Одне з найнесподіваніших відкриттів зробили вчені у Зоні відчуження, ба більше, — безпосередньо в межах ЧАЕС. Одну з форм життів — чорний грибок, латиною «Cladosporium sphaerospermum», радіація не лише не вбила, але й підштовхнула до зростання. Його знайшли навіть на стінах будівлі, що є однією з найбільш радіоактивних у світі — четвертого енергоблока, що нині вкритий безпечним конфайнментом.
Про неймовірне відкриття вчених пише видання sciencealert.com, пише Інформатор.
Насправді факт існування чорного грибка у будівлі енергоблока, де й сталася аварія, виявили ще наприкінці 1990-х. Тоді команда під керівництвом мікробіолога Неллі Жданової з Національної академії наук України розпочала польове дослідження, щоб з’ясувати, яке життя існує в укритті навколо зруйнованого реактора.
«Вони були вражені, виявивши цілу спільноту грибів – 37 видів, більшість з яких були темного або чорного кольору, багаті на пігмент меланін. Домінуючим у зразках був саме Cladosporium sphaerospermum, який також демонстрував одні з найвищих рівнів радіоактивного забруднення», — розповіли журналісти.
Втім, подальші дослідження лише зробили інтригу більш динамічною. Радіофармаколог Катерина Дадачова та імунолог Артуро Касадеваль з Медичного коледжу Альберта Ейнштейна в США виявили, що вплив іонізуючого випромінювання на Cladosporium sphaerospermum не шкодить йому так, як іншим організмам.
Зауважимо, що іонізуюче випромінювання, що описує викиди частинок, достатньо потужних, щоб вибивати електрони з атомів, зазвичай руйнує молекули, перешкоджає біохімічним реакціям і може пошкоджувати ДНК. Проте Cladosporium sphaerospermum виявився дивно стійким і навіть демонстрував кращий ріст під впливом випромінювання.
Вчені зробили спостереження, що іонізуюче випромінювання змінює поведінку грибкового меланіну, призвело Дадачову та Касадеваля до висунення гіпотези про біологічний шлях, подібний до фотосинтезу, який вони назвали радіосинтезом. Вони припустили, що грибок — та подібні до нього — може збирати іонізуюче випромінювання та перетворювати його на енергію, при цьому меланін виконує функцію, подібну до світлопоглинального пігменту хлорофілу. Водночас меланін, ймовірно, діє як захисний екран від найбільш шкідливого впливу радіації.
Теорію вже перевірили на практиці: у 2022 році вчені описали результати експерименту на Міжнародній космічній станції — там Cladosporium sphaerospermum прикріпили до зовнішньої частини МКС, піддавши його повному впливу космічного випромінювання. Датчики показали, що менша кількість радіації проникала крізь шар гриба, ніж через контрольну групу, що складалася лише з агару.