«ПриватБанк» вимагає від чоловіка погасити кредитну заборгованість у розмірі 88 031 гривні. Проте він відмовляється це робити, оскільки шахраї викрали з його рахунку кошти на суму 158 605 гривень.
Про це йдеться у рішенні Васильківського міськрайонного суду Київської області, опублікованому 7 листопада 2025 року, повідомляє Інформатор.
23.03.2021 року чоловік ознайомився з умовами кредитування та підписав паспорт кредиту. Також того ж дня він власноруч підписав заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, де погодив наступні умови: відновлювальна кредитна лінія до 50 тисяч гривень, тип кредитної картки «Універсальна», строк кредитування 12 місяців із можливістю пролонгації, процентна ставка 42,0%. У процесі користування рахунком відсоткова ставка була змінена до 40,8%. Чоловік використовував кредитний ліміт, здійснював операції, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитом, але припинив вчасно перераховувати кошти банку для погашення заборгованості, відсотків та інших витрат відповідно до умов договору. У зв’язку з цим станом на 29.04.2025 року утворилася заборгованість у розмірі 88 031 гривні, яка складається з 71 076 гривень – заборгованість за основною сумою кредиту, та 16 955 гривень – заборгованість за простроченими відсотками.
02.07.2025 року чоловік подав відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позову. Він підтверджує, що користувався банківськими послугами «ПриватБанку» та мав зазначені у позові кредитні картки. Однак 14.03.2023 року йому зателефонував невідомий, який представився працівником служби безпеки АТ КБ «ПриватБанк» і повідомив про необхідність убезпечити кошти відповідача шляхом їх переведення на відповідні банківські реквізити. Під час подальшої телефонної розмови, виконуючи вказівки нібито працівника банку, чоловік перерахував зі своєї банківської картки на резервні картки кошти на загальну суму 158 605 гривень. Зрозумівши, що його ошукали шахраї, 16.03.2024 року він звернувся до поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення. За цим фактом внесено відомості до ЄРДР за ч. 3 ст. 190 КК України, триває досудове розслідування. Водночас він повідомив банк про шахрайські дії щодо нього. 19.03.2025 року чоловік зменшив кредитний ліміт до 0 гривень. За період з 23.03.2021 року по 30.04.2025 року, зокрема 14.03.2024 року, з його картки було здійснено три перекази на загальну суму 70 905 гривень. До моменту несанкціонованого списання коштів він не мав жодної заборгованості, оскільки є сумлінним користувачем банківських послуг. Банк, за його словами, не провів службове розслідування щодо несанкціонованого списання коштів з рахунку, вважає його винним у цих операціях, нарахував відсотки на залишок непогашеної суми за кредитним договором.
Що вирішив суд?
Суд задовольнив позов акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк». З чоловіка на користь фінансової установи буде стягнуто заборгованість за договором б/н від 23.03.2021 року в розмірі 88 031 гривні.
«З матеріалів справи встановлено, що про здійснення операцій з переказу коштів банк дізнався вже після їх проведення. Суд наголошує, що саме клієнт зобов’язаний контролювати рух коштів на своєму рахунку та негайно повідомляти банк про операції, які він не виконував. До моменту такого повідомлення відповідальність за всі операції у повному обсязі несе виключно клієнт. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що особисто виконав операції з перерахування коштів зі своєї банківської картки на іншу. Також під час допиту у кримінальному провадженні він повідомив, що дав згоду на здійснення переказів коштів зі своєї картки на банківську картку, реквізити якої були надіслані через месенджер Viber від незнайомої особи. Тобто відповідач своїми діями або бездіяльністю добровільно сприяв здійсненню платіжних операцій з перерахування коштів зі свого карткового рахунку, зокрема погодився переказати кошти на невідомий рахунок, після чого виконав відповідні операції. Відповідач здійснив переказ коштів до моменту повідомлення емітента про цей факт, тому ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладається на користувача. Наявність кримінального провадження, відкритого за його заявою, не може свідчити про вчинення злочину щодо відповідача та не є підставою для звільнення його від доказування відповідно до частини 6 статті 82 ЦПК України, враховуючи, що у зазначеному кримінальному провадженні винна особа не встановлена та це не підтверджує вчинення злочину щодо відповідача до ухвалення вироку у кримінальній справі. Водночас він не позбавлений права заявити вимоги про відшкодування завданої йому шкоди до осіб, які вчинили щодо нього шахрайські дії. Не підтвердилися доводи сторони відповідача про те, що банк своїми діями чи бездіяльністю сприяв доступу до персональних даних відповідача, відомостей за кредитною карткою, особового рахунку, акаунту чи додатку «Приват-24», незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, що призвело до здійснення платіжних операцій. Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а також враховуючи, що відповідач неналежно виконує свої зобов’язання за укладеним договором і не надав суду доказів на спростування вказаного, дійшов висновку, що позов АТ КБ «ПриватБанк» є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі», — підкреслив суд.