У вівторок, 24 лютого, президент Володимир Зеленський звернувся до українського народу у четверту річницю повномасштабного вторгнення Росії. Саме сьогодні минає чотири роки, як кремлівський очільник Володимир Путін «бере Київ за три дні».
За такий значний проміжок часу Москва так і не змогла досягнути своїх першочергових цілей, а український народ стійко захищає свою землю. Про це український лідер повідомив у своєму Telegram-каналі.
«Дорогі, українці, дорогі українки! Сьогодні рівно чотири роки, як Путін бере Київ за три дні. І ось це насправді дуже багато говорить про наш спротив, про те, як же бореться Україна весь цей час. За цими словами – мільйони наших людей. За цими словами – велика сміливість, дуже важка робота, витримка й великий шлях, який Україна долає з 24 лютого. Цей кабінет, ця маленька кімната в бункері на Банковій, – тут були перші мої розмови з лідерами світу на початку війни. Я тут говорив із президентом Байденом і саме тут почув: «Володимире, є загроза, вам треба терміново залишити Україну. Ми готові в цьому допомогти». І я тут відповів, що мені потрібна зброя, а не таксі», – наголосив президент.
Глава держави зауважив, що він сказав ці слова не, тому що «всі такі безстрашні чи такі сталеві, атому, що «всі – живі люди». Саме у той момент українці переживали страх, біль та шок, але «на якомусь невидимому рівні всі ми знали, що іншої України в нас немає» і потрібно діяти.
«Це наш дім, і всі ми розуміли, що треба робити. Це був такий вибір. Вибір, що тоді зробили мільйони українців та українок. Наші люди не підняли білий прапор, а захищали синьо-жовтий. І окупанти, які думали, що тут їх зустрінуть черги з квітами, побачили черги у військкомати. Наші люди обрали опір. І воїни наші – вони стояли міцно, і цивільні захищали міста, захищали наші села, вулиці, подвір’я, звичайні люди, абсолютно, живою стіною зупиняли колони техніки. І всі разом підказували заблукалій Росії єдину вірну дорогу», – сказав Зеленський.
У відеозверненні президент показав свій бункер. Це об’єкт, який раніше ніколи не демонстрували на широкий загал, і саме тут вирішувалося багато справ та ухвалювалися важливі рішення.
«Зараз він порожній, зрозуміло, а на початку війни… на початку війни тут були сотні людей. Я працював тут, потім я підіймався наверх, я звертався до вас, до людей. Тут була наша команда, уряд, щоденні наради з військовими, дзвінки, пошук рішень – усе необхідне для того, аби Україна вистояла. Треба було доставляти зброю. Доставляли ліки, доставляли їжу в заблоковані ворогом міста. Аби було життя, за яке Україна так відчайдушно бореться. І, чесно кажучи, ну, бувало по-різному, і тут звучала і офіційна мова, і нелітературна, бо кожен пакет допомоги, кожні санкції проти Росії, кожну партію зброї – усе це треба було реально… реально вигризати. Вигризати віру в Україну. Зробити так, аби світ включився. І це був ключовий посил звернень до європейських країн, до Конгресу США, до більшості парламентів світу. І до людей, безумовно, до звичайних людей, до мільйонів в усьому світі: будьте з нами, будьте з Україною, вірте в нас, stand with Ukraine, be brave like Ukraine!» – наголосив глава держави.
І ці заклики дали результат, адже українці боролися з неймовірною відвагою, що вражала світ. Невдовзі на площах міст у Європі та по всьому світу з’явилися тисячі людей із синьо-жовтими прапорами, які утворили справжнє море підтримки України.
«І так поступово, важко, крок за кроком, по цеглині Україна зводила ту опору, яка дозволила витримати: коли ми вистояли перший день війни, найдовший у житті. А потім іще один. І ще один. А далі тиждень. Два. А потім… а потім – місяць. І ми побачили весну. Ми вибороли її тоді, коли здавалося, цей лютий не закінчиться ніколи. Ми здобули свою першу весну під час великої війни. Це був переломний момент, і вперше тоді в кожного промайнула думка така: зможемо. Україна зможе», – сказав президент.
