Результати загальнонаціонального опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова з 21 по 27 березня 2024 року.
Опитування методом face-to-face проводилося у Вінницькій,Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій,Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській,Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській,Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях та місті Києві(у Запорізькій, Миколаївській, Харківській, Херсонській областях – лише на тихтериторіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії).
Опитування проводилося за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового відбору на перших етапах формування вибіркита квотного методу відбору респондентів на заключному етапі (колиздійснювався відбір респондентів застатево-віковими квотами). Структура вибіркової сукупності відтворюєдемографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилосяопитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення).
Опитано 2020 респондентів віком від 18 років. Теоретичнапохибка вибірки не перевищує 2,3%. Водночас додаткові систематичні відхиленнявибірки можуть бути зумовлені наслідкамиросійської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.
Найпопулярнішим джерелом інформації про події російсько-української війни для українців є Телеграм-канали– це джерело назвали 53% респондентів. Друге та третє місця ділять міжособистісні контакти (родичі, друзі, знайомі – 42%) та YouTube (40%). Телемарафон «Єдиніновини» використовують для отримання такої інформації 37% опитаних.
· Орієнтація на інформацію з Телеграм-каналів помітно залежить від віку респондентів. Найпопулярніші (73%) ці джерела серед наймолодших (до 30 років), причому в цій групі Телеграм має дуже великий відрив від усіх інших джерел. Зі збільшенням віку популярність Телеграм-каналів поступово знижується, і серед найстарших респондентів ними користується лише обмежена кількість (26%). У вікових групах18–29, 30–39 та 40–49 років другим зачастотою згадувань джерелом є YouTube,тоді як серед осіб віком 50–59 років його популярність майже така сама, як у каналів міжособистісного спілкування та телемарафону «Єдині новини». А ось серед найстарших респондентів YouTube як джерело інформації про війну використовують значно рідше (лише 25%). Третє за популярністю місце у вікових групах 18–29,30–39 та 40–49 років посідають канали міжособистісного спілкування. Орієнтація на телемарафон «Єдині новини» має чіткий віковий зв’язок: наймолодші респонденти дуже рідко користуються цим джерелом, але зі збільшенням віку його популярність зростає, так що в найстаршій віковій групі воно стає домінуючим (ним користуються 64% цієї групи).
· Телеграм-канали посідають першість за популярністю в усіх регіонах, однак на Заході та в Центрівони є відносними лідерами (ними користуються більше, ніж іншими джерелами, алечастка користувачів становить менше половини мешканців цих регіонів), натомістьна Півдні (68% користувачів) та на Сході (58% користувачів) вони є однозначнимилідерами. Другими за частотою згадувань на Заході, Півдні та Сході є каналиміжособистісного спілкування (ці джерела згадували 44%, 55% та 46% увідповідних регіонах), натомість у Центральному регіоні друге місце посідаєтелемарафон «Єдині новини» (йогозгадують 44% опитаних). Третє за частотою згадувань місце в Центрі, на Півдніта Сході посідає YouTube, тоді як на Заході – телемарафон «Єдині новини» (39%).Варто зазначити, що телемарафон «Єдиніновини» значно менш популярний на Півдні та Сході, але й на Заході та в Центріна нього орієнтуються менше половини мешканців.
·Існують певні відмінності у використанні різних джерел інформації між міськими та сільськими жителями. Хоча Телеграм-каналиє найчастіше згадуваним джерелом і в містах, і в селах, їхня популярність дещо вища у містах (55% порівняно з 48% серед сільських жителів). Друге та третє місця за популярністю серед міських жителів посідають канали міжособистісного спілкування та YouTube (43%), а серед сільських – канали міжособистісного спілкування та телемарафон «Єдині новини» (40–41%). До того ж городяни помітно частіше використовують різноманітні Інтернет-сайти (31% проти 19% серед мешканців сіл).
