No smoking friendly. Українці підтримують заборону куріння пристроїв для нагрівання тютюну. Опитування КМІС
З 11 липня 2022 року в Україні набувають чинності норми Закону 1978-ІХ, які передбачають заборону куріння тютюнових виробів для нагрівання у визначених законом місцях нарівні із сигаретами, кальянами та е-сигаретами (куріння яких заборонено з 2012 року).
| 28 червня 2022 року в інформаційному агентстві «Укрінформ» громадська організація «Життя» презентувала результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), щодо вживання тютюну та електронних сигарет серед населення України та ставлення до антитютюнових заходів.Згідно з репрезентативним опитуванням, проведеним КМІС у травні 2022 року серед жителів України (віком 18 років і старших), абсолютна більшість респондентів (80%) підтримують заборону куріння тютюнових виробів для електричного нагрівання у громадських місцях (їх курять із пристроями, які в Україні представлені брендами glo, IQOS). Разом з цим 86% опитаних підтримують збільшення кількості громадських місць, вільних від диму (наприклад, робочі місця, офіси, приміщення підприємств, готелі).З 11 липня 2022 року в Україні набувають чинності норми антитютюнового Закону 1978-ІХ, які передбачають заборону куріння тютюнових виробів для нагрівання у визначених законом місцях нарівні із сигаретами, кальянами та е-сигаретами (куріння яких заборонено з 2012 року). Також норми Закону забороняють курилки у приміщеннях підприємств усіх форм власності та надають повноваження органам місцевого самоврядування встановлювати додаткові вільні від куріння місця. |
Олексій Даниленко, в.о. Генерального директора директорату громадського здоров’я та профілактики захворюваності МОЗ заявив: «Безпечного куріння не існує. Будь-які вторинні тютюнові та нікотинові викиди шкідливі для людей навколо. Вторинний тютюновий дим є причиною передчасної смерті 1,2 млн людей у світі щороку. На жаль, у цій вражаючій цифрі є і життя українців. Завданням Уряду для захисту здоров’я мільйонів громадян є забезпечення контролю за дотриманням норм про заборону вживання тютюнових та нікотинових виробів, передбачених Законом №1978-ІХ, у всіх громадських приміщеннях та на робочих місцях».
Дослідники КМІС також цікавилися, як би вчинили респонденти, якби хтось курив у забороненому місці. Абсолютна більшість (84%) вдалися б до певних дій. Зокрема 67% діяли б проактивно: 55% попросили б курця припинити курити чи перейти до іншого місця, значно менше людей поскаржилися б персоналу закладу (9%) чи правоохоронним органам (3%). Ще 17% респондентів самі б змінили місце перебування.
«Завдяки широкій суспільній підтримці антитютюнових заходів в Україні відзначається високий рівень дотримання бездимного законодавства. Держпродспоживслужба готова реагувати на скарги споживачів щодо випадків куріння чи вживання у заборонених місцях тютюнових виробів, електронних сигарет, кальянів, а тепер і пристроїв для нагрівання тютюну», — наголосив Юрій Сахно, головний спеціаліст відділу контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавства Держпродспоживслужби України.
Фахівець Держпродспоживслужби також зазначив, що скаргу на куріння у забороненому Законом місці можна подати в електронний спосіб, навіть з мобільного телефону. Зауважимо, що за куріння у заборонених законом місцях відповідальність несуть як курці-порушники, так і суб’єкти господарювання, де вчиняється правопорушення.
Більшість респондентів підтримують заходи для запобігання початку куріння серед дітей та молоді, передбачені ухваленим Законом №1978-ІХ: 78% — заборону продажу сигарет та тютюну з ароматичними добавками; 76% — заборону продажу рідин для електронних сигарет з добавками; 79% — заборону реклами пристроїв для нагрівання тютюну. Дев’ять з 10 жителів України (92%) підтримують запроваджену раніше заборону продажу неповнолітнім пристроїв для нагрівання тютюну, електронних сигарет та рідин до них.
Більшість українців схвально ставляться до подальших норм захисту населення від шкідливого впливу тютюну. Заборону рекламного видимого розміщення пачок тютюнових виробів у точках продажу (магазини, кіоски, супермаркети) підтримують 81% опитаних, в той час, як підтримка підвищення податків на тютюнові вироби складає 74% респондентів.
У порівнянні з 2020 роком відсоток щоденних курців в Україні збільшився серед чоловіків з 38,0% до 44,4%, серед жінок з 10,8% до 14,9%, а серед усіх опитаних з 23,1% до 28,3%. На тлі поступового зменшення поширеності куріння, яке спостерігалося в Україні постійно, починаючи з 2006 року, таке зростання викликає надзвичайне занепокоєння та вимагає ретельного дослідження та моніторингу.
«Експертна антитютюнова громадськість застерігала, що поширення та агресивна реклама електронних пристроїв для куріння використовується тютюновими компаніями для залучення нового покоління залежних від тютюну та нікотину. Для відновлення динаміки зниження поширеності вживання тютюну в Україні, додатково до впровадження норм Закону 1978-ІХ, потрібно ліквідувати рекламну викладку тютюнових виробів у точках продажу та запровадити стандартизовану пачку відповідно до визнаних міжнародних практик Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну» — наголосив Дмитро Купира, виконавчий директор ГО «Життя».
«Важливо звернути увагу на кілька особливостей цього дослідження. По-перше, ці дані були зібрані шляхом телефонного опитування, тоді як для відстеження змін у вживанні тютюнових виробів використовуються дані досліджень, проведених за допомогою особистих (face-to-face) інтерв’ю. По-друге, дослідження було проведене після початку повномасштабної війни, і значна частина населення виявилася недосяжною для телефонних опитувань через зовнішню міграцію, окупацію нових територій та бойові дії у деяких районах. ‘Відтак, хоча ми оцінюємо репрезентативність отриманих даних як доволі високу, закликаємо з обережністю інтерпретувати динаміку показників, оскільки на неї також могли вплинути зміни методу опитування та характеристик тієї генеральної сукупності, яка є досяжною для опитування сьогодні», – підсумувала Вікторія Захожа, заступниця директора КМІС.
Щороку 85 тисяч українців помирають від хвороб спричинених курінням. Значної шкоди куріння завдає й економіці нашої держави: за розрахунками експертів, щорічні економічні втрати рік складають 3,2% ВВП України, або близько 179 млрд грн (станом на 2021 рік) внаслідок ранньої втрати працездатності курцями, соціальних виплатат та лікування хвороб, викликаних курінням.
Для контактної інформації: Дмитро Полонський, медіакоординатор ГО «Життя», 063 344 12 69, [email protected]
Українська Асоціація Медіа Бізнесу