Плани Міністерства цифрової трансформації і реальність на прикладі одного ЦНАП на Луганщині
2 вересня цього року Уряд прийняв Постанову № 829, якою Державне агентство з питань електронного урядування було реорганізоване у Міністерство цифрової трансформації. Таким чином, держава більш відповідально підійшла до реалізації цифрової політики.
У листопаді цього року Український кризовий медіа-центр та Естонський центр східного партнерства організували у Київ прес-тур для журналістів регіональних ЗМІ, під час якого вони зустрічалися з представниками різних міністерств, у тому числі, і новоствореного Міністерства цифрової трансформації.
За словами Віце прем’єр-міністра – міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, створення міністерства було обумовлене тим, що у держави не було органу, «який казав би, куди ми рухаємося і як досягатимемо цілей». Для координації виконавчої і законодавчої влади у Верховній Раді був створений Комітет цифрової трансформації.
В обласних адміністраціях найближчим часом введуть посаду цифрового трансформатора, який відповідатиме за просування реформ міністерства. У кожній територіальній громаді буде IT –фахівець.
Фото/Михайла Федорова
Назвемо основні амбітні цілі команди Михайла Федорова:
протягом наступних 5 років зробити стовідсотково електронними адміністративні публічні послуги; не менш, як 50% людей користуватимуться цими послугами у центрах надання адміністративних послуг (ЦНАП); на 95-100% охопити країну високошвидкісним інтернетом; навчити найближчим часом близько 6 мільйонів людей цифровим навичкам, щоб «кожна бабуся у селі, яка має комп’ютер або смартфон опанувала цифрову грамотність»; збільшити частку IT– підприємств у ВВП країни до 10%.
Фото/ Валерія Іонан
Не менш амбітні цілі і у заступниці Міністра цифрової трансформації з питань євроінтеграції Валерії Іонан, яка відповідає за навчання населення цифровій грамотності.
Найближчим часом відкрити по країні офлайн – хаби, в яких люди різного віку, в першу чергу пенсіонери, будуть опановувати цифрову грамотність. До відкриття хабів грамотності можна буде навчатися у школах, вишах, бібліотеках, ЦНАП. У кожному ЦНАП буде один вільний комп’ютер, на якому всі бажаючи проходитимуть освітні курси. Національні канали популяризуватимуть цю тему, щоб зробити її важливою для пенсіонерів. Зацікавившись курсами, частина пенсіонерів перейде з телевізора (офлайн) у онлайн.
Отже, міністерство покладає великі надії по втіленню реформ на ЦНАП, які плануються перейменувати у центри «Дії» – державні сервіси електронних послуг.
Об’єктивна реальність
Кореспондент «ZARAZ.INFO» побував у лисичанському ЦНАП на Луганщині, щоб зрозуміти, як втілюватимуться анонсовані міністерством реформи. Відвідувачі центру розповідають, що він один із кращих в області – принаймні тут керівництво зацікавлене якомога більше надати реальних послуг, а не просто їх декларувати. Наприклад, “прописатися-виписатися” тепер тут можна за декілька хвилин. Раніше цей процес забирав у людей декілька днів.
Фото «ZARAZ.INFO»/ В приміщенні Лисичанського ЦНАП
- Ми надаємо електронні послуги, – розповідає начальниця Лисичанського ЦНАП Олена Литвинюк, – але попит на них незначний і збільшувати їх кількість, поки не плануємо. Пов’язано це з ментальністю наших людей особливо похилого віку – їм краще відсидіти у черзі і отримати папірець, ніж скористатися послугою онлайн. Наприклад, замість того, щоб отримати інформацію з відкритих реєстрів на сайті Мінюсту і роздрукувати лист у себе дома на принтері, люди займають чергу, отримують талон, платять гроші і отримують той же папірець у державного реєстратора. За моїми підрахунками приблизно 80% місцевих пенсіонерів не знають, як користуватися інтернетом, окрім спілкування у соціальних мережах.
Фото/ Лідія Федорівна
Громадянка Лідія Федорівна прийшла у ЦНАП, щоб прописати у своєму будинку доньку. Розповідає, що у радянські часи їй жилося комфортніше, ніж зараз. Тодішній уклад життя, коли вона ходила по кабінетам за різними довідками, був їй ближче. Сьогоднішній сучасний світ для неї не дуже зрозумілий, і тому сказати наскільки послуги центру є зручними для відвідувачів, вона не може. Усі документи для прописки оформляла її донька.
За 11 місяців цього року Лисичанський ЦНАП надав лише 84 електронні послуги пов’язані з державною реєстрацією бізнесу. Враховуючи, що ці послуги офлайн отримали декілька тисяч людей, можна приблизно порахувати відсоток тих, хто скористався онлайн. Керівництво ЦНАП зацікавлене розвантажити своїх працівників через електронні послуги, але це залежить здебільше від відвідувачів. Молодь частіше користується електронними послугами, ніж пенсіонери, але не вся. Працівники центру намагаються постійно тримати зв’язок із відвідувачами через «Google» -опитувач, сайт і електронну пошту.