Попереду був шлях – шлях великого болю, який Росія принесла в кожну українську родину та в кожне українське серце.
«Буча. Ірпінь. Бородянка. Братські могили. Гостомель. «Мрія». Харків. Миколаїв. ОДА. Каховська дамба. Запорізька АЕС. Кременчук і Кривий Ріг. Тернопіль і Львів. Оленівка. Часів Яр. Київ. «Охматдит». Краматорськ. Вокзал. Іграшка. Маріуполь. Драмтеатр. Напис «Діти». Одеса. Багатоповерхівка. Дівчинка. Три місяці. Вільнянськ. Пологовий. Немовля. Два дні…Чоловіки так не воюють. Люди так не вчиняють. Українці цього не забудуть. І нехай ці кадри бачать усі, кому не тисне совість, хто досі простягає руку російському злу й досі купує в Путіна нафту», – підкреслив Зеленський.
Попри все пережите, український народ не дозволяє люті руйнувати зсередини – люди щоразу знаходять у собі сили підвестися й іти далі та продовжують боротьбу за життя, за можливість залишатися на рідній землі та вільно дихати своїм повітрям.
«І це наступний важливий етап нашої боротьби, коли Україна не тільки вистояла й не лише тримає оборону, а коли Україна дає здачі. Коли історію творили цілі міста. Міста-герої. Міста героїв. Які йшли вперед. Були перші наступи, перші успіхи й те, що неможливо забути: перші очі – очі українців, які дочекалися своїх. Балаклія, Ізюм, Куп’янськ, Херсон. І всі бачили, як гнали окупантів із Київщини, гнали із Сумщини, Чернігівщини. І всі дізналися про український телепорт для ворогів на той світ – Чорнобаївку. Бачили, як російські ультиматуми ставали жестами доброї волі. Як Зміїний знову став нашим. Як слово «бавовна» отримало нове значення, і як ми раділи, коли першу «бавовну» почули на Росії. Це не злорадство, просто так українською звучить справедливість. Звучить «стугною», «вільхою», «нептуном» і гуркотом, із яким крейсер «Москва» йшов на дно. Тоді це була подія, згодом – традиція», – йдеться у зверненні.
Зеленський згадав, вдалі операції Сил оборони по військових об’єктах і НПЗ на території Росії та роботу «Петріотів», «айрісів», «насамсів», F-16, також далекобійної зброї.
За його словами Україна пройшла шлях від «Джавелінів» й «Байрактарів», до дня, «коли в нас є свої «січень», «гор», «вампір», «паляниця», «пекло», «рута», «фламінго».
Від закликів закрити небо до можливості збивати сотні «Шахедів» за ніч. Від укріплень на вулицях Києва до Курської операції та «Павутини».
Водночас, додав глава держави, необхідно посилювати зусилля, адже Росія не припиняє агресії та продовжує діяти всіма можливими методами проти миру й українців.
Кремль усвідомлює неспроможність здобути перемогу на полі бою, тому удари спрямовуються по житлових будинках і об’єктах енергетики. Попри найтяжчу зиму в історії та майже щоденний терор, українське суспільство вистояло й не зламалося.
«Це велика втома, безумовно. Який іще народ може так? Попри війну, всі ці атаки, всі випробування перемагати зло, перемагати зневіру, розпач. І триматись. І триматись у єдності. І при всьому цьому – здобувати результати всюди. Щоразу після атак відновлюватися. Щоразу наповнювати ракетами нашу ППО. Щоранку йти на роботу. Постійно тримати позиції. Говорити зі світом на рівних. Здобувати кандидатство в ЄС, повертати додому тисячі наших полонених. І кожен міжнародний майданчик – від Давосу до ООН – робити проукраїнським. Робити голос України у світі гучним, перемагати на «Євробаченні», забирати «Оскар» і «Бафту», бути абсолютними чемпіонами світу з боксу й доводити, що українці мають честь найвищої проби – набагато дорожчу, ніж будь-яке золото цього безхребетного МОК. З кожного такого вчинку, з усіх таких кроків, здобутків, маленьких перемог складається велика Україна. Велика, бо в неї є ви. Люди, які надихають планету», – наголосив український лідер.