об’єктів будівництва, реконструкції та капітального ремонту, що фінансувалися за рахунок коштів ДФРР, 356 об’єктів (47%) передбачали фінансування в обсязі менше 1 млн грн, з них 18 об’єктів –  менше 100 тис. грн. Якщо в рамках субвенції місцевим бюджетам з ДФРР маємо хоч якусь публічність та конкуренцію  проектів та критерії їх відбору, то на рівні не менш важливої субвенції на соціально-економічний розвиток окремих територій бракує як публічності, так і чітких критеріїв відбору проектів.

В разі виникнення запитань, просимо телефонувати: 050 382 4661 або писати: info@osf.org.ua,

ПРИЄДНАТИСЯ до партнерства «Порядок денний народних депутатів України без ризиків політичної корупції»

Місія Фундації «Відкрите суспільство» – просування цінностей відкритого суспільства через вплив на формування порядку денного публічної політики і фінансів. Майже 15 років експерти Фундації «Відкрите суспільство»  здійснюють моніторинг та аналіз роботи Верховної ради України на предмет виконання передвиборчих обіцянок політичними силами, що представлені в парламенті. Також у фокусі уваги Фундації «Відкрите суспільство» є бюджетна та антикорупційна політика.