Вже скоро настане час, коли сама лише згадка про Данила Гетманцева викликатиме бурхливу негативну реакцію.
Минулого тижня я зробив типову помилку. Поспішив похвалити новий законопроект 10101 з регулювання ринку гральних послуг. Його розробили депутати Данило Гетманцев та Ярослав Железняк.
Пам’ятаю, як пишу схвальний відгук та думаю: як дивно, що реформатори ринку гральних послуг зробили роботу чесно. Адже зазвичай вони проштовхують на чиюсь користь нові «дірки» у законодавстві. Але подумав, що таке теж може бути. Врешті решт, війна, вибори, вони теж українці.
Проте виявилося, що таки треба дослухатися до інтуїції. У законопроекті 10101 приховані нові «дірки», які зіграють на руку частині операторів грального ринку.
https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/42880
Цього разу панове Гетманцев та Железняк створили особливі умови для оператори державних лотерей. Ті зможуть платити за свої ліцензії набагато менше, ніж інші оператори грального ринку.
Ось для порівняння тарифи за ліцензії для звичайних операторів грального ринку:
1. ліцензія для казино у Києві — 80 млн грн на рік, в іншому місті — 40 млн грн на рік
2. ліцензія онлайн-казино — 8,7 млн грн на рік
3. ліцензія букмекера — 40 млн грн на рік
4. ліцензія за проведення ігор у залі гральних автоматів — 10 млн грн на рік
5. ліцензія на онлайн-покер — 6,7 млн грн на рік
6. ліцензія на азартні ігри онлайн — 0,4 млн грн на рік.
7. щорічна плата за кожен стіл рулетки — 1,17 млн грн, інший крім рулетки — 0,6 млн грн
8. щорічна плата за кожен гральний автомат у казино чи не у казино — 40 тис грн
9. щорічна плата за букмекерський пункт — 200 тис грн
Станом на 2023 рік робочий варіант для казино за діючими законами коштує 190 млн грн. Усі платежі прив’язані до мінімальної зарплатні, тож щороку сплата пропорційно зростає. Судячи з проекту бюджету-2024, наступного року буде ще дорожче.
А тепер порівняйте, що матиме сплатити оператор «державних лотерей», якщо вони захочуть займатися тим самим бізнесом. Ліцензія на казино через механізм «лотерей» коштуватиме йому 18,8 млн грн на рік, та жодних обмежень на кількість залів з гральними автоматами.
Отже, 190 млн грн проти 18,8 млн грн (з необмеженою кількістью залів). Увага, питання: хто має перевагу?
Нагадаю, словосполучення «державна лотерея» не має вводити вас в оману. У ньому так само мало про державу, як про лотереї. Під назвою «державна» працює цілком собі приватний бізнес, адже левову частку доходів отримує не держава. Щодо «лотерей», то цей термін є юридичною обгорткою для будь-якого виду грального бізнесу, зокрема, для залу гральних автоматів. Як? Дуже просто. Ти крутиш колесо на комп’ютерній симуляції. Якщо тобі випав програш — вважається, що ти купив лотерею та програв. Якщо виграш — ти виграв у лотерею. Дуже зручно, як на мене.
Власне, до 2020 року саме під «оператора лотерей» запаковували усі легальні та особливо нелегальні гральні заклади. Власне, пан Гетманцев мав відношення до одного з найбільших операторів — «МСЛ». То все у минулому, каже депутат. Але чому ж так схоже, що ні?
Звісно, у тексті законопроекту 10101 ви не знайдете жодної згадки про суму, яку мають платити оператори лотерей. У ньому є лише пропозиція дозволити їм займатися тим самим бізнесом, що інші оператори грального ринку, а решта працює «автоматично». Тобто, «дірку» приховано дуже талановито. Якщо ви не знаєте, що ліцензії коштують різних грошей, то ніколи не здогадаєтесь, що тут саме про гроші. Треба бути фахівцем у своїй справі, аби робити такі законопроекти. Власне, пан Данило є фахівцем, цього ніхто не може заперечити.
Наступне. Ви спитаєте, у чому тут негаразд? У здешевленні, бо це позбавляє державу грошей? Якраз ні. Проблема не у здешевленні, а у наданні прихованих переваг одним гравцям за рахунок інших. І так, саме через це держава недоотримає гроші. Це класична підозра у корупції.
Якби мова йшла про здешевлення для усіх — над цим можна було б міркувати. Нещодавно у ЗМІ порівнювали вартість ліцензій грального бізнесу у різних країнах Європи. Виявилося, що в Україні вона коштує у рази більше. З точки зору пересічного громадянина, начебто гарно — не буде зайвого розповсюдження цього явища, замість тисяч операторів бізнес вестимуть лише кілька великих, легше буде контролювати. Але не поспішайте.
В України ця теза не працює виключно через те, що наші правоохоронці — геть інші, ніж правоохоронці США чи Британії. Деінколи вони є головними правопорушниками. Доказ цьому — надвисока кількість нелегальних гральних салонів, що працювали в Україні навіть коли гральний ринок було заборонено. Це явище продовжується навіть зараз, коли ринок легалізовано, і салони мають отримувати ліцензії. Насправді, вартість ліцензій така висока, що дешевше домовитися з місцевою поліцією/СБУ/БЕБ, аби вони «не помічали» салон, що працює без ліцензії.
Якщо перефразувати, то зараз дешеві ліцензії на роботу грального салону видають недоброчесні співробітники поліції/БЕБ/СБУ замість КРАІЛ. Різниця у тому, що до бюджету, звісно, гроші не надходять. Решта — усе те саме. Автомати, гравці, прибутки.
Тож проблема зрозуміла: різниця в умовах сама по собі народжує зловживання. Якби закон працював як треба, то не було б жодних проблем із «тіньовими» 70% грального ринку.
Отже, правила порушують. А тепер уявіть, що у цій системі з’являються не одні правила, а кілька. Одні для друзів, інші для решти.
Саме таку різницю від початку створили панове Гетманцев та Железняк. Вже три роки ринок гральних послуг працює в умовах, коли не існує єдиних чітко визначених умов оподаткування. Різні оператори можуть цілком законно або платити більше податків, або менше. Але за те, аби платити менше, ти маєш мати впливових друзів, гадаю собі я. Вони за потреба навіть зроблять під тебе особливий закон, наприклад 10101.
Пільги для лотерей — не єдине проблемне місце аналізованого законопроекту. Ще одною потенційною «діркою» є можливість операторам лотерей з інших країн працювати на ринку України. Або пропозиція заднім числом застосувати норму про репутацію співробітників оператора грального ринку. Можливо, автори не закладали нічого катастрофічного, проте в українських умовах усе може перетворитися на жорстке порушення конкурентних умов.
Ну і для балансу, скажу про гарне. Ідея покращити регуляторне середовище для азартного бізнесу — правильна. Ринок регулюється за податковою моделлю 2010 року з певними змінами. Існують численні прогалини та неврегульованості. Проте, як це часто трапляється, корисна ідея може бути зіпсована банальним бажанням розпилу і можливо навіть відкатів для депутатів, чий строк дії мандату так чи інакше невпинно добігає кінця. Звісно, нікого не маю на увазі))
Текст і фото з публікації на сторінці в фейсбук Сергій Лямец