Кампанія по масовій вакцинації населення проти вірусу COVID-19 на сьогодні визнана найбільш дієвим засобом протидії пандемії по всьому світу. Зараз в Україні наявні 4 різні вакцини імпортного виробництва, включаючи дві найсучасніші: Пфайзер та Модерна. Однак водночас з початком вакцинації в країні набирає активності рух проти вакцинації.
Не оминуло це явище й Дніпропетровську область. Як впливає активність руху на перебіг кампанії по вакцинації у Дніпропетровській області? Які головні претензії та побоювання учасників цього руху та наскільки вони обґрунтовані? Як можна змінити ці суспільні наративи та чи можливо взагалі?
Пандемія ковіду та кампанія вакцинації
Пандемія вірусу COVID-19 почалася в України у березні 2020 року. Перше захворювання було діагностовано 3 березня у жінки, що повернулася з Італії, а 17 березня хвора померла. У Дніпропетровській області перший випадок хвороби офіційно був зареєстрований 19 березня 2020 року у пари, що повернулася з Франції. Перші летальні випадки від хвороби в області з’явилися у травні 2020.
Станом на зараз, згідно з даними Міністерства охорони здоров’я, () в Україні виявлено більше 3 мільйонів 650 тисяч випадків захворювання. З них, на жаль, майже 95 тисяч людей померло. В Дніпропетровській області виявлено понад 241 тисячу випадків захворювання, з яких близько 9 тисяч летальні.
(https://covid19.rnbo.gov.ua/).
Показник кількості активних хворих на 100 тисяч осіб в Дніпропетровській області стабільно у рази нижчий за показники по Україні в цілому, а загальний показник захворюваності на 20% нижчий середнього по країні.
Вакцинація у Дніпропетровській області почалася одночасно з початком вакцинації в країні 24 лютого 2021 року. На 23 грудня в області було вакциновано майже 1 мільйон 350 тисяч мешканців, що складає 43% населення. З них повністю – практично 90%. Всього зроблено більш ніж 2 600 тисяч щеплень. ().
Згідно з інформацією Вікторії Кулик, керівника Департаменту охорони здоров’я Дніпропетровської ОДА, область зараз за рівнем вакцинації займає четверте місце в країні. В області відкрита найбільша кількість пунктів вакцинації серед усіх областей України, діють мобільні пункти. Тож з точки зору можливості зробити щеплення Дніпропетровська область зараз є лідером.
Антивакцинаторский рух
Однак, водночас з початком вакцинації, в Україні почалася кампанія проти вакцинації. Фронтменом цієї компанії став маловідомий регіональний політик з Львівської області Остап Стахів, який позиціонує себе як правозахисник та засновник громадського руху «Права людини та здоров’я нації». А також громадська організація «Стоп фейк пандемія», одним з засновників якої є той же самий Остап Стахів. Головними інструментами цієї кампанії стали соціальні мережі. Треба зазначити, що 16 листопада цього року СБУ відкрила проти нього кримінальну справу за статтею 109, та звинуватила у планах насильницького захвату влади під кураторством спец. служб Російської Федерації.
Тим не менш, на початку грудня Остап Стахів вийшов з ув’язнення під заставу у мільйон гривень, а 12 грудня у Києві та майже всіх обласних центрах країни, пройшли мітинги проти вакцинації. У Дніпрі на такий мітинг вийшло майже 300 осіб.
Мітинг проти вакцинації, Дніпро, 12.12.2021, фото автора
Головними вимогами учасників мітингу стали відміна обов’язкової вакцинації для окремих професій та обмежень, що введені для тих, хто не вакцинований. В першу чергу, йшлося про обмеження з користування громадським транспортом та відвідування закладів громадського харчування і торгівельних центрів. Також активісти руху виступали проти прийняття у другому читанні законопроекту 4142 «Про систему громадського здоров’я» (), звинувачуючи авторів законопроекту у порушенні Конституції України та прав людини.
Соціологія з питання вакцинації
За результатами соціологічних опитувань, що проводилися в Україні відносно ставлення населення країни до вакцинації різними соціологічними групами, приблизно 36% респондентів заявило, що вони не бажають вакцинуватися. Опитування «Ситуація з коронавірусом: оцінки населення» проводилося соціологічною групою Рейтинг з 10 по 13 листопада цього року.
А соціологічне дослідження «Вакцинація та громадяни» проводилося у жовтні цього року Українським інститутом майбутнього спільно з Нью Імідж Маркенг Груп. Головною ж причиною відмови більшість назвала недовіру вакцинам взагалі (48% з опитаних, з тих, що не хочуть вакцинуватися), за якою йде страх мутацій (10%) та недовіра вакцинам, що не пройшли довгострокових досліджень (9%).
Вакцинація – це безсмертя у грі під назвою ковід.
