4 серпня у Вищому антикорупційному суді обрали запобіжний захід колишньому голові Луганської обласної державної адміністрації Сергію Гайдаю у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з можливістю внести заставу у розмірі 10 млн грн. Він один з підозрюваних у розтраті майна й одержанні хабаря при закупівлі БпЛА та засобів радіоелектронної боротьби.
За даними слідства, йдеться про загальну суму близько $80 тис. Досудове розслідування триває з початку 2025 року. Прокурори САП просять тримання під вартою або 30 млн грн застави. Раніше у цьому ж суді обрали запобіжний захід іншому фігурантові справи — нардепу від «Слуги Народу» Олексію Кузнєцову. Чоловіку присудили 60 діб під вартою з можливістю вийти під заставу у понад 8 млн грн. Про це повідомляло «Слідство.Інфо» із зали суду.
Колишньому голові Луганської обласної державної адміністрації Сергію Гайдаю обирали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з можливістю внести заставу у розмірі 10 млн грн.

Нагадаємо, раніше редакція ЗАРАЗ.ІНФО писала: Екс-очільник Луганщини Гайдай дипломатом не став, захищати Батьківщину не пішов, як обіцяв, а отримав посаду «з підвищенням» — його «вернули» в Мукачівську РДА
Він разом з іншими фігурантами підозрюється у розробці та реалізації схеми з привласнення бюджетних коштів при БПЛА та РЕБ для військових. Йдеться про близько $80 тис.
За даними слідства, упродовж 2024-2025 років учасники організованої групи налагодили схему заволодіння бюджетними коштами при закупівлі БПЛА та РЕБ для військових. Постачальники завищували вартість техніки, а організатори отримували хабар у вигляді 30% від вартості обладнання. Загальна сума привласнених коштів сягає близько $80 тис.
САП та НАБУ повідомили про підозру викритим напередодні учасникам організованої злочинної групи, причетної до корупційної схеми при закупівлі БПЛА та РЕБ.
Прокурор на судовому засіданні перерахував таких фігурантів справи:
- Олексій Кузнєцов — народний депутат України від «Слуга народу»;
- Сергій Гайдай — ексголова Луганської ОВА, донедавна — голова Мукачівської райадміністрації;
- Андрій Юрченко — начальник Рубіжанської МВА;
- Василь Мишанський — керівник військової частини Національної гвардії України;
- Євгенія Сидельникова — директорка компанії-постачальниці безпілотних літальних апаратів (БпЛА);
- Владислав Марченко — фактичний бенефіціар підприємства.
«Мені страшно, що було б, якби на місці мого підзахисного був президент. Він взагалі знає різних міжнародних партнерів. (…) Те, що він обговорював (на записах НАБУ та САП, —ред.). Португалію, то я з ним згоден, країна гарна, море поблизу… Не йшлося про можливість переховування в Португалії», — говорить адвокат Гайдая про ризики впливу на причетних та втечі за кордон.
Під час засідання адвокат Сергія Гайдая наголошує, що у матеріалах неправильно визначено роль його підзахисного: «Матеріали клопотання не містять жодних доказів спілкування з військовими частинами з приводу надання субвенцій… Неправильно визначена роль пана Гайдая. Якби вона дійсно була… У матеріалах не зазначено, що Сергій Гайдай вчиняв дії як керівник Мукачівської РДА (…). Пан Гайдай не міг заволодіти коштами саме зловживаючи своїм службовим становищем».
«Прокурор не зазначив, що моєму підзахисному наразі важко, як і будь-якій людині, виїхати за межі України. Навіть маючи один, два паспорти», — каже адвокат і додає про можливість переховування Сергія Гайдая на тимчасово окупованих територіях: «Я долучив купу державних нагород пана Гайдая, зокрема, за ці дії, які він виконував на посаді голови Луганської ОВА. Ваша честь, як така людина, яка має нагороди президента, голови Верховної Ради, буде переховуватись на окупованій території».

«Якщо створюється інформаційний фон стосовно того, що мій підзахисний є найстрашнішим злочинцем, тоді, ваша честь, як ви оцінюєте те, що з 43 тисяч доларів, які забрав інший організатор, у мого підзахисного ніби знаходять тільки 1,5 тисячі (доларів США, — ред.). То який він співорганізатор? Як можна впливати навіть за сумами такими, що вони однаково впливали на дане кримінальне провадження?», — каже адвокат Роман Кругляк.
Сам Сергій Гайдай під час засідання сказав, що хоче піти у військо: «По-перше, я не збираюсь нікуди тікати. По-друге, коли закінчиться, як би не закінчилось, я вже звільнений, я піду на фронт».
Під час промови Роман Кругляк також додав: «… Бойовий губернатор, як його (Сергія Гайдая, — ред.) називав пан президент, у 2022 році, вручаючи йому… орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня за те, що вони (з очільником Миколаївської ОДА Віталієм Кімом, — ред.) стояли на смерть під час навали цих орків (росіян, — ред.), то за три роки він перетворився за версією органів досудового розслідування та прокуратури у зрадника? Він сьогодні сидить і думає, як йому з 1,% тисячами доларів втекти у РФ? Ну так же випливає з цих документів, ваша честь? Або це є на сьогодні неадекватний і необґрунтований підхід».
Суддя зачитав перелік людей, які зголосилися взяти Гайдая на поруки: генерал-майор, начальник Західного регіонального управління ДПС України Валерій Вавринюк, старший водій Віктор Латкін, командир військової частини Олександр Нестеренко, командир тактичної групи Валентин Манухін та начальник 27 прикордонного загону, виконувач обов’язків начальника 3 прикордонного загону Олександр Осипець.
Сергій Гайдай очолював Мукачівську РДА з березня 2024-го, за призначенням президента Володимира Зеленського. До цього, у 2019–2023 роках, він керував Луганською обласною військовою адміністрацією. У 2015–2018 роках уже обіймав посаду голови Мукачівської райдержадміністрації, а також у 2019-му працював радником голови Закарпатської ОДА. Напередодні суду Зеленський підписав указ про звільнення Сергія Гайдая з посади голови Мукачівської районної державної адміністрації.
Також правоохоронці затримали керівника військової частини Національної гвардії, бенефіціара підприємства та директора компанії-постачальниці БПЛА та нардепа від «Слуги Народу» Олексія Кузнєцова, якому 4 серпня обрали запобіжний захід з можливістю вийти під заставу, значно меншу, аніж просив прокурор САП. Ще 4 серпня слідчий суддя ВАКС частково задовольнив клопотання детективів НАБУ, погоджене прокурором САП, та застосував запобіжний захід до фактичного бенефіціарного власника підприємства – виробника БПЛА Владислава Марченка у виді тримання під вартою з альтернативою внесення 15 млн грн застави.
22 липня народні депутати у другому читанні голосували за прийняття змін у законопроєкті 12414, який обмежує повноваження незалежних антикорупційних структур НАБУ та САП. Саме ці органи притягають до відповідальності корупціонерів найвищого рівня.
Раніше журналісти «Слідства.Інфо» поспілкувалися з автором скандального законопроєкту та нардепами, які віддали свій голос за фактичну залежність антикорупційних органів від Офісу Генпрокурора. Після резонансу деякі нардепи почали просити вибачення за це голосування.
Анастасія Первєєва