Site icon ZARAZ.INFO

Прототип головного героя “Мирний-21”- голова Держприкордонслужби С. Дейнеко “сприяв наркотороговцю Буркіну у розвитку бізнесу”, – пише “Антикор”

У журналісткому розслідуванні “Російський наркоторговець Єгор Буркін виробляє наркотики в Україні у промислових масштабах” Марини Ворони опублікованному “Антикор” загадується нинішній голова Держприкордонслужби України генерал-майор Сергій Дейнеко, який “серед тих, хто сприяв Буркіну у розвитку його нелегкого та небезпечного бізнесу”.

Нагадаємо, що Сергій Дейнеко з липня 2011 по серпень 2014 був начальником Луганського прикордонного загону. Режисером Ахтемом Сеітаблаєвим знято стрічку “Мирний-21” про події червня 2014, які відбувалися з Луганським прикордонзагоном, де героізований головний герой, протитопом, якого став саме Сергій Дейнеко (див відео нижче). Серед мешканців Луганська і досі є не однозначна думка, і виникають питання: то був героїзм, чи “щось таке сумнівне”? Наприклад в коментарях к анонсу зьомок фільму Василь Гула пише: “А чому ви не показуєте,як ,,Айдар ,, вивів з оточення Луганський прикордонний загін? ,,Айдарівці,, з середи на четвер пройшли через весь Луганськ і вивели прикордонників,втративши при цьому своіх чотирьох бійців. Дейнеки уже на той момент на територіі загону небуло.”

Скриншот з коментарів до відео 5-го каналу на ютуб/ Воєнна драма Ахтема Сеітаблаєва “Мирний-21”. Один день на знімальному майданчику

Хтось подумає, що такий журналістський матеріал ІПСО? Але в журналістському розслідуванні “Антикору” згадується інший відомий “прототип”, хто сприяв наркоторговцю Буркіну – сумнівний герой Ілля Ківа. Який після подій 2014 року був також “канонізований”- до народного депутата України, а зараз генпрокуратурою підозрюється у державній зраді і перебуває в розшуку, і є під санкціями Австралії, Великої Британії і РНБО. А журналісти раніше не раз кидали інформаційного ляпаса в сторону Ківи, але Феміда була беззуба.

Пропонуємо ознайомитися з журналістським розслідуваннім Марини Ворони опублікованному “Антикор”.

“Російський наркоторговець Єгор Буркін

виробляє наркотики в Україні у промислових масштабах”

“Якщо забити в Гугл прізвище Левченко Єгор Васильович, то результат дещо приголомшить. Тому що, по-перше, виявиться, що це чи не генеральний спонсор Збройних Сил України, який вливає до армії мільйони доларів.

А по-друге – злочинець, який розшукується. І розшукує його не ФСБ, як слід було б очікувати, а Служба безпеки України. Втім, у Росії його шукають також, але зовсім не тому, що Левченко допомагає українській армії.

Ну і по-третє – ця людина більш відома як не Левченко, а під прізвищем Буркін Єгор Васильович, або під прізвисько «Мексиканець». Також іноді він представляється як Єрмолаєв Артем Олександрович. Але, яке б прізвище не було названо, йдеться про одну й ту саму людину.

Щоб не бути голослівними, то ось скін матеріалу про допомогу ЗСУ. І посилання на матеріал .

А ось – скрін розшукової картки МВС. І посилання на нього . У розшук його оголосила СБУ.

А ось ще одна розшукова картка з більш ємною і точно інформацією про цього «спонсора ЗСУ»:

Все просто пояснюється. Справа в тому, що уроджений Єгор Васильович Буркін, громадянин Російської Федерації, незважаючи на його непогану колекцію паспортів (судячи з усього, все перераховане вище – лише верхівка айсберга), є великим торговцем наркотиками.

А своє прізвисько «Мексиканець» отримав за те, що мешкає в Мексиці. Де спочатку ховався від російської поліції – та розшукувала його за звинуваченням у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 210 КК Російської Федерації (кримінальна справа № 4708713 від 06.10.2014 року, вид розшуку — федеральний, запобіжний захід — підписка про невиїзд), а тепер ще й від СБУ, яка розшукує Буркіна-Левченка-Єрмолаєва відразу за трьома статтями: «Створення організації», «Легалізація (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом» та за виготовлення та збут наркотиків.

