«Розвідник» з офшорами: як прокурор Ян Стрелюк сховав декларації та перетворив прокуратуру на корупційну вертикаль

Ян Володимирович Стрелюк – український прокурор з більш ніж двадцятип’ятирічним стажем. Після керівних ролей в обласних прокуратурах (Полтава, Васильків) і Офісі Генпрокуратури, з 2023 року — глава Кіровоградської обласної прокуратури.

Його кар’єра неодноразово супроводжувалася гучними звинуваченнями, серед яких не останнє місце займають фальсифікації справ, корупційні схеми та етичні порушення.

Вилучення декларацій з публічного доступу

Мабуть, найскандальнішою була новина про те, що за запитом Стрелюка НАЗК вилучило його декларації за 2014–2024 роки, пояснивши це участю прокурора в «оперативно-розшуковій та контррозвідувальній діяльності» — прецедент без розголошення деталей, його застосування унікальне для керівних прокурорів. Цікаво, що і кого розшукує «опер і розвідник» Ян Стрелюк, славний нащадок Макса фон Штірліца і Володі Шарапова?

Втім, деяку підказку про «оперативно-розшукову та контррозвідувальну діяльність» Стрелюка дає їхній зміст. Тому що до видалення декларацій з відкритого доступу в них містилися:

— Дохід у розмірі 40–50 млн грн (≈1,6 млн $ за кілька місяців у 2014–2015 рр.), що значно перевищує офіційні виплати прокурора;
— Володіння елітною нерухомістю в Києві та Кропивницькому;
— Іноземні рахунки та офшорні активи, які не узгоджуються з декларацією прокурора;
— Наявність дорогих автомобілів та інвестиційних активів, вартість яких не пояснюється офіційними доходами.

Видалення доступу, на думку аналітиків, спрямоване на приховування саме цих невідповідностей і припинення журналістських запитів.

Що зникло і чому це важливо?

Деталізація доходів: раніше були названі суми та контрагенти, тепер це стало завідомо неможливим.

Нерегулярні великі надходження стали недоступні для аналізу — залишається простір для корупційних трактувань.

Активи сім’ї: приховані відомості про майно, зв’язки сім’ї та можливе використання ресурсів за кордоном.

Старі декларації: доступ втрачається на роки назад, що ускладнює розслідування та контроль.

Навіть те, що залишилось у доступі, викликає великі запитання – звідки, наприклад, у прокурора Стрелюка з’явилося сто тисяч доларів готівкою, якщо його річна зарплата не перевищувала десяти тисяч доларів? Те саме стосується нерухомості та гривневих запасів.

За дивним збігом обставин ці гроші у Яна Стрелюка з’явилися саме тоді, коли він очолював Полтавську обласну прокуратуру. І відзначився на цій посаді домовленостями з тодішнім нардепом Ігорем Мосійчуком про «прикриття» незаконного видобутку піску в кар’єрах області.

Крім того, за даними Skelet.Org, будучи прокурором Полтавської області (2014–2015), Стрелюк отримав близько $1,6 млн за закриті кримінальні та податкові справи проти місцевих підприємств («Ручки-Агро», «Лан-Агро», Полтавська птахофабрика, Гадячгаз, Полтавський та Єрестівський ГЗК).

Рейдерство в Кіровоградській області

На новій посаді прокурора Кіровоградської області Ян Стрелюк творчо розвинув традиції та досвід, які він набув на Полтавщині: на початку липня 2025 поліція Кіровоградської області за наказом прокурора Яна Стрелюка заблокувала збір урожаю та арештувала сільськогосподарську техніку фермерського підприємства «Агрофірма Перспектива» під Новоандріївкою.

Все це відбувалося всупереч рішенню Фортечного суду Кропивницького, який раніше відмовив в арешті майна, посилаючись на невідповідність вимогам законності (відсутність протоколу, пояснень, визначення вартості, порушення процедури). Юристи фермерів кваліфікували ці дії як такі, що перевищили повноваження, перешкоджали законній підприємницькій діяльності та назвали рейдерством, спрямованим на тиск і захоплення врожаю.

Насправді ж вийшла яскрава демонстрація прокурорського та поліцейського свавілля — в розпал жнив і попри заборону суду.

Проросійська орієнтація дружини: деталі

Однак лише корупційними скандалами інформаційні повідомлення про прокурора Яна Стрелюка не обмежуються. Його дружина Людмила Курносова відзначилася публічною любов’ю до сусідньої країни, що в умовах відкритої війни вже мало б викликати інтерес як до неї особисто, так і до прокурора Кіровоградської області Яна Стрелюка питання з боку СБУ.

Дружина Стрелюка Людмила Курносова, яка, до речі, родом з «споконвічно російського» міста Жмеринка, публікує пости в дусі «Росія показала свою міць» та «Українська влада бреше» — чим прямо підсилює прокремлівські наративи.

Людмила Курносова підтримує дружні стосунки з російським актором Сергієм Бондарчуком (третім) з Ярославля. Він знімався в «Слово пацана. Кров на асфальті», а наразі бере участь у зйомках у Криму.

Акаунт прокурорської дружини містить перепости офіційної російської пропаганди (RT, «Першого каналу»), а також негатив до українських подій і героїв, що суперечить етиці публічної особи, близької до правоохоронної системи.

Прослушка Стрелюком співробітників СБУ

У цьому контексті просто неможливо не згадати ще один скандал, цього разу прямо пов’язаний з СБУ. 31 серпня 2015 року стало відомо про незаконну прослушку телефонів — не злочинців, а співробітників органів правопорядку, зокрема департаменту по боротьбі з корупцією СБУ в Полтавській області. У цій справі фігурував тодішній обласний прокурор — Ян Стрелюк.

