У Національній поліції обурились рішенням Печерського суду Києва, який дозволив міжнародній банді наркоділків, що ввезла в Україну 300 кг героїну, вийти під заставу. Більше того – одному з її членів судді взагалі призначили домашній арешт.
Про це повідомив заступник голови Нацполіції В’ячеслав Аброськін.
«Національна поліція України декілька днів тому у міжнародних наркоділків вилучила особливо небезпечного наркотичного засобу героїн 300 кг., орієнтовною вартістю на чорному ринку 660 млн грн, але… Загальна сума застави на всіх п’ятьох затриманих аж 27 млн грн.
Громадянину Азербайджану, який тимчасово прибув до нашої країни саме для подальшого переміщення та доставки героїну, суд взагалі чомусь обрав домашній арешт. Але де він буде жити під час домашнього арешту, він сам ще не знає», – написав В’ячеслав Аброськін у Facebook.
Чому дають можливість вийти?
«КРАПКА» поцікавилась у експерта, чому судді могли прийняти таке рішення?
Як пояснює адвокат компанії «Климчук та партнери» Володимир Воронцов, перш за все, судді орієнтуються на ризики. Визначальним фактором на цьому етапі є ризики зникнути, переховуватись від слідства і суду. І тільки потім до уваги береться тяжкість злочину, у якому затриманих підозрюють.
«До того, як буде винесено вирок, не можна стверджувати, що ці люди дійсно вчинили злочин, який їм інкримінують. Тому суд, визначаючи міру запобіжного заходу, зважує ризики, які існують: чи буде людина належним чином дотримуватись встановлених правил, чи не буде вона продовжувати злочинну діяльність, чи буде вчасно приходити до слідчих органів і суду.
Почнемо з домашнього арешту, обраного для одного з фігурантів. Якщо це іноземець, у якого немає реєстрації в Україні, то суд при прийнятті рішення обов’язково має зазначити в ухвалі, де саме він перебуватиме під домашнім арештом (наприклад, за договором орендувати житло). Водночас з домашнім арештом можна застосувати носіння електронного браслета. Це додаткова змога контролювати переміщення особи. Але якщо суд вважав, що для уникнення ризиків достатньо буде домашнього арешту, то він, мабуть, мав на це підстави.
Щодо застав, обраних фігурантам. Суд має виходити з матеріального становища підозрюваних. Адже вартість наркотиків у 660 млн грн не вказує прямо про їхні фактичні статки чи заробітки. Тому суд мотивується рамками, які визначені КПК. Тож очевидно, що суд обрав такий розмір застави, вважаючи, що вона забезпечить належну поведінку підозрюваних. В принципі, і за кордоном існує практика, коли за такі тяжкі злочини обирають подібні запобіжні заходи», – пояснює Володимир Воронцов.
За словами експерта, судді були в курсі, що підозрювані – не випадкові кур’єри, а члени якогось потужного наркоугрупування.
«Звичайно, сторона обвинувачування мала зазначати в клопотанні, що це не якісь дрібні порушники, і прокурор просив їх заарештувати. Крім того, вони вказували і на тяжкість вчиненого злочину. А їм опонували захисники. Але остаточне рішення приймав суд. Якщо ці особи кудись зникнуть, то тоді можна буде говорити, що суд дав неналежну оцінку ризикам. Але якщо вони все виконують, то не можна казати, що рішення суду було заангажоване чи неправильно прийняте», – зазначив адвокат Володимир Воронцов.
Ярослав Маркин