BILD: Економічні причини продовження війни експерти вважають найважливішими

Економічні причини продовження війни експерти BILD вважають найважливішими.

Військово-промисловий комплекс Росії за роки отримав гігантські інвестиції. Сотні тисяч росіян одержують високі зарплати на військовому виробництві. Це підтримує макроекономічну стабільність, заміняючи провал у інших секторах (про це можна прочитати  тут ).

«Якщо вилучити з аналізу сектора, де домінує ВПК, економіка РФ фактично переходить у стан рецесії. Спад спостерігається у багатьох галузях, таких як виробництво продуктів харчування, вугілля, будівельних матеріалів, металопродукції чи машинобудування».

Саме така логіка зараз працює не тільки в Росії, а й у  Німеччині та й загалом у світі, вважають експерти.

За даними Стокгольмського інституту SIPRI, світові військові витрати у 2024 році зросли на 9,4% і сягнули $2,7 трлн. Це — рекордний показник. 

На першому місці — США, за ним йдуть Китай, Росія, Німеччина та Індія.

 Країни Європи показують найстрімкіше зростання:

Військовий бюджет Росії зріс на 38% за рік до $149 млрд (для порівняння в України — $65 млрд), Німеччина має +28%, Польща- +31%, Швеція- +34%, Ізраїль +65% (найрізкіший стрибок з 1967 року).

Понад 100 країн світу у 2024 році збільшили свої військові витрати. Як підкреслює SIPRI, уряди дедалі більше коштів спрямовують на оборону — часто на шкоду соціальним та інфраструктурним статтям.

Деякі експерти вважають, що справа не так у військових загрозах, як у проблемах світової фінансової системи. Глобальна грошова маса, особливо у доларах, за останні 20 років різко збільшилася (особливо після 2008 та COVID-2020).

Фінансова система США працює за моделлю: друкуємо гроші → направляємо в сектори з високою ліквідністю та попитом → інфляція частково поглинається. Але традиційні сектори (інфраструктура, споживання, промисловість) неспроможні абсорбувати стільки капіталу з віддачею.

Військові витрати – це ідеальний «глушник»:

— гроші йдуть у виробництво,

— створюється попит на ресурси,

— при цьому продукція не обов’язково повертається на ринок ,

— економіка «нагрівається»,

— але інфляція розподіляється інакше.