Коментуючи соціологічні данні з питання вакцинації, Вікторія Кулик зазначила, що дійсно, в інформаційних мережах курсує дуже багато не достовірної, а нерідко й відверто фейкової інформації стосовно вакцин та наслідків вакцинації. У той же час, практика показує, що люди, які зробили щеплення, значно легше переносять захворювання. Те, що на початку вакцинації деякі люди сприймали вакцину як повний захист від можливості захворіти, є, скоріш, проявом видавати бажане за дійсне.
«Наші люди освідченні та розумні, але звикли усе піддавати сумніву, окрім інформації у соціальних мережах та того, що кажуть десь на вулицях» – додає Вікторія Кулик. У той же час, на зараз, більше 90% хворих на ковід, що перебувають у лікарнях області, не пройшли повної вакцинації, а серед померлих від хвороби вакцинованих майже нема.
Ще категоричніше, але не без сарказму, коментує такі настрої завідувач відділення інтенсивної терапії новонароджених Дніпропетровської обласної дитячої клінічної лікарні, доцент кафедри медицини катастроф Дніпровської державної медичної академії Денис Сурков: «це таке собі «кружляйте мене, кружляйте!».
На його думку, чимало людей в нас добре дбають про свої права, але забувають про права інших людей, що знаходяться навколо них у тих же магазинах, громадському транспорті, різних громадських приміщеннях. І головне з цих прав – право на життя, право на безпечне життя. Відмовляючись від вакцинації люди проявлять свою безвідповідальність по відношенню до інших. Вони слухають різні байки і вважають цього достатнім для нехтування як особистою безпекою, так і безпекою інших. Приводячи приклади країн з високим рівнем вакцинації, Денис Сурков підкреслив, що вкрай важливо, щоб дотримання правил безпеки та покарання, які прописані законом за порушення цих правил, були б невідворотні. «Я не знаю випадків, коли б людей, що порушують правила безпеки, реально покарали відповідно до прийнятих законів. Суворість законів, яка компенсуються необов’язковістю їх виконання, тут не проходить. У ситуації з ковідом, повинно бути як з правилами дорожнього руху. Порушив правила – отримай покарання. Однак рівень вакцинації навіть серед дорослого населення в нашій області не перевищує навіть 50%. Тож про який колективний імунітет може йти мова!» – підкреслив він.
Підроблені сертифікати – «троянський кінь» вакцинації
Одне з найбільш болісних питань вакцинації – ці підроблені сертифікати. Згідно з оцінками експертів Українського інституту майбутнього, кількість осіб, що отримало тим чи іншим шляхом підроблені сертифікати, складає до 10% від тих, хто вважається вакцинованими, а це сотні тисяч осіб!
Говорячи про ефект колективного імунітету, треба зазначити, що він можливий лише при наявності щонайменше 70% населення, яке або перехворіло, або повністю вакциновано. Нажаль, досить великий рівень фактично не вакцинованих людей, які формально вважаються вакцинованими, значно погіршує і так не дуже оптимістичну ситуацію з вакцинацією, беручи до уваги кількість «скептиків».
«Як карають тих, хто пред’являє підроблений сертифікат, наприклад, в аеропорту чи міжміському автобусі?» – запитує Денис Сурков. – «Їх знімуть з рейсу та випишуть штраф. Цього недостатньо. Це не є покаранням за підробку документу. Повинна бути більш сурова відповідальність!».
Фактично, використання підроблених документів карається згідно з статтею 358 Кримінального кодексу України. На сьогодні особа, яка використала підроблений документ може отримати штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, арешт на строк до шести місяців або обмеження волі на строк до двох років. Ті ж, хто виготовляє фейкові COVID-сертифікати можуть потрапити за ґрати на три роки за підробку документів.
Наразі у Верховній Раді України знаходиться законопроект №6084 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за підробку документів, що стосуються проведення профілактичних щеплень», згідно з яким передбачається максимальний штраф за використання фальшивого сертифіката до 34 000 гривень, а за внесення медичним працівником завідомо неправдивих відомостей до медичної документації до 68 000 гривень. За виготовлення таких документів із метою збуту або за збут – штраф від 85 000 до 170 000 грн або позбавлення волі до 3 років.
До речі, саме у Дніпропетровській області, лікар з Павлограда був першим лікарем в Україні, якого судом позбавили права діяльності за фахом на один рік та оштрафували на 34 тис. грн. за підробки сертифікатів про вакцинацію. Тож проблема є і вона досить суттєво впливає на рівень фактичної вакцинації населення.
Батоги – батогами. А чи є пряники?
Водночас з посиленням обмежень для вакцинованих та покарання за підроблені сертифікати, влада створює й засоби заохочення. Так, у Дніпрі з серпня 2021 розпорядженням міського голови Бориса Філатова мешканцям міста після отримання другої дози вакцини організована видача місячних проїзних квитків.
2 грудня 2021 року Президент України підписав Закон №1932-ІХ «Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” щодо надання допомоги в рамках Програми “єПідтримка”, згідно з яким повнолітнім українцям, які пройшли повний курс щеплення і зареєструвалися через програму «єПідтримка» у застосунку «Дія» з 19 грудня нараховується 1000 гривень на віртуальну картку. Ці гроші можуть бути використані упродовж 4 місяців на придбання квитків у громадському транспорті міжміського сполучення, відвідування кіноконцертних заходів, музеїв, спортивних центрів та інших просвітницьких та оздоровчих заходів. Літні люди, старші за 60 років, можуть витрати ці гроші також й на придбання ліків.
