Реформа дошкільної освіти: як не зійти з обраного курсу
«ZARAZ.INFO» продовжує серію публікацій присвячених спільному проекту Українського медіа-центру та Естонського центру східного партнерства, в якому беруть участь регіональні журналісти. Минулого разу ми розмірковували на прикладі Лисичанського ЦНАП, як втілюватимуться реформи ініційовані Міністерством цифрової трансформації. У цій статті ми акцентуватимемо увагу на проблемах дошкільної освіти.
Фото ZARAZ.INFO/ Любомира Мандзій під час спілкування з регіональними журналістами у Києві
Про реформи в освіті, в тому числі і дошкільній, розповідала під час зустрічі з регіональними журналістами Донеччини і Луганщини у листопаді 2019 року заступниця Міністра освіти і науки Любомира Мандзій.
Вона зазначила, що до кінця 2019 року у Верховну Раду буде подано нову редакцію Закону «Про дошкільну освіту». Очікується введення нових форм здобуття дошкільної освіти. Міністерство планує найближчим часом збільшити вихователям посадові оклади. Буде допрацьований Базовий компонент дошкільної освіти. З 18 листопада 2019 року почалися ініційовані міністерством публічні консультації у областях щодо вибору ефективної моделі дошкільної освіти. У консультаціях беруть участь керівники і вихователі дошкільних закладів, працівники органів управління освітою, батьки вихованців дитячих садочків, а також представники громадських організацій.
Щодо збільшення зарплати, то в цьому напрямі центральна влада, поки працює повільно. Кабінет Міністрів прийняв у 2018 році Постанову, яка підвищувала зарплату працівникам «залученим до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки» на той час у зоні АТО. На жаль, освітяни не підпадали під цю категорію працівників.
Щоб змінити ситуацію, втрутилася Профспілка працівників освіти і науки. Її представники в областях разом із Центральним Комітетом почали писати листи, звертатися до центральної влади з проханням включити освітян, у тому числі тих, хто працює з дошкільнятами до переліку категорій працівників, на яких поширюється Постанова.
Кабінет Міністрів врахував пропозиції профспілок і прийняв 5 червня 2019 року Постанову № 468, яка поширюється не тільки на силові структури, а й освітян. Вони згідно цього документу мають право на щомісячну надбавку до зарплати у розмірі 50%.
Фото ZARAZ.INFO/ Сергій Севрюк
За інформацією голови Луганської обласної організації профспілки працівників освіти і науки Сергія Севрюка, на Луганщині три райони, у яких працівники ходять на роботу в розташованих на лінії розмежування освітніх закладах: Станично-Луганський (1082 працівника і 38 закладів освіти), Попаснянський (487 і 24) та Новоайдарський (288 і 8). У жодному із районів Постанова не виконується.
***
Щоб зрозуміти, чому освітяни не отримували передбачені їм законодавством надбавки, наш кореспондент звернувся за коментарем до екс-голови Попаснянської районної військово-цивільної адміністрації у 2017-2019 роках Сергія Шакуна.
Фото архів ZARAZ.INFO/ Сергій Шакун
— Кабмін прийняв Постанову, але грошей для її реалізації, щоб виплатити навіть 10% надбавки у районному і обласному бюджетах не було, — відповів телефоном С.Шакун. – Звідки гроші могли з’явитися, якщо йде війна, економіка занепадає, а Луганська область дотаційна, — підсумував він.
Не все однозначно і з Постановою №694 від 10 липня 2019 року після набуття чинності, якої із1січня 2020 року тривалість щорічної основної відпустки у вихователів становитиме 56 днів.
- Незрозуміло, чому, — дивується С. Севрюк, — чиновники, які працювали над Постановою «забули» про завідуючих закладів дошкільної освіти: у них відпустка залишилася 42 дні.
Проте працюють завідуючи так, як і вихователі. На думку голови Луганської обласної організації профспілки, подовження тривалості відпустки не потребує додаткових фінансових затрат, тому не зрозуміло, чому для вирішення цього питання Міністерство освіти і науки звертається до Міністерства фінансів.
С.Сервюк запевнив, що Центральний Комітет профспілки звертатиметься й надалі до Кабінету Міністрів, Міністерства освіти і науки, щоб Постанова поширювалася на завідуючих та інших категорій працівників.
Зарплата освітян залишається низькою і не мотивує молодих спеціалістів після закінчення вишу працювати за фахом. Зараз зарплата молодого спеціаліста дошкільного закладу разом із окладом і 10% надбавкою за престижність педагогічної праці, яку почали виплачувати з 1 вересня 2018 року (Постанова №23), становить близько 5000 гривень із нарахуваннями.
Гладко було на папері, та забули про яри
У грудні 2019 року в Департаменті освіти і науки Луганської обласної військово-цивільної адміністрації відбулась нарада працівниць відповідальних за дошкільну освіту. На нараді учасниці підбили підсумки роботи за 2019 рік і поділилися своїм баченням Стратегії розвитку дошкільної освіти на 2020-2021 роки у районах, містах і територіальних громадах.