· Орієнтаціяна ті чи ті канали отримання інформації про війну залежить й від рівня освітиреспондентів. Зокрема, серед осіб із середньою чи неповною середньою освітоюпереважає орієнтація на телемарафон «Єдині новини» (49%) та спілкування з іншими людьми (48%); серед осібіз середньою спеціальною освітою перше місце посідають Телеграм-канали (53%), адруге – канали міжособистісного спілкування (45%). Натомість серед респондентівз високим рівнем освіти домінують Телеграм-канали (61%) та YouTube(45%). Що стосується телемарафону «Єдині новини», то його використання помітно зменшується з підвищенням рівняосвіти.
· Формуваннядовіри до різних джерел інформації відбувається різними шляхами, причому нефіксується якогось домінуючого способу. Хоча найбільша частка респондентів починає довіряти джерелу після певного часу користування і, так би мовити,перевірки, але ця частка становить лише 27%. Майже стільки ж респондентів (24%)починають довіряти чи не довіряти тому чи іншому ресурсу «на льоту», спонтанно,а ще 19% – намагаються провести порівняльний аналіз різних джерел, щоб зробитибільш достовірні висновки.
· У методах формування довіри до джерел інформації є деякі відмінності між людьми з різним рівнем освіти. Зокрема, люди з високим рівнем освіти критичніше ставляться до вибору джерел інформації. Серед них 24% порівнюють обране джерело з іншими джерелами,тоді як у групах з нижчим рівнем освіти відповідні частки становлять 13% та18%. Серед респондентів з вищим рівнем освіти також більш поширена практика формування довіри до джерела лишепісля певного часу користування ним, і дещо рідша – швидка, ситуативна довірадо джерела. Проте ці відмінності досить незначні.
· Рівень довіри до інформації про події війни, яка надходить від владних органів, є невисоким. Адже більшою чи меншою мірою офіційним джерелам довіряють 39% опитаних (при цьому повну довіру висловили лише 6%). Водночас слід зазначити, що частка тих, хто офіційним джерелам довіряє, перевищує частку тих, хто не довіряє (останніх налічується 29%). Третина опитаних не визначилися щодо цього питання.
· Вищі показники довіри до повідомлень органів влади про воєнну ситуацію зафіксовані у Західному та Центральному регіонах нашої країни (41–42%, на відміну від 31–32% на Півдніта Сході). Причому найгірший баланс довіри фіксується в Східному регіоні, де частка тих, хто не довіряє відповідній інформації (38%), перевищує частку тих, хто їй довіряє (32%). У решті регіонів баланс довіри/недовіри позитивний.
· Мешканці сіл дещо більше довіряють інформації від влади (43% проти 36% серед міських жителів), але рівень недовіри приблизно однаковий у цих групах (нижчий рівень довіри серед міськихжителів формується за рахунок вищого рівня невизначеності у питанні довіри).
· Певнийв плив на позиції респондентів у цьому питанні має рівень матеріальної забезпеченості. Зокрема рівень недовіридо інформації про війну з офіційних джерел вищий серед більш заможних осіб (серед них не довіряютьцим джерелам 39% порівняно з 25–30% у групах менш заможних громадян). Інавпаки, в групах з нижчим рівнем доходів довіру в цьому питанні висловили 37–43%, а серед заможнихгромадян цей показник становить 33%. Причому заможні люди – єдина група, в якій баланс довіри/недовіри єнегативним (частка тих, хто не довіряє, перевищує частку тих, хто довіряє).
· Позиціяз цього питання певною мірою залежить йвід рівня освіти. Зокрема, більшу довірудо інформації з офіційних джерел демонструють особи із загальною чи неповною середньою освітою (44%), тоді як відповідний показник серед осіб із середньою спеціальною або вищою освітою становить 36–38%. Однак слід зазначити, що ці відмінності формуються лише за рахунок більшоїневизначеності освічених осіб; рівень недовіри в усіх освітніх групах однаковий.
