Після набрання чинності Закону України № 1646-ІХ від 14.07.2021, підписаний президентом 5 серпня поточного року, Інтернетом і поза його межами активно почали ширитися плітки про те, що про старі кредити та заборгованість за кредитними договорами переселенці нарешті можуть забути. Чи дійсно це так та що насправді передбачає цей закон, повідомляє «Юридичний порадник для ВПО«
Про що цей закон?
Суть Закону України № 1646-ІХ від 14.07.2021 фактично випливає з його назви, яка звучить так:
«Про внесення зміни до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» щодо звільнення деяких категорій внутрішньо переміщених осіб від негативних наслідків невиконання грошових зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики».
Зауважимо, що деякі норми нового закону частково дублюють вже існуючі положення Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо мораторію на виконання договірних зобов’язань та на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними та іншими договірними зобов’язаннями, але все ж таки в них містяться різні за своїм обсягом юридичні гарантії захисту різних груп ВПО.
Що тут не так, або які є нюанси?
Насамперед треба зазначити, що Закон України № 1646-ІХ від 14.07.2021 ще не діє: набрання ним чинності відбудеться лише 6 вересня 2021 року. Відповідно до 6 вересня усе залишається по-старому, і вимагати якихось поліпшень (гарантій), спираючись на його норми, ВПО фактично ще не мають право.
Разом з тим закон стосується далеко не всіх внутрішньо переміщених осіб і, що головне, не усіх кредитних договорів / договорів позики, укладених ВПО. Так, ним передбачено, що звільнення від негативних наслідків невиконання грошових зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики стосуватиметься як громадян України, які переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, де проводилася АТО, так і осіб, які залишили або покинули своє місце проживання на:
— тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя;
— тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях;
— території в районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.
Тобто, на відміну від Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», гарантії з 6 вересня поширюватимуться також і на ВПО з Криму.
А втім, Законом України № 1646-ІХ від 14.07.2021 чітко визначено, що вони діятимуть лише для кредитних договорів та договорів позики, укладених:
— до 20 лютого 2014 року з позичальниками, які після зазначеної дати залишили або покинули своє місце проживання на тимчасово окупованій території АР Крим та міста Севастополя;
— до 14 квітня 2014 року з позичальниками, які після зазначеної дати залишили або покинули своє місце проживання на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, території проведення АТО та/або в районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.
Крім того, якщо на 20 лютого 2014 року – для осіб, що проживали у Криму та 14 квітня 2014 року – для осіб, що перемістилися з Донецької та Луганської області відповідно вже була наявна заборгованість за таким кредитом і кредитор має у своєму розпорядженні докази її наявності за той період, то ніякі гарантії захисту, передбачені цим законом на ВПО не поширюватимуться.
Що це все означає?
Фактично Закон України № 1646-ІХ від 14.07.2021 запроваджує додаткові гарантії захисту лише для ВПО, які мають заборгованість за кредитними договорами та /або договорами позики, укладеними ще до окупації Криму (якщо мова іде про ВПО з Криму) та до початку АТО (якщо мова іде про ВПО з Донецької та Луганської областей) у випадку, коли така заборгованість виникла вже після окупації Криму та початку АТО відповідно. Для всіх інших договорів та ситуацій закон фактично не буде застосовуватися, і на пом’якшення на його підставі розраховувати не варто.
Що ж за гарантії передбачає взагалі цей закон?
Законом України № 1646-ІХ від 14.07.2021 запроваджено декілька позитивних змін для наведених вище груп ВПО:
— загальна сума процентів за кредитним договором та/або договором позики не може перевищувати суми процентів, нарахованої протягом строку, на який надавався кредит (позика), за мінімальною ставкою, визначеною договором. Простіше кажучи, кредиторам буде заборонено нарахування процентів за кредитними договорами та договорами позики після закінчення строку, на який такі кредити/позики надавалися;
— за невиконання чи неналежне виконання ВПО зобов’язань за кредитним договором та/або договором позики не нараховується неустойка (штраф, пеня), не настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та процентів річних від простроченої суми, не застосовуються інші санкції майнового характеру. Хоча органи правосуддя вже доволі давно у своїх судових рішеннях зазначають про відсутність правових підстав для нарахування процентів та неустойки після закінчення строку дії кредитних договорів, все-таки могли застосовуватися наслідки, передбачені ст. 625 ЦК України (3 % річних та обов’язок сплати боргу з урахуванням установленого індексу інфляції). З 6 вересня це фактично буде заборонено;
— кредитор зобов’язаний здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором та/або договором позики у 7-денний строк з дня надходження письмового звернення від ВПО. Якщо він не виконає такі дії, заборгованість вважається автоматично перерахованою на наступний день після закінчення відповідного 7-денного строку;
— відступлення (продаж, передання) права вимоги за кредитним договором та/або договором позики, позичальником за яким є ВПО, без згоди боржника забороняється. Виключення передбачене лише для кредиторів, які віднесені до категорії неплатоспроможних, а також на банки, щодо яких здійснюються процедури виведення з ринку відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», тобто які проходять процедуру санації/ліквідації;
— звільненим згідно з цим законом ВПО від наслідків порушення ними грошових зобов’язань за кредитним договором та/або договором позики відповідно до положень цієї статті не можна відмовляти у наданні нового кредиту та/або позики на підставі того, що вони були звільнені від виконання своїх грошових зобов’язань.
Разом з тим відповідальність за невиконання чи неналежне виконання окремими ВПО зобов’язань за кредитним договором та/або договором позики покладено на Російську Федерацію як на державу-окупанта відповідно до норм і принципів міжнародного права.
Додаткова інформація про мораторій на санкції за кредитами громадян із зони АТО — за посиланням.