Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) проситиме для віцепрем’єра Олексія Чернишова запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 120 мільйонів гривень, без застосування тримання під вартою. Водночас для інших фігурантів справи — Сергія Копистири та Максима Горбатюка, яких САП вважає спільниками Чернишова у масштабній земельній афері, — раніше суд обрав тримання під вартою з можливістю внесення застави.
Про це пише Данило Мокрик.
Це викликає питання щодо правової логіки такого підходу, зважаючи на те, що саме Чернишов, за версією слідства, є ключовою фігурою схеми. Під час судових засідань у справах інших підозрюваних прокурори неодноразово наголошували на ролі віцепрем’єра як центрального організатора корупційного механізму.
Також варто врахувати, що запобіжний захід має на меті запобігти таким ризикам, як втеча, вплив на свідків чи знищення доказів. Очевидно, що високопосадовець рівня віцепрем’єра має значно більше можливостей для таких дій, ніж його ймовірні спільники, які вже перебувають під вартою.
Відтак рішення САП просити для Чернишова м’якший запобіжний захід викликає запитання щодо послідовності дій прокуратури та рівності підходу до підозрюваних у резонансних корупційних справах.