Фінляндія закликала американських посадовців не описувати майбутні гарантії безпеки для післявоєнної України як «подібні до статті 5» НАТО, натякаючи, що це може підірвати положення про взаємну оборону, яке лежить в основі Альянсу, згідно з телеграмою Державного департаменту США, з якою ознайомилося Politico.
Телеграма від 20 січня натякає на занепокоєння в деяких колах щодо термінології, яка використовується під час мирних переговорів між Києвом і Москвою. Вона показує, наскільки чутливими можуть бути деякі фрази у сфері національної безпеки, навіть коли посадовці просто намагаються запропонувати аналогію для різних аудиторій.
Згідно з телеграмою, направленою з посольства США в Гельсінкі до Вашингтона, міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен обговорила це питання 19 січня з законодавцями Палати представників США — республіканцем Джеком Бергманом і конгресвумен від Демократичної партії Сарою Елфрет, які є членами комітету з питань Збройних сил.
Валтонен підкреслила позицію Фінляндії щодо того, що Росія є «довгостроковою стратегічною загрозою», і застерегла від «слабкої» мирної угоди для України, яка б перешкоджала здатності країни захищатися від майбутньої російської агресії, йдеться в телеграмі.
Водночас міністр застерегла від опису гарантій безпеки «на кшталт статті 5» для України після війни. Вона попередила, що це може призвести до змішування гарантій статті 5 статуту НАТО з будь-якими двосторонніми обіцянками, наданими Україні. У телеграмі також цитуються слова Валтонен про те, що між НАТО та майбутніми гарантіями безпеки для України має бути «бар’єр». Міністр оборони Фінляндії висловив подібні думки на пізнішій зустрічі, згідно з телеграмою.
Стаття 5 є критично важливою умовою в Північноатлантичному договорі, яка означає, що збройний напад на одну з 32 країн НАТО розглядатиметься як напад на всі країни-члени. Альянс застосував цю статтю лише один раз: після того як ісламістські терористи здійснили атаки на території США 11 вересня 2001 року.
Зміст документів дає уявлення про занепокоєння інших посадовців Фінляндії, які заявили, що, хоча вони і бажають допомогти Україні захистити себе, концепція гарантій безпеки є більш серйозним питанням, з яким вони поки не готові погодитися.
Фінський посадовець заявив, що офіс Валтонен не коментуватиме конфіденційні обговорення, хоча й підкреслив давню мету Гельсінкі щодо прийняття України до НАТО.
«Мета Фінляндії полягає в тому, щоб забезпечити Україні найміцніші можливі механізми безпеки та гарантії на підтримку сталого і тривалого миру», — заявив він на умовах анонімності.
Колишні посадовці НАТО та аналітики кажуть, що телеграма відображає зростання занепокоєння в різних столицях щодо того, як взаємодія з післявоєнною Україною може вплинути на окремі країни в довгостроковій перспективі.
«Однією з потенційних проблем є те, що використання терміну «стаття 5″ в інших контекстах передбачає участь НАТО, яка насправді не є частиною жодної з цих запропонованих домовленостей. Фінляндія та багато інших членів НАТО хочуть переконатися, що всі розуміють, що стаття 5 є унікальною для НАТО», — каже колишній посадовець НАТО Едвард Вронг.
Державний департамент США відмовився від коментарів.
Конгресвумен Елфрет, одна з американських законодавців, з якими зустрілася Валтонен, не коментувала безпосередньо зустріч з міністром закордонних справ Фінляндії, але зазначила: «З наших численних зустрічей мені стало зрозуміло, що наші союзники по НАТО, як нові, так і старі, віддані досягненню спільних цілей щодо захисту наших партнерів від російського та іншого ворожого впливу».
Бергман відмовився від коментарів.
Використання статті 5 як паралелі має як переваги, так і недоліки, особливо з огляду на різноманітність поглядів щодо можливості вступу України до НАТО, зазначають колишні посадовці та аналітики. Ситуація ускладнюється ймовірністю того, що окремі країни або окремі групи країн, але не Альянс безпосередньо, надаватимуть Україні допомогу в сфері безпеки в найближчому майбутньому.
Однією з проблем є те, що, посилаючись на статтю 5, навіть із додаванням слова «подібно», національні лідери можуть надати політичну зброю опозиційним групам, вважає науковець з Університету Меріленда Джош Шифрінсон, який виступає за більш стриману зовнішню політику.
Також існує ймовірність, що формулювання зобов’язань щодо безпеки для України як «подібних до статті 5» може спонукати Росію перевірити, що це насправді означає.
Якщо РФ здійснить збройний напад, а країни, які підтримують Україну, не зможуть відповісти, це ризикує викликати сумніви щодо сили статті 5 НАТО, вважає колишня співробітниця Міністерства оборони США за адміністрації Джо Байдена Рейчел Еллехуус.
Крім того, інші країни НАТО, особливо європейські, добре знають про негативне ставлення президента США Дональда Трампа до Альянсу. Вони реагують на його вимоги збільшити витрати на оборону і взяли на себе левову частку допомоги Україні. З огляду на економічну невизначеність у найближчі роки те, наскільки вони зможуть підтримувати Україну, залишається питанням.
«Я припускаю, що фіни не хочуть давати забагато обіцянок і не виконувати їх», — зазначає Еллехуус.
Представники НАТО відмовилися від коментарів.
Фінляндія є одним із нових членів НАТО, приєднавшись до Альянсу після того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.
У телеграмі Валтонен виступає жорстко щодо Росії, з якою Фінляндія має спільний кордон.
«Ми не повинні бути наївними, думаючи, що вони зміняться, особливо якщо санкції будуть [скасовані], і Росія отримає політичну та економічну силу», — цитує телеграма слова міністра.
Хоча між США, Україною та Росією тривають переговори в різних форматах, російський диктатор Володимир Путін не взяв на себе зобов’язань щодо припинення вогню і висунув вимоги, які багато українців вважає неприйнятними для мирної угоди.