· У гендерному розрізі інформації від органів державної влади більш схильні довіряти жінки, серед яких 41% довіряє цьому джерелу, тоді як серед чоловіків таких 35% (але, як бачимо,відмінності незначущі).
Результати опитування
З яких джерел українці отримують інформацію про події, пов’язані зросійсько-українською війною
Частки*
Українські Telegram-канали
53%
Родичі, друзі, колеги, знайомі
42%
YouTube
40%
Телемарафон «Єдині новини»
37%
Просто Інтернет-сайти
27%
24%
Супутникове телебачення
11%
Радіо
10%
Російські Telegram-канали
1%
Інше
1%
Важкосказати
1%
* Сума відсотків перевищує 100%, оскільки респонденти могли обирати кілька варіантів відповідей водночас.
З яких джерел українці отримують інформацію про події, пов’язані зросійсько-українською війною*
Вікові групи
18-29 років
30-39 років
40-49 років
50-59 років
60 та більше років
Українські Telegram-канали
73%
66%
63%
52%
26%
YouTube
50%
51%
42%
41%
25%
Родичі, друзі, колеги, знайомі
39%
35%
38%
45%
51%
Телемарафон «Єдині новини»
13%
20%
31%
43%
64%
Просто Інтернет-сайти
35%
34%
34%
26%
15%
29%
31%
28%
26%
13%
Супутникове телебачення
7%
10%
12%
11%
15%
Радіо
3%
5%
7%
11%
19%
Російські Telegram-канали
1%
1%
1%
2%
1%
Інше
1%
1%
1%
1%
1%
Важкосказати
2%
1%
2%
1%
1%
* Сумавідсотків в кожній порівнюваній групі перевищує 100%, оскільки респондентимогли обирати кілька варіантів відповідей водночас.
З яких джерел українціотримують інформацію про події, пов’язані з російсько-українською війною*
Регіони
Захід
Центр
Південь
Схід
Українські Telegram-канали
48%
49%
68%
58%
Родичі, друзі, колеги, знайомі
44%
36%
55%
46%
YouTube
34%
43%
45%
40%
Телемарафон «Єдині новини»
39%
44%
29%
28%
Просто Інтернет-сайти
28%
25%
40%
21%
27%
24%
22%
21%
Супутникове телебачення
14%
11%
16%
7%
Радіо
10%
11%
7%
9%
Російські Telegram-канали
2%
0%
0%
2%
Інше
1%
0%
0%
2%
Важко сказати
1%
0%
0%
4%
* Сумавідсотків в кожній порівнюваній групі перевищує 100%, оскільки респондентимогли обирати кілька варіантів відповідей водночас.
З яких джерел українці отримують інформацію про події, пов’язані зросійсько-українською війною*
Міські жителі
Сільські жителі
Українські Telegram-канали
55%
48%
Родичі, друзі, колеги, знайомі
43%
40%
YouTube
43%
35%
Телемарафон «Єдині новини»
36%
41%
Просто Інтернет-сайти
31%
19%
24%
24%
Супутникове телебачення
10%
14%
Радіо
9%
12%
Російські Telegram-канали
1%
1%
Інше
1%
0%
Важко сказати
1%
1%
* Сумавідсотків в кожній порівнюваній групі перевищує 100%, оскільки респондентимогли обирати кілька варіантів відповідей водночас.
З яких джерел українці отримують інформацію про події, пов’язані зросійсько-українською війною*
Рівень освіти
Незакінчена та загальна середня
Середня спеціальна
Вища або незакінчена вища
Українські Telegram-канали
36%
53%
61%
Родичі, друзі, колеги, знайомі
48%
45%
37%
Телемарафон «Єдині новини»
49%
40%
29%
YouTube
31%
39%
45%
Просто Інтернет-сайти
16%
26%
34%
19%
24%
27%
Супутникове телебачення
11%
13%
10%
Радіо
15%
10%
7%
Російські Telegram-канали
0%
1%
1%
Інше
1%
1%
1%
Важко сказати
2%
1%
1%
* Сумавідсотків в кожній порівнюваній групі перевищує 100%, оскільки респондентимогли обирати кілька варіантів відповідей водночас.
