Щонайменше 90 млн гривень щодня втрачають українські громадяни та бізнес лише через закриття публічних реєстрів. 36 мільярдів гривень за 13 місяців війни як мінімум втратила економіка України внаслідок закриття доступу громадян до відкритих даних. Про це розповідає Сергій Мільман в колонці для “Бізнес цензор”.
Для розрахунку суми економічних втрат від закриття даних, які згідно з законом мають бути відкритими, аналітики YouControl у якості вхідних параметрів використали результати звіту “Економічний ефект відкритих даних в Україні”. Звіт був підготовлений Київською школою економіки у межах USAID/UK aid проєкту “Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS“, що реалізується Фондом Євразія, та за сприяння Міністерства цифрової трансформації України.
У дослідженні, прогнозні оцінки якого починаються з 2020 року, зазначається, що “представлена у звіті інформація базується на темпах розвитку економіки та сфери відкритих даних України до 24 лютого 2022 року, початку воєнного нападу Росії на Україну”. Дійсно, ми знаємо що сфера відкритих даних відтоді де-факто зникла разом із закриттям основних державних реєстрів.
Водночас на базі обгрунтованого у минулих роках KSE відносного впливу відкритих даних, вираженого у відсотках до ВВП, залишається цілком можливим надати більш точну кількісну оцінку обсягу потенційного економічного ефекту, який гіпотетично міг бути згенерованим сферою відкритих даних під час воєнного стану. Якби, звісно, дані лишались відкритими.
За розрахунками KSE у 2022 році верхній рівень обсягу ринку відкритих даних України за оптимістичним сценарієм потенційно становив 1,49% від ВВП. Тоді як за консервативним сценарієм з урахуванням непрямого ринку відкритих даних, який становить близько 264% прямого ринку, загальний обсяг ринку відкритих даних України в 2022 році мав складати як мінімум 0,68% від ВВП. Наведену категорію “обсяг ринку” автори звіту в тексті часто ототожнюють з поняттям “оцінювання ефекту відкритих даних”, що зробимо і ми.
0,68% від 4825 млрд грн – очікуваного обсягу ВВП України за 2022 рік згідно даних НБУ дорівнює 32,8 мільярда гривень, відповідно 1,49% – це 71,9 млрд грн. Звісно, що з математичного погляду ця сума ефекту мала би бути трішки вищою, оскільки через закриття даних її тепер некоректно включати до складу фактичного ВВП, а тому фактичний ВВП у пропорції слід брати в розрахунку не 100%, а 100% мінус 0,68% чи 1,49%. Однак давайте абстрагуємось від цих дріб’язкових нюансів, і, свідомо їх опустивши, розрахуємо ефекти по мінімуму. Більше того, скорегуємо отримані суми в менший бік, видаливши з них 1 місяць і 24 мирні дні на початку 2022 року, протягом яких держреєстри з відкритими даними ще працювали, а отже ще могли генерувати позитивний ефект:
- 32,8 млрд грн – ( 32,8 млрд грн * (31+24)/365 ) = 27.9 млрд грн – за консервативною оцінкою
- 71,9 млрд грн – ( 71,9 млрд грн * (31+24)/365 ) = 61.1 млрд грн – за максимальною оцінкою
Для оцінювання повної суми втраченого ефекту відкритих даних, додамо до отриманих чисел втрат за минулий рік обсяг гіпотетичного економічного ефекту від відкритих даних за 3 місяці (1 квартал) 2023 року:
1) 27.9 млрд грн + (32,8 млрд грн * ¼) = 36,1 млрд грн – за консервативною оцінкою
2) 61.1 млрд грн + (71,9 млрд грн * ¼) = 79,0 млрд грн – за максимальною оцінкою
Оскільки доступ населення до відкритих даних був закритим на період воєнного стану, то майже весь обчислений обсяг потенційного економічного ефекту можна сміливо вважати економічними втратами, понесеними економікою України внаслідок закриття ключових державних реєстрів:
- Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР)
- Дані про фінансову звітність компаній від ДПС
- Реєстр судових рішень
- Реєстр декларацій держслужбовців
- Реєстр корупціонерів
Винятком, що підтверджує правило є хіба що статистика і відкриті дані, котрі оприлюднюються Національним Банком України, який попри певні затримки з публікацією окремих індикаторів (наприклад банківських нормативів) в перші місяці російського вторгнення, швидко відновив вчасне, повне і актуальне оприлюднення більшості своїх датасетів. Однак більшість даних НБУ стосується діяльності лише 1,4 тисячі установ фінансового ринку. Фінансові установи, хоч і мають вагомий економічний вплив, є мізерною часткою від усього бізнесу – сотень тисяч підприємств та мільйонів ФОП, зареєстрованих в Україні.
Таким чином актуальна інформація про стан 99% бізнесу України уже більше року офіційно закрита.
На проблеми з вчасним оновленням статистичної інформації від Держстату, вкрай необхідної для навігації в макроекономічних реаліях і розробки точних прогнозів, досі скаржаться провідні експерти-економісти і навіть представники фінансово-економічного блоку уряду (див. запис відео заходу Центру економічної стратегії на тему макропрогнозів уряду та неурядових експертів).
Ми не мали можливості перевірити точність розрахунку вхідних відносних оцінок ефекту від сфери відкритих даних у 0,68-1,49% від ВВП, тому спирались на авторитет авторів і рецензентів звіту. І звісно, ми щиро вважаємо що фактичний ефект від відкриття даних є значно більшим за наведені оцінки, адже його дуже складно оцінити виключно кількісними методами.
Відкриття даних допоможе підвищити почуття безпеки і сприяти адекватній оцінці ситуації, адже відсутність офіційних даних явно збільшує рівень суспільної тривоги та призводить до небезпечних проявів недовіри населення до воєнно-політичного керівництва країни. Ми вже стали свідками корупційних скандалів і розгортання шкідливої у воєнний час інформаційної паніки, яких можна було легко уникнути, якби була забезпечена відкритість і прозорість тих публічних закупівель, що не складають воєнної таємниці. Крім важко обчислюваних ризиків, економіка несе явні втрати внаслідок інформаційної асиметрії і руйнування конкурентності торгів: держава не лише переплачує за товари, а й годує бенефіціарів корупційної ренти. І це лише один кейс наслідків закриття одного реєстру.
Як мінімум 1 мільярд доларів втрат від свідомого закриття доступу до відкритих даних – досить вагома сума, щоб нею так просто нехтувати. Вона виглядає істотною навіть на фоні десятків мільярдів отриманої допомоги від союзників, партнерів та міжнародних фінансових організацій для Перемоги над російським агресором. Кожен додатково залучений ззовні мільярд в економіку країни – це наслідок щоденних титанічних зусиль дипломатів, юристів, економістів, урядовців та Президента. Внутрішній економічний ефект від сфери відкритих даних може також принести свій вклад у розвиток економічної обороноздатності України. Залишається лише їх відкрити.