При цьому сам Буркін-Левченко живе спокійно у величезному будинку в Мексиці, а його розгалужена мережа офісів успішно функціонує. З них здійснюється спілкування з покупцями наркотиків та координація дій «заставників» на території Російської Федерації, Казахстану, Білорусії та України.

Щодо його допомоги ЗСУ, то вона має місце бути, щоправда, зовсім не в тих обсягах, про які пишуть замовні матеріали та зовсім з іншою метою, про яку пишуть там же.
Тому що «допомога ЗСУ» – просто прикриття для величезного трафіку синтетичних наркотиків, що йде в окопи обох сторін та мешканцям обох країн. Це вже не кажучи про так звані «народні міліції» квазіреспублік, що складаються з відвертих покидьків.

«Допомога ВСУ» полягала в кількох фактах фінансування батальйону київської тероборони, яким донедавна командував Михайло Помагайбо, він же Михайло Майман, специфічна особа, дуже відома у кримінальних колах України. Він же і злив схему роботи Буркіна після того, як його (Маймана) взяла СБУ минулого року за торгівлю наркотиками, зброєю та здирництво.

Наразі між Буркіним та Помогайбо розгорнувся конфлікт: Майман стверджує, що Буркін постачав важкі наркотики прямо на позиції ЗСУ, добре розуміючи, про що він говорить, оскільки раніше вони товаришували. У своїх соцмережах Помогайбо опублікував передбачувану схему нарколабораторій «Хімпрому» в Україні, запевняючи, що тільки за це вже «засудили».

І раптово виявилося, що за «спонсуванням ЗСУ» стоїть банальна торгівля наркотиками, яку Буркін-Левченко просто прикрив інформаційним шумом.

І заразом спробував під цією маркою зняти з себе звинувачення, висунуті йому в Україні. Минулого року, коли російську армію відкинули від Києва, Печерський районний суд вимагав, щоб Офіс генпрокурора закрив резонансну справу стосовно ділків із міжнародного наркокартелю «Хімпром». Відповідну ухвалу було винесено суддею Тетяною Остапчук 7 червня 2022 року.

Наркокартель «Хімпром» є основним видом діяльності Єгора Буркіна. Що характерно, основні його потужності були розміщені в Україні ще, як мінімум, у 2014 році, і діють ці потужності, хоч як це парадоксально, досі.

Що дозволяє йому витрачати мільйони доларів на вирішення своїх проблем. Якщо вже в Росії йдеться про те, що громадянин РФ Єгор Буркін «спонсорує нацистський режим», слід було б точніше вказувати і суми, і ті органи влади в Україні, куди ці гроші пішли. Ця інформація аж ніяк не є секретом. І це аж ніяк не Збройні сили України.

Чимало громадян України пам’ятають гучну справу наркосиндикату «Хімпром». Генеральною прокуратурою України і по сьогоднішній день здійснюється процесуальне керівництво досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 4201800000000123 від 22.01.2018 року та у кримінальному провадженні № 4201900000001567.

Крім того, згодом було встановлено місцезнаходження нарколабораторії «Хімпрому» у Київській області, де було вилучено понад 200 кг готового наркотичного засобу вартістю близько 5 млн. доларів США та 10 тонн прекурсорів. Фото, що облетіли видання країни після цієї операції, просто приголомшували уяву – уявіть собі два КАМАЗи наркотиків. Саме стільки було вилучено лише в одній лабораторії.

Саме на вирішення цієї проблеми пішли ті самі мільйони доларів, про які пише російська преса. Єгор Буркін після затримання членів «Хімпрому» пропонував слідчим і прокурорам з виробництва 3 млн доларів так званих «відступних» і надалі по одному мільйону щомісяця.

З ким саме домовився Буркін – невідомо, але всю оперативно-слідчу групу від прокурора до слідчого, які розслідували справу, було звільнено з органів прокуратури у «зв’язку з реорганізацією».

