Військовослужбовці скаржаться hromadske на масову мобілізацію чоловіків, непридатних для військової служби.
«Нормальною стала ситуація, коли з десяти осіб, яких нам присилають, троє обмежено придатні, двоє страждають наркозалежністю, двоє дезертирували… Коротше, суцільна біда. Ось свіжий приклад: до нас прибув новобранець 12 лютого, але він жодного разу не був на полігоні. Вже в третій раз госпіталізований через проблеми з легенями», — розповідає командир окремого стрілецького батальйону Роман Ковалєв.
«На пункті прийому особового складу — повний жах. Хтось падає в епілептичному припадку. Хтось під сильним кайфом, тест показує п’ять “страйків” із шести. Ми таких відправляли назад, але десь їх усе ж забирали. Адже якщо вони потрапили в систему ТЦК, то вже в армії, і відпустити їх додому не можна», — поділилися анонімно в одній з бригад.
«Ті, кого направляє ТЦК, — це ходяча катастрофа. Якість нульова. Мотивація відсутня. Приблизно 70% — обмежено придатні, яких впихають у бригаду. А бригада нічого з ними вдіяти не може. Доводиться з ними возитися, поки вони ходять по лікарнях і отримують зарплату. У когось викривлені пальці, гіпертонія, шизофренія, один був зі стомою і калоприймачем — я не знав, що з ним робити, адже він зовсім не підходить для роботи з БПЛА», — каже Дмитро Костюров, командир батальйону безпілотних систем 29-ї окремої важкої механізовної бригади.
«Це справжня чорна діра. Цифри я назвати не можу — військова таємниця. Але проблема вкрай серйозна: вся система працює неефективно. Уявіть, скільки коштів витрачається на одного такого призовника. Зарплата 20 тисяч плюс 30 тисяч, якщо він у зоні бойових дій, плюс 140 гривень на добу на харчування, плюс щоденні поїздки на лікування через купу хронічних захворювань. А потім вони активно лікуються за рахунок держави. Усе це ТЦК мали відсіювати. Але їм потрібно виконувати план, тому беруть усіх підряд», — додає комбат Роман Ковалєв.