На грудень місяць 2019 року на Луганщині функціонує 270 закладів дошкільної освіти. Спільною проблемою для дошкільних закладів області розміщених на території лінії розмежування, так і подалі від неї у тил залишається брак кадрів. У деяких селах Новойдарського району виховательками працюють жінки з освітою зоотехніка або бухгалтера. Про це розповіла, презентуючи Стратегію на 2020 рік, методистка дошкільної освіти Новоайдарського району Людмила Коваленко.
Щоб вирішити цю проблему для вихователів, які не мають профільної освіти Луганський інститут післядипломної освіти проводе місячні курси. Для підвищення кваліфікації вихователя з ним далі працює методист.
У Новойдарському районі 18 закладів дошкільної освіти, в яких перебуває 640 дітей. У населених пунктах району Щастя, Кримське, Трьохізбенка, які межують із непідконтрольною українській владі територією, працюють дитячі садки. Невизначеність щодо тривалості перебігу війни впливає на настрій людей і вони звідси поступово виїжджають. З цієї причини у перелічених вище населених пунктах групи в дитячих садках наповнені наполовину.
Не для всіх міст виявилося нагальним відоме Розпорядження №871-р від 6 грудня 2017 року щодо створення додаткових місць у дитячих садках на 2017-2019 роки. Розпорядження нагальне для великих міст, у яких працюють підприємства, будують необхідну інфраструктуру. Там, де поруч йде війна зворотна проблема.
Згідно звіту про роботу господарського комплексу Лисичанська за 2014 рік, у місті померло 2158 і народилося 936 чоловік. Тенденція щодо збільшення смертності над народжуваністю зберігається: у 2017 році ці цифри відповідно становили 1778 і 588 чоловік. Враховуючи несприятливу демографічну ситуацію, відтік людей через близькість до лінії розмежування, у місті поступово загострюватиметься проблема браку дітей. Якщо ситуація не зміниться (для цього немає підстав), то прогноз невтішний – скорочуватимуться групи у дошкільних закладах.
Передовий досвід
Дитячий Фонд ООН («ЮНІСЕФ») в Україні підтримує початі Міністерством освіти і науки реформи в дошкільній освіті.
Всеукраїнський фонд «Крок за кроком» за підтримки «ЮНІСЕФ» створили проект «Підвищення якості дошкільної освіти в Україні», який складатиметься із 10 онлайн – зустрічей проведених з грудня 2019 по березень 2020 року.
Метою проекту є дослідження 8 форм дошкільної освіти, які прописані у Законі «Про освіту», щоб вибрати з них найбільш ефективні, враховуючи ресурси місцевої громади. Перша частина дослідження проводилася у 24 областях України за двома критеріями – дружність до дитини та економічна ефективність для громади.
Головні ознаки дружності до дитини: сприятливе соціально-психологічне середовище, зручний освітній простір, достатня кваліфікація педагогів, наявність сучасних санітарно-гігієнічних умов і участь батьків у освітньому процесі.
Учасниці проєкту координаторка проєктів у сфері захисту дитини «ЮНІСЕФ» Наталія Дутченко і завідуюча закладом дошкільної освіти № 31 «Мир» у м. Костянтинівка Донецької області Оксана Корнеєва констатували, що серед дошкільних закладів — дошкільні відділення на базі закладів середньої освіти, дошкільні групи короткотривалого перебування, Центри розвитку дитини (ЦРД) останні є найбільш ефективними. ЦРД отримали 9 балів із 10 за індексом дружності.
При виборі оптимальної форми дошкільної освіті Н.Дутченко і О.Корнеєва радять територіальним громадам, в першу чергу, враховувати індекс дружності, а потім економію коштів.
Фахівці «ЮНІСЕФ» рекомендують вирішувати проблему браку кваліфікованих кадрів за рахунок «універсальних спеціалістів». Такі спеціалісти дошкільних закладів, окрім традиційних знань у галузі освіти, мають розумітися ще у проєктному менеджменті та комунікаціях. З огляду на те, що інклюзивне навчання у нашій країні вже узаконено і цей напрям роботи з дітьми набуває поширення, частина вихователів можуть отримувати додаткову освіту, щоб розширити свої знання і мати додаткову оплату праці.
І це не просто теоретичні рекомендації –реальні практичні кроки в цьому напрямі вже є. За інформацією Наталії Дутченко і Оксани Корнєєвой, яку вони систематизували і виклали на сайті «ЮНІСЕФ» у вигляді звіту, вихователі міст Дружківка, Бахмут та Миколаївка Донецької області вчаться у вишах і невдовзі отримають додаткові кваліфікації «логопеда», «реабілітолога», «дитячого психолога» та інші.
У згаданому вище звіті експерти «ЮНІСЕФ» рекомендують Україні запозичити досвід втілення різних форм дошкільної освіти у Молдови, яка в цьому напрямі пішла вперед. Є надія, що досвід Молдови та інших із схожою історією країн, які поступово виходять із «комуністичної ломки» приживеться на українському грунті. Важливо не зійти з обраного курсу.
Роман Назаренко