Підстави для довіри до медіа-ресурсів (телеканалів,радіостанцій, газет, сайтів, YouTube-каналів,Telegram-каналів, Facebook, блогерів тощо) щодо повідомлень про війну
Частки
Стежать певнийчас і лише згодом роблять висновки, чи варто довіряти
27%
Зазвичайвідразу визначають на власний розсуд, якій інформації слід довіряти
24%
Порівнюютьз іншими джерелами інформації і роблять висновки про достовірність
19%
Лишеза порадою рідних, друзів, знайомих, колег
7%
Зарекомендацією чи посиланням вартого довіри джерела (відомих блогерів,журналістів чи знаменитостей)
6%
Недовіряють жодному медіа ресурсу
9%
Важкосказати
8%
Підстави для довіри до медіа-ресурсів(телеканалів, радіостанцій, газет, сайтів, YouTube-каналів,Telegram-каналів, Facebook, блогерів тощо) щодо повідомлень про війну
Рівень освіти
Незакінчената загальна середня
Середняспеціальна
Вищаабо незакінчена вища
Зазвичайвідразу визначають на власний розсуд, якій інформації слід довіряти
26%
25%
22%
Стежатьпевний час і лише згодом роблять висновки, чи варто довіряти
24%
27%
29%
Порівнюютьз іншими джерелами інформації і роблять висновки про достовірність
13%
18%
24%
Лише за порадою рідних, друзів, знайомих, колег
8%
7%
6%
За рекомендацією чи посиланням вартого довіри джерела (відомих блогерів,журналістів чи знаменитостей)
5%
5%
6%
Недовіряють жодному медіа ресурсу
12%
8%
7%
Важкосказати
12%
10%
6%
Довіра до повідомлень від органів державної влади про події війни
Частки
Зовсім не довіряють
10%
Скоріше не довіряють
19%
Важко сказати, довіряють чи ні
32%
Скоріше довіряють
33%
Цілком довіряють
6%
Довіра до повідомлень від органів державної влади про події війни
Регіони
Захід
Центр
Південь
Схід
Зовсім не довіряють
11%
10%
3%
15%
Скоріше не довіряють
18%
16%
24%
23%
Важко сказати, довіряють чи ні
30%
32%
42%
30%
Скоріше довіряють
36%
37%
27%
24%
Цілком довіряють
5%
5%
4%
8%
Довіра до повідомлень від органів державної влади про події війни
Міські жителі
Сільські жителі
Зовсім не довіряють
10%
11%
Скоріше не довіряють
20%
18%
Важко сказати, довіряють чи ні
34%
28%
Скоріше довіряють
31%
36%
Цілком довіряють
5%
7%
Довіра до повідомлень від органів державної влади про події війни
Матеріальне становище
Дуже погане
Погане
Задовільне
Добре
Зовсім не довіряють
12%
10%
9%
16%
Скоріше не довіряють
13%
20%
19%
23%
Важко сказати, довіряють чи ні
32%
33%
32%
28%
Скоріше довіряють
36%
31%
35%
26%
Цілком довіряють
7%
6%
5%
7%
Довіра до повідомлень від органів державної влади про події війни
Рівень освіти
Незакінчена та загальна середня
Середня спеціальна
Вища або незакінчена вища
Зовсім не довіряють
10%
11%
10%
Скоріше не довіряють
18%
18%
20%
Важко сказати, довіряють чи ні
29%
33%
34%
Скоріше довіряють
36%
32%
32%
Цілком довіряють
7%
6%
4%
Довіра до повідомлень від органів державної влади про події війни
Чоловіки
Жінки
Зовсім не довіряють
12%
9%
Скоріше не довіряють
21%
17%
Важко сказати, довіряють чи ні
32%
33%
Скоріше довіряють
30%
35%
Цілком довіряють
5%
6%