Щодо історії появи та становлення угруповання «Хімпром», то відомо, що з’явилося воно на території України у 2014 році. Серед тих, хто сприяв Буркіну у розвитку його нелегкого та небезпечного бізнесу – нинішній голова Держприкордонслужби України генерал-майор Сергій Дейнеко. Який за Януковича він був начальником Луганського прикордонного загону і забезпечував інтереси Олександра Єфремова, який «стежить» за Луганськом.

Надалі Дейнеко не лише зумів залишитися в органах ДПСУ, а й пішов на підвищення, підім’явши під себе найцікавіші теми: контрабанду цигарок, алкоголю, нафтопродуктів та наркотики. Опергрупі, яку розігнали завдяки «спонсорству» Буркіна, вдалося встановити контакти Дейнеко та його оточення з так званим організованим злочинним угрупуванням «Хіммром», але тепер, ясна річ, ці дані зачищені. Або, що найімовірніше, перебувають у руках тих, хто збирає компромат на найвищих чинів української влади.

Зайшовши на територію України, угруповання Буркіна обзавелося ще одним покровителем. Який, зважаючи на все, брав із «хімпромівців» не лише грошима, а й продукцією. Йдеться про особу тодішнього керівника департаменту боротьби з наркозлочинністю Іллі Ківи, який отримуючи щомісячну данину, сприяв розростанню та збільшенню оборотів наркокартелю — станом на 2018 рік «Хімпром» на території України налічував близько 20 офісів, в яких працювало близько 200 операторів. вели торгівлю наркотичними засобами біля Російської Федерації, Білорусії та Казахстану.

У зв’язку з цим дуже цікавою виглядає версія, що насправді проект «Хімпром» був спецоперацією ФСБ. І саме його співробітники допомогли Буркіну впровадитись в Україну та отримати паспорти. До речі, тему паспортів чомусь ніким не досліджено, хоч відомі і їхні номери, і місця видачі. Видавалися вони тоді, коли в МВС працював Ілля Ківа, який нині живе в Росії і цілком привільно там почувається.

Тож версія із ФСБ має право на життя. Тим більше, що великі наркосиндикати в Росії діють або під дахом цієї спецслужби, або безпосередньо ними контролюються. Та й не забуватимемо, що станом на 2014 рік, коли «Хімпром» зайшов на територію України, усі силовики тут – і СБУ, і МВС, і ДПСУ у тому числі – перебували під жорстким контролем ФСБ Росії. Що теж ні для кого не секрет.

Безперешкодна злочинна діяльність наркосиндикату «Хімпром» тривала на території України до березня 2019 року, коли було проведено наймасштабнішу в історії Генпрокуратури та СБУ спецоперацію, під час якої «Хімпром» фактично було ліквідовано. Тоді одночасно було проведено близько 70 обшуків, припинено діяльність 15 нелегальних офісів «Хімпрому», затримано та поміщено в СІЗО близько 30 активних членів злочинної організації, вилучено наркотичні засоби, вогнепальну зброю та вибухівку, арештовано близько 35 елітних автомобілів, якими користуються кошти у розмірі близько 10 млн. доларів, отриманих лідерами «Хімпрому» від реалізації наркотичних засобів.

Чим закінчилася ця операція – написано кількома абзацами вище. Справа фактично розвалена. Судді Печерського районного суду Києва, яке ухвалювало кілька разів поспіль рішення про закриття кримінальної справи (суддя Остапчук далеко не єдина), суттєво поправили своє матеріальне становище. Керівники Офісу генпрокурора та СБУ, яке ухвалювало рішення про розформування слідчо-оперативної групи, завдяки якій і були зроблені всі гучні затримання, теж не залишилися в накладі.

Голова Держприкордонслужби Сергій Дейнеко й надалі обіймає свою посаду. До речі, на посаду голови ДПСУ Дейнеко пролобіював член партії «Слуга народу» та член політради Харківської обласної партійної організації Вадим Слюсарєв. Вгадайте, де зараз Слюсарєв? Правильно, у Росії – за даними УП, він виїхав до РФ 18 лютого напередодні масштабного вторгнення росіян 24 лютого.

Сам же Єгор Васильович Буркін-Левченко перебуває у Мексиці. Звідки «спонсорує ЗСУ»”.


Відео 5-го каналу в ютуб/ Воєнна драма Ахтема Сеітаблаєва “Мирний-21”. Один день на знімальному майданчику

Exit mobile version