Учорашнє прийняття Верховною Радою податкового законопроєкту №11416-д спровокувало новий переполох в українських банках.
Ним підвищується ряд податків, зокрема і військовий збір з 1,5% до 5%. Депутати проголосували документ лише в першому читанні, його ще продовжать розглядати, і до кінця не зрозуміло, в якій редакції він буде прийнятий остаточно і підписаний президентом. Проте його нинішній зміст може спровокувати відтік грошей населення з депозитних вкладів через підвищення оподаткування по ним.
На поточний момент, коли людині нараховують/виплачують відсотки по банківському вкладу, фінансове установлення автоматично стягує з нього (депозитного доходу) два податки – податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) у розмірі 18% і військовий збір в 1,5%. Всього 19,5%. Але у разі прийняття законопроєкту в нинішній редакції військовий збір підвищать з 1,5% до 5%, і всього від депозитного доходу відніматимуть 23%. Що зробить вклади на банківських рахунках ще менш вигідними, ніж це зробило зниження облікової ставки Нацбанку.
Поки НБУ минулого року тримав свою облікову ставку на рівні 25% річних, середні депозитні ставки для фізичних осіб були близько 15-16% (12,1-12,9% за вирахуванням податків), а максимальні досягали 18% (14,5% без податків), тоді як офіційну інфляцію за підсумками 2023 року Держстат оцінив на рівні 5,1%.
У 2024 році умови для вкладників погіршилися: банки знизили середні відсотки за вкладами населення у міру зниження облікової ставки НБУ до 12,88% (10,4% без податків), максимальні — до 14-14,5% (11,3-11,7% без податків). Тепер же влада ще хоче підвищити оподаткування до 23%, а поточна офіційна інфляція вже досягла 7,5% (станом на серпень-2023) і може ще зрости до кінця цього року.
Якщо закон набуде чинності і військовий збір підвищать, то середня дохідність гривневих 12-місячних депозитів для кінцевого вкладника впаде взагалі до 9,9% річних. Цей середній показник щодня публікує НБУ. Але в держбанках, де платять нижче середнього, нарахують ще менше доходу. Наприклад, “ПриватБанк” зараз пропонує 12-місячний гривневий вклад (пакет «Стандартний») під номінальні 7,5% річних, що за вирахуванням поточних податків 19,5% забезпечує дохідність у розмірі 6,04%. А якщо військовий збір підвищать, то буде ще менше — 5,8% річних. Це вже менше поточної офіційної інфляції у 7,5%, і робить інвестицію зовсім невигідною.
Більш вигідним можуть виявитися вклади у долар. З початку 2024 року його офіційний курс зріс на 9% (з 38 грн/$ до 41,4 грн/$), а згідно з розрахунками Кабміну, у 2025-му може піднятися ще на 8,7% — до 45 грн/$. Такий середньорічний курс уряд заклав у держбюджет-2025.
«Коли гривня девальвує — населення активніше скуповує долар. Ми це бачимо з того моменту, коли НБУ відмовився від фіксованого курсу 36,6 грн/$ і перевалив за 41 грн/$. У тому числі в долар будуть переводити і кошти з гривневих депозитів, тобто банківська система може зіткнутися з відтоком депозитів. Для держбанків це невелика проблема, оскільки через них платять зарплати Міноборони, і вони сидять на великих грошових потоках, по яких відсотки взагалі не платять (кошти йдуть на поточні рахунки). А от у структур меншого розміру можуть виникнути проблеми, якщо вони активізують кредитування. Тоді гривня знадобиться. Але це не означає, що вони будуть підвищувати українцям депозитні відсотки при зниженні облікової ставки НБУ або фіксації на рівні 13%. Швидше за все, вони просто згорнуть кредитування, яке тільки почали розвивати», — прокоментували «Країні» ситуацію в одному з банків.
Також підвищення військового збору з 1,5% до 5% пошириться на зарплати та інші доходи фізосіб (лікарняні, матеріальну допомогу, розрахункові при звільненні, авторські винагороди тощо). Винятки — допомога по вагітності, житлові субсидії, аліменти, подарунки/спадщина, поворотна фінансова допомога, купівля одного об’єкта рухомого майна.
Також військовий збір не сплачується з зарплат/виплат працівникам правоохоронних органів, прикордонникам, ЗСУ, Нацгвардії, СБУ та іншим.