Народні депутати 23 травня ухвалили в першому читанні законопроєкт № 7033-д, який передбачає засекречення від громадськості інформації щодо судових рішень стосовно мобілізації та виконання військового обов’язку.
Як зазначає Судово-юридична газета, у законопроєкті пропонується прибрати від громадськості окремі відомості в Єдиному державному реєстрі судових рішень, оскільки це може бути розцінено як “чутлива інформація в умовах війни”.
Законопроєкт № 7033-д: що відомо
Автор законопроєкту – нардеп від фракції Слуга народу Денис Маслов, колишній суддя, який зараз є головою Комітету з питань правової політики Верховної Ради.
У документі пропонується надати суду право додатково визначити відповідну інформацію як таку, що не підлягає розголошенню, у тих випадках, коли розголошення окремої інформації, на переконання суду, “може зашкодити безпеці”. Це означає, що суд самостійно зможе ухвалювати рішення щодо того, які судові постанови варто прибрати з публічного доступу.
Як вказують у профільному комітеті, до другого читання у парламенті пропонується закрити у реєстрі також і окремі види судових рішень, які стосуються санкцій за невиконання військового обов’язку.
У висновку комітету до законопроєкту йдеться про те, що “члени Комітету вважають, що під час підготовки до другого читання законопроєкту № 7033-д є необхідність у застосуванні статті 116 Регламенту в частині положень, що стосуються змін, внесених законом Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку”.
Об’єкти критичної інфраструктури
Судово-юридична газета вказує на те, що у законопроєкті № 7033-д передбачено приховування найменувань об’єктів критичної інфраструктури в текстах судових рішень.
– А туди (в перелік об’єктів критичної інфраструктури, – Ред.) входять, наприклад, виборчі комісії, ЗМІ, самі суди та органи державної влади. Отже, якщо буде йтися, наприклад, про виборчий спір, то дізнатися, хто з ким судився, буде неможливо, – йдеться у матеріалі.
Втім, до переліку об’єктів критичної інфраструктури можна віднести “невизначене число об’єктів”, вказує газета, оскільки постанова уряду України від 16.12.22 № 1384 визначає порядок віднесення об’єктів до критичної інфраструктури. До їх числа можуть входити:
- об’єкти, які займаються підготовкою та проведенням виборів та референдумів,
- органи державної влади та місцевого самоврядування,
- засоби масової інформації,
- суди,
- органи, які відповідають за пенсійне забезпечення, соціальне страхування і соціальні послуги,
- ринок небанківських фінансових послуг, ринок платіжних послуг тощо.
– Виникає питання, чи мають у такому випадку закривати і назву суду, який виніс судове рішення, адже він теж може входити до переліку об’єктів критичної інфраструктури? Якщо йти за логікою законодавця, то з реєстру мають зникнути і найменування державних органів, – вказують в газеті.
Відтермінування доступу до рішень суду
Крім того, проєкт закону 7033-д розширює перелік рішень суду, доступ до яких буде відтерміновано.
До нього додано ухвали про арешт майна та тимчасовий доступ до речей і документів.
Передбачено, що як доступ громадян, так і доступ державних органів (які мають повний доступ до Реєстру судових рішень) до ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів, про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів, про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії тощо забезпечується “через рік після внесення таких ухвал до Реєстру“.
Оцінка законопроєкту
Як вказує Судово-юридична газета, “проєкт виписано досить розлого”. Крім того, сьогодні Реєстр судових рішень не передбачає можливості закрити всі потрібні рішення одразу, оскільки “являє собою звалище документів”.
У Transparency International Ukraine зазначають, що цим законопроєктом планується надати суддям право довільно вилучати із судового реєстру інформацію з рішень у справах, розглянутих у відкритому засіданні, “що суперечить загальному принципу гласності судового процесу і несе корупційні ризики”.
Тож це може становити небезпеку для подальшої інтеграції України до Європейського Союзу, вказують в TIU.
***
Правозахисники вже розкритикували його, оскільки закритий реєстр судових рішень надає суддям необмежені повноваження, пише Слідство.iнфо.
Українські журналісти також закликали Верховну Раду не приймати законопроєкт, який фактично закриває від громадськості рішення у справах, пов’язаних із війною, військом та мобілізацією, що становлять значний суспільний інтерес.
Журналісти «Слідства.Інфо» від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну активно висвітлюють злочини, пов’язані з війною, — “ідентифікують окупантів, колаборантів, пишуть про ухилення від мобілізації тощо”.
Наприклад, впродовж 2023 року «Слідство.Інфо» опублікувало 63 матеріали про російських військових, які скоїли воєнні злочини на території України.
Прийняття даного законопроєкту буде перешкоджати висвітленню пов’язаних з війною справ. Оскільки ці дані, зокрема, журналісти беруть з Єдиного реєстру судових рішень, який нардепи збираються закрити для суспільства.
«Ми, українські журналісти та медійні організації, закликаємо депутатів не приймати законопроєкт 7033-д: вважаємо, що він суттєво перешкоджатиме висвітленню кримінальних справ, повʼязаних із війною, та у результаті позбавить громадськість контролю над правосуддям у важливих судових процесах», — йдеться у заяві медіаспільноти.
Законопроєкт також наділяє суддів правом не публікувати інформацію, яка, на їхню думку «може сприяти ідентифікації» місць та закладів критичної інфраструктури. Проте ці відомості легко можна знайти в інтернеті.
Українські журналісти переконані, що при прийнятті цього рішення судді керуватимуться лише своїми переконаннями. Крім того, з судового реєстру зникнуть усі рішення у зазначених справах, що були прийняті з початку введення воєнного стану.
«Судді й зараз, замість того, щоб закривати від громадськості лише чутливу інформацію, воліють закривати весь судовий процес, посилаючись на розмите формулювання «з міркувань безпеки», і рішення у справі внаслідок цього журналістам неможливо знайти в реєстрі. Новий законопроєкт масштабує та узаконить цю практику», — йдеться у заяві.
Журналісти вбачають у законопроєкті 7033-д спробу цензури, яка значно звузить можливості громадського контролю над важливими судовими процесами та ймовірно сприятиме суддівському свавіллю.
Наразі заяву вже підписали: видання судової журналістики «Ґрати», Інститут масової інформації, ГО та група видань «Детектор медіа» та Медіарух. Усі охочі можуть додати свій підпис за лінком.