Наразі ЦНАП тестує розробку чат-боту у «Telegram», в який буде закладено відповіді на найчастіші питання щодо реєстрації місця проживання, бізнесу і нерухомості. Проте для успішної реалізації цієї послуги у центрі має бути хоча б один свій смартфон або створений для спілкування підрозділ call center. Цього у Лисичанську, поки ще немає.
Найбільш популярним способом комунікації із адміністрацією традиційно залишається гаряча лінія. На неї часом поступають дзвінки, які не стосуються роботи ЦНАП.
- Те, що пропонує міністерство – не нове, – веде далі мову Олена Олександрівна. – Наприклад, Закон «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», який спрощував реєстрацію бізнесу був прийнятий ще у 2004 році. З того часу було прийнято багато поправок до Закону, щоб зробити зручним Єдиний державний реєстр юридичних і фізичних осіб. Проте справа рухається повільно – наразі Єдиний державний реєстр юридичних і фізичних осіб під’єднаний лише до реєстру ДРАЦ (державна реєстрація актів цивільного стану), щоб перевірити померла людина чи ні. Сидить наш працівник із п’ятнадцятьма відкритими сайтами і добирає паролі до судового, дозвільного та інших реєстрів, які мали б вже давно бути з’єднані.
Начальниця ЦНАП констатує, що у кожної структури свій реєстр. Щоб їх з’єднати, потрібно спільне програмне забезпечення. А поки, щоб людина зареєструвала своє місце проживання, ЦНАП зв’язується з військкоматом, міграційною службою, статистикою, реєстром виборців, обмінюючись паперовими звітами.
- Ми зацікавлені в електронному сервісі, але органи державної влади, поки обмінюються паперовими носіями, – долучається до розмови перший заступник Лисичанського міського голови Андрій Шальнєв. – Щодо Лисичанської міської ради, то завдяки співпраці з міжнародними донорами у неї програмне забезпечення, яке задовольняє потреби окремої територіальної одиниці міст Лисичанська, Новодружеська і Привілля. До програми приєднані комунальні підприємства і всі виконавчі органи – приватизація, державний реєстр виборців, управління праці і соціального захисту та інші. Проте єдиної програми, яка б з’єднувала територіальні громади з державними реєстрами до цього часу немає.
Начальниця ЦНАП і перший заступник мера сходяться в тому, що доцільніше було б спочатку ґрунтовно розробити механізм втілення нових положень, а потім ними користуватися. Щоб не було, як із листопадним положенням, коли працівників ЦНАП зобов’язали проводити звірку виданих нотаріусами довіреностей із Єдиним державним реєстром, а доступу до нього немає.
Це стосується і реформи «Держава у смартфоні», на яку міністерство покладає великі надії. Якщо територіальні громади не залишаться з реформою наодинці, будуть розроблені стандартизовані програмні продукти, то можна сподіватися на її втілення. Інакше «Державу у смартфоні» оцінять тільки мешканці великих міст, які мають більший попит на електронні послуги і більше коштів.
Чому Луганська обласна державна адміністрація не спішить із електронними інноваціями?
Чиновники міськради не хотіли створювати ЦНАП у Лисичанську, казали працівникам новоствореної структури, що у них не вистачить досвіду, на організаційному рівні заважали цьому процесові. Причина – боялися, що, передав частину своїх повноважень, залишаться без роботи. Керівництво ЦНАП шукало вихід із ситуації – наприклад, перші послуги пов’язані з земельними відносинами надавав у офісі центру запрошений із управління Держгеокадастру державний реєстратор. Пізніше його функції почали виконувати працівники центру самостійно.
Проте здоровий глузд переміг – ЦНАП створили, він удосконалюється і постійно відкриває нові послуги. Зараз тривають узгодження з сервісним центром МВС і невдовзі у ЦНАП можна буде обміняти водійське посвідчення без складання іспитів, зареєструвати новий транспортний засіб без експертної оцінки та отримати інші послуги.
Вірогідно, чиновницький страх залишитися без роботи гальмує введення сучасного електронного документообігу і в Луганській обласній військово-цивільній адміністрації (ЛОВЦА). Як повідомив «ZARAZ.INFO» директор Департаменту міжнародної технічної допомоги, інноваційного розвитку та зовнішніх зносин ЛОВЦА Денис Денищенко, він ще у 2017 році офіційно звернувся до тодішнього голови Юрія Гарбуза з пропозицією перейти структурним підрозділам адміністрації на електронну систему «iGov». Але політичної волі на втілення цієї системи тоді не було.
На думку Денищенка, створювати нову посаду в адміністрації не доцільно. Краще делегувати повноваження відповідним департаментам і за рахунок існуючих штатних одиниць створити відділ цифрової трансформації, який займатиметься також кібербезпекою.
Серед планів директора департаменту – створити в Луганській області проект «Розумне місто» (Smart City), який інтегрує в себе найкращі сучасні електронні технології.
2 роки тому працівники департаменту їздили в Естонію, де стажувалися в Академії електронного урядування. Естонія, як відомо, є лідером серед європейських країн по наданню електронних послуг. У цій країні доступно 99% електронних послуг для людини, які вона може отримувати не виходячи із будинку. Є до чого прагнути нам українцям.
Роман Назаренко
.