Жінка отримала дзвінок від невідомої особи, яка запропонувала оформити грошову допомогу. Пізніше вона виявила, що з її кредитної картки «ПриватБанку» зникли гроші в сумі 83 тисячі гривень.
Про це зазначено в рішенні Печерського районного суду Києва, оприлюдненому 12 серпня 2025 року, повідомляє Інформатор.
12.12.2024 року жінці зателефонувала невідома особа, яка представилася співробітником АТ КБ «ПриватБанк» і під час розмови запропонувала налаштувати програму «єПідтримка» для отримання грошової допомоги від президента в розмірі 1 тисячі гривень. Після цього невідома особа порадила перейти до месенджера Telegram у групу «єПідтримка» та завершила розмову. 14.12.2024 року жінка помітила, що з її банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» було списано 83 тисячі гривень. Після численних дзвінків на гарячу лінію 23.12.2024 року на її картковий рахунок повернули 24 875 гривень.
«Клієнтка отримала дзвінок із номера, який не належить банку, під час якого їй повідомили про необхідність налаштування рахунку для отримання допомоги через програму «єПідтримка». Для цього потрібно було перейти за посиланням у Telegram-канал, що вона і зробила, після чого зв’язок обірвався. Клієнтка стверджує, що, крім переходу за посиланням, вона нічого не натискала та не передавала жодних персональних даних. Під час аналізу даних клієнта встановлено, що кредитний рахунок було відкрито 16.08.2014 року, а актуальний договір по кредитній карті перепідписано 05.11.2021 року. Під час перевірки логінів для входу в особистий кабінет «Приват-24» виявлено, що типовий пристрій клієнта SM-A736B|SAMSUNG використовувався неодноразово, а також пристрій PERSONAL COMPUT. Входів із нетипових пристроїв 14.12.2024 року не зафіксовано. Змін логіну чи паролю з нетипових пристроїв за період проведення транзакцій також не виявлено. Безпосередньо перед здійсненням транзакцій 14.12.2024 року було здійснено авторизацію в особистому кабінеті «Приват-24» із типового пристрою клієнта SM-A736B|SAMSUNG та підтверджено через IVR-дзвінок на фінансовий телефон клієнта. Платежі були проведені з використанням токена картки (Google Pay), створеного 10.01.2023 року для цієї картки, який використовувався на типовому пристрої клієнта. 20.12.2024 року клієнтка надала банку витяг із ЄРДР. Перевіривши вхідну кореспонденцію за період із 14.12.2024 року по теперішній час, ухвал щодо тимчасового доступу до речей та документів клієнта не надходило. Щодо інформації про встановлення підозрюваної особи у вказаній кримінальній справі, АТ КБ «ПриватБанк» не визнано процесуальною стороною, тому надати таку інформацію неможливо. Вищевикладена інформація свідчить про розголошення клієнткою даних логіну та паролю для входу в особистий кабінет «Приват-24″, що є порушенням», — заявили у «ПриватБанку».
Яким було рішення суду?
Суд відмовив жінці у задоволенні позову. У матеріалах справи немає достатніх доказів, які б підтверджували неправомірні дії АТ КБ «ПриватБанк», через які було списано кошти з її карток.
«Сам факт внесення до ЄРДР відомостей за заявою позивачки про шахрайське заволодіння коштами не підтверджує обставин, викладених у позовній заяві», — підкреслив суд.