Міністерство охорони здоров’я за Віктора Ляшка все менше схоже на орган державної політики та все більше — на обслуговувальну платформу фармацевтичного бізнесу. Замість системних реформ — кулуарні домовленості, замість захисту пацієнтів — лобіювання інтересів найбільших фармгруп. Скандали навколо МОЗ уже давно не виглядають випадковими й складаються в стійку модель управління.
Ключовим символом цього курсу стала ініціатива дозволити продаж ліків поза аптеками — на АЗС і через вендингові автомати. Під гаслами «доступності» фактично пропонується зруйнувати систему контролю якості та фармацевтичної відповідальності. Це не реформа, а демонтаж регуляції, який вигідний ринку, але небезпечний для пацієнтів, повідомляє НОН-СТОП.
На тлі мовчання МОЗ фармкомпанія «Фармак» ігнорує президентські укази №40/2025 і №82/2025 про стабілізацію цін і продовжує підвищувати вартість ліків. Реальна собівартість і маржа залишаються закритими, а дистрибуція зосереджена у двох афілійованих операторів — «БаДМ» і «Оптима-Фарм», які контролюють понад 85% опту. Саме ця зв’язка роками диктує ціни ринку без економічних обґрунтувань.
Фінансові показники підтверджують картельну логіку: дохід «БаДМ» за чотири роки зріс до 67,8 млрд грн, прибуток — у 3,5 раза; «Оптима-Фарм» збільшила прибуток у 11 разів — до 3,57 млрд грн. Лише в липні 2025 року АМКУ наклав штрафи на 4,8 млрд грн, фактично визнавши змову, але ці санкції непропорційні отриманим надприбуткам.
Окреме і найбільш токсичне питання — поява продукції «Фармак» у РФ та на окупованих територіях. Незважаючи на публічні заяви про розрив зв’язків, українські ліки продовжують потрапляти на ринок держави-агресорки через ланцюжки посередників у Білорусі, Туреччині, ЄС та офшорні схеми. МОЗ на це ніяк не реагує.
Характерним маркером того, що відбувається, стала фраза власника «Дарниці» Гліба Загорія «все вже вирішено», випадково залишена в робочому чаті в травні 2025 року. Національний форум охорони здоров’я, де переписувалися правила маркетингових договорів, відбувся у закритому режимі і без публічного контролю. Виграли великі виробники.
Віктор Ляшко прийшов у МОЗ із риторикою про зміни, але став обличчям управлінського провалу. За його керівництва міністерство послідовно втрачає регуляторну роль, покриває фармкартелі та допускає торгівлю з агресором. Це не окремі помилки, а системне захоплення МОЗ приватними інтересами — без відповідальності і з прямими наслідками для пацієнтів.