Об’єктом стеження стали телефони п’яти співробітників регіонального відділу СБУ по боротьбі з корупцією, а також співробітників внутрішньої безпеки МВС області. Клопотання на прослушку подавалося прокурором Полтавської області Яном Стрелюком разом з начальником облуправління МВС Олегом Бехом. До речі, Бех фігурує в тому самому відео, де Ігор Мосійчук обговорює прикриття кар’єрів у Полтавській області.

За однією з версій, СБУ відправила у Полтаву групу для перевірки діяльності Стрелюка і його покровителів; прослушка ж дозволяла отримувати інформацію про майбутні обшуки та затримання. Мета — захистити корупційні схеми, пов’язані з нелегальним видобутком ресурсів, паливом і податками. Також ЗМІ зазначали, що прослушка була організована спеціально, щоб збити СБУ зі шляху викриттів і зберегти прибуток від корупційних схем.

Під час обшуків слідство виявило, що прослушка велася за допомогою спецзасобів, оформлених на вигадані персональні дані. Генеральна прокуратура відкрила справу за частиною 2 статті 163 КК України («Порушення таємниці телефонних розмов… службовою особою»), що передбачає до 7 років позбавлення волі.

14 серпня 2015 року Печерський суд Києва надав слідчим доступ до всіх документів, пов’язаних з організацією негласних стежень. Після обшуків СБУ 20 серпня 2015 року Стрелюка оперативно зняли з посади прокурора Полтавської області та перевели виконуючим обов’язки прокурора Солом’янського району Києва.

Попри відкрите кримінальне провадження і зняття з посади, у жовтні 2015 року Стрелюк без перешкод брав участь у конкурсі на посаду в Антикорупційній прокуратурі, що підтверджує його здатність зберігати кар’єрну динаміку, навіть потрапивши в скандал. Крім того, попри арешти та обшуки (в т.ч. заступник Стрелюка був арештований за хабар $13 500), Стрелюк уникнув покарання — це говорить про наявність потужної підтримки.

Особливо слід підкреслити ще один фактор – це був абсолютно унікальний випадок: заступник прокурора організував прослушку співробітників спецслужб, що вказує на рівень впливу і зухвалості. При цьому мова йшла не просто про особисту вигоду, а про системну корумповану монополію в ресурсній сфері Полтавщини.

Після цього хтось сподівається, що СБУ ризикне розслідувати таку дрібницю, як антиукраїнська позиція дружини Яна Стрелюка?

Люстрація та «гарячі справи» часів Євромайдану

Влітку 2014 року, після повалення режиму Януковича, до Яна Стрелюка — тодішнього керівника Васильківської міжрайонної прокуратури Київської області — прийшли бійці добровольчого батальйону «Україна» на чолі з депутатом Віктором Панджакидзе.

Вони вимагали негайної відставки прокурора за зрив розслідування великого підпалу: в ніч на 1 червня 2014 року невідомі двічі намагалися спалити квартиру активіста Панджакидзе, де перебували його дружина і двоє дітей. Активісти Євромайдану звинувачували Стрелюка у підробці кримінальних справ, особливо причетних до спецпідрозділів «Тигр» і «Барс». Замість розслідування дій спецпідрозділів, прокуратура, за їхніми словами, просто ігнорувала численні порушення. Це яскраво проявилося в справі за підпалом квартири Панджакидзе, де прокурорські активно перешкоджали розслідуванню — документували все так, ніби винних немає.

За п’ять хвилин прокурор Ян Стрелюк написав заяву про відставку, але буквально через місяць продовжив кар’єру — обійняв посаду заступника прокурора Києва, що дуже красномовно показує наявність потужної підтримки. Це свідчить також про те, що його кар’єра була захищена всередині системи, попри безпосередні звинувачення у фальсифікованих кримінальних процесах і саботажах розслідувань.

Нецензурна лексика на адресу підлеглих

У липні 2025 року громадськість сколихнуло відео з футбольного матчу, де головний прокурор Кіровоградської області Ян Стрелюк публічно накинувся на своїх підлеглих з ненормативною лексикою. Він у присутності дітей та колег вигукував: «тупа безтолочь», «нах** ти взагалі сюди вийшов», «долбо**» та інші образи. Інцидент грубо порушує Кодекс професійної етики прокурорів і став символом авторитарного, принизливого стилю керівництва Стрелюка.

Хто стоїть за Стрелюком?

Ян Стрелюк — прокурор з темним минулим: корупція, фальсифікації, агресивна поведінка, любов до проросійської риторики — об’єднані в одну систему. Видалення декларацій і маніпуляція громадською думкою — це не випадковість, а сигнал того, що у нього є надійний захист всередині владних структур. Без відкритих документів про доходи і майно контролювати і розслідувати його діяльність практично неможливо.

Скандал 2015 року з прослуховуванням у Полтавській області став одним з перших публічних сигналів про небезпечний рівень проникнення Стрелюка в силові структури. Це був показник не просто особистої активності, а організованої спроби прибрати контроль — через фактично шантаж і прослуховування тих, хто повинен був стежити за такими як він. 

Уся сукупність фактів говорить про те, що у Яна Стрелюка є впливові покровителі на самому верху вертикалі влади. Причому мова йде не тільки про ОГПУ, але й про Офіс президента, який повністю контролює силову вертикаль країни. Усунення доступу преси до документів і втручання в громадську думку проводиться централізовано — все це аж ніяк не одиничний ексцес прокурора, що вийшов з-під контролю, а системне явище, яке говорить про той жах, що твориться у наскрізь прогнилій українській владі.

Максим Прохоренко

Антикор