Чи призведе це до активізації процесу масової вакцинації в України? Частково, так. Але треба брати до уваги, що проблема скепсису лежить значно глибше, у свідомості людей. Як підкреслив Денис Сурков: «Під час мого навчання в інституті був у нас викладач, який міг «зрізати» будь яку відповідь одним простим словом – «не переконливо!». Серед противників вакцинації достатньо багато людей, які оперують саме такими «беззаперечними» аргументами».
Розповідаючи про свою роботу як консультанта по лікуванню тяжких хворих на ковід, він неодноразово підкреслював, що після вакцинації він почуває себе «як Дункан Маклауд» незважаючи на те, що досить часто йому доводиться відвідувати реанімаційні відділення, де лікують хворих на ковід у важкому стані. «Після вакцинації у моєму відділені не захворів жоден з лікарів» – наголошує Денис Сурков.
Як відмітив нещодавно Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко: «В Україні з 15 червня по 15 вересня: 92% госпіталізованих з ковідом до наших лікарень – це невакциновані люди проти коронавірусної хвороби, 99,2% летальних випадків – це невакциновані люди, які були госпіталізовані». Тож люди, які зробили щеплення, теж можуть хворіти, але хвороба значно рідше набуває тяжкого характеру, а летальні випадки поодинокі.
Політика та гібридна війна Росії проти України, як складова руху проти вакцинації.
Питання вакцинації населення нашої країни моментально стало одним з політичних чинників, що є типовим для усіх демократичних країн. Зразу ж з’явилися політики, які вирішили зловити свій профіт у цій каламутній воді. Про лідера Руху проти вакцинації Остапа Стахіва вже відмічалося вище. «Звідки організатори отих мітингів проти вакцинації і у Дніпрі, і у Києві, і в інших містах, беруть гроші на листівки, прапори, транспорт?» – запитує Денис Сурков. – «Вони кажуть, що це приватні пожертви активістів. А я не впевнений. Скоріш за все, там не обійшлося без допомоги з боку Росії»
Те, що Служба безпека України звинуватила Остапа Стахіва та ще деяких активістів Руху у співпраці з спецслужбами Російської федерації, є фактом. Але поки що ці факти не доведені судом та всі звинувачені вийшли під заставу. Вочевидь, спецслужби Росії використовують будь-яку можливість для розхитування політичної стабільності в нашій країни. І Дніпропетровська область тут грає дуже значну роль. Тож окремі проросійські наративи звучали й на мітингу проти вакцинації у Дніпрі у виступах деяких активістів. Але звучали не дуже гучно, бо навіть серед учасників мітингу та противників вакцинації більшість пересічних громадян не підтримують таких поглядів.
А от те, що політичні спекуляції на темі вакцинації, у тому числі й такі, що використовують фейкову інформацію про чипізацію та QR-коди, нібито закладені у законопроект 4142, поширюються політичними авантюристами – це правда.
Які можна зробити висновки?
По-перше, кампанія масової вакцинації в Дніпропетровській області та в Україні, в цілому йде на спад і причина цього саме у антивакцинаторських настроях. І ситуація у Дніпропетровській області є дуже типовою. Інформація про це вже звучала й на брифінгах у Дніпропетровській ОДА. Чи зможуть змінити цю тенденцію заохочувальні заходи, такі, як «вакцинна тисяча»? Мабуть, частково, бо проблема саме у головах людей і кишеня не завжди тут домінує.
По-друге, те, що головним аргументом більшості противників вакцинації є саме невіра людей у вакцини, як такі, показує відсутність довгої багаторічної інформаційної компанії на користь вакцинації. Нажаль, інформаційне провалля занадто велике, що перестрибнути його легко та швидко. Але лише системна інформаційна робота у цьому напрямку зможе змінити ситуацію.
По-третє, у нашому суспільстві є серйозна традиційна недовіра до дій влади, яка значно посилилася за останні два роки, бо часто владні рішення приймаються без урахування суспільних настроїв. Україна демократична країна за своєю суттю і ніяке рішення влади, яке не відповідає суспільному баченню, не буде ефективним. Населення завжди знайде як обійти такі рішення і фіктивні сертифікати про вакцинацію яскраво це доводять. В інформаційній політиці слід йти ближче до людей, показувати приклади того, що вакцинація дійсно захищає від важкого перебігу хвороби, аналізувати побоювання людей та фокусувати інформаційну роботу саме на цих побоюваннях.
«Українське суспільство не є гіршим або кращим за інше. Люди всюди однакові» – підсумував нашу бесіду Денис Сурков. І з цим важко не погодитись.
Повністю інтерв’ю з Кулик Вікторією та Сурковим Денисом можна переглянути за посиланнями.