Як громадські ініціативи, освіта і подорож до ЄС змінили світогляд студентки з Луганщини

Як громадські ініціативи, освіта і подорож до ЄС змінили світогляд студентки з Луганщини

Студентка Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля Яна Литовка, яка опановує спеціальність «економіка підприємства», наважилася поїхати по молодіжній програмі обміну у Республіку Кіпр, не володіючи англійською мовою. В це важко повірити, але це так – Яна вчила мову в стресових умовах, коли потрібно було щоденно спілкуватися з своїми новими знайомими.

Схопилася вона лише тоді, коли приїхала і, виявилося, що серед її нових друзів є лише один хлопчина з Вірменії, який трохи розумів російську. Він їй і допомагав перекладати. Утім усе по-порядку.

Яна приїхала поступати в університет із села Містки Сватівського району. І хто знає, як склалася б доля цієї дівчини, якби вона залишилася підробляти продавчинею у сільській крамниці і не поступила б в університет. Дома у неї залишилися батьки, які з ностальгією згадували Радянський Союз і тяжіли до невизнаних республік. Психологічна атмосфера, яка панувала дома, провінційність, впливали на неї – дівчина зізнається, що після закінчення школи не мала чіткої політичної позиції.

І тільки в університеті, де вона познайомилася з новими людьми, зацікавилася студентським молодіжним рухом і почала брати участь у різних проектах громадських організацій, світогляд Яни почав змінюватися. Час йшов, вона побувала в Естонії, Кіпрі, Польщі – побачила інший світ.

Світогляд аполітичної молоді, яка недавно прийшла з школи формували громадські організації, серед яких, слід виділити, створену при університеті «Фундацію» «Простір». Вона активно підтримувала молодіжні ініціативи і освітні проекти.

Про Євросоюз у широкому значенні цього слова Яна уперше дізнлася, коли волонтеркою допомагала проводити день Європи у Сєвєродонецьку. Волонтери тоді провели опитування, запитуючи у місцевих жителів, які прийшли на захід, що вони знають про Європу?

Велопробіг приурочений до Дня Європи у Сєвєродонецьку. Міський будинок культури, 2016 рік.

Після цього Яна долучилася до волонтерів, які допомагають проводити щорічно на Луганщині мандрівний фестиваль документального кіно про права людини «Docudays UA». Більшість фільмів цього фестивалю у програмі представлені європейськими режисерами.

2017 року Яна з учасниками Сєвєродонецької молодіжної ради брали участь у міжнародному обміні «Find Yourself» (Знайди себе). Обмін проходив за освітньою програмою ЄС «ERASMUS +» в Естонії.

Яна під час цієї поїздки долала свою внутрішню невпевненість і шукала себе.

Під час наступної поїздки на Кіпр у 2018 році Яна вивчила англійську.

Перед поїздкою, щоб узяти участь у відбірному конкурсі, вона заповнювала анкету англійською за допомогою Google- перекладача.

У цей раз батьки, знаючи, яка рішуча була їх донька в Естонії, не відмовляли утриматися її від піврічної поїздки в Республіку Кіпр.

Яна була в тієї частині Кіпру, яка входить до ЄС. Друга частина цієї острівної держави Турецька республіка північного Кіпру (ТРПК) офіційно ніким не визнана, окрім Туреччини. ООН вважає північну частину Кіпру окупованою Туреччиною. Ситуація схожа з Донбасом на сході України.

Яна хотіла побувати в ТРПК, щоб побачити, як там живуть люди і зробити для себе висновки. Друзям Яни із держав ЄС, які цікавилася цією темою, щоб потрапити у ТРПК достатньо було на кордоні показати свій паспорт. Яна і хлопець із Вірменії – єдині, хто був у тій поїздці не з держав ЄС, що створювало їм незручності. Громадянам держав, які не входять до ЄС, щоб потрапити у ТРПК потрібно було оформляти візу. Її оформлення в Республіці Кіпр, як пізніше переконалася Яна, такий же бюрократичний процес, як і в Україні.

Як молодь проводила вільний час у Республіці Кіпр?

Виступала по 4 години у день на радіошоу, яке проходило в обладнаному спеціальною апаратурою молодіжному центрі. Яна, читаючи англійською мовою в ефірі тексти з листка, хвилювалася, тому що потрібно було слідкувати за своєю вимовою. На радіо говорили здебільше про спорт, культуру і стереотипи у людей.

На радіошоу

Окрім, радіожурналістики, молодь опановувала навички блогерства у проекті «I map». Ті, хто хотіли стати у майбутньому журналістами, відвідували бібліотеки, музеї, галереї та інші цікаві місця столиці Кіпру Нікосії, спілкувалися з людьми, які там працюють, щоб потім записати з ними інтерв’ю. Цікаві місця, про які був знятий сюжет чи написаний блог, помічалися на карті – звідси і назва «I map».

Потім у Яни був десятиденний навчальний візит до Польщі, організований польсько-американським фондом «Study Tours to Poland». Під час цього візиту, в якому брали участь учасники з 6 країн, вона могла порівняти Польщу і Кіпр.

У Ольштині учасникам візиту прочитали лекцію про історію вступу цієї країни до ЄС.

– Коли Україна увійде до ЄС? – запитав хтось у поляків.

– Років через 50, – відповів лектор.

Яну та інших українців, які були з нею під час візиту трохи засмутила така відповідь наших європейських партнерів. Проте шлях до ЄС довжиною у кілька десятиліть можна і потрібно пришвидшити.

У Польщі Яну зацікавила місцева система оподаткування, яка враховує людську самосвідомість і побудована на довірі людини до держави. Довіра – це один із головних європейських принципів, який визначає відносини між громадянським суспільством і владою. Кожний платник податків за бажанням може перерахувати свою частку у розмірі 1% на розвиток конкретної громадської організації.

Як би не було добре у Європі, Яну тягне додому в Україну. Дівчина розуміє, що майбутнє своєї держави за молоддю, яка втілюватиме реформи.

Фото/ Аліна Сирота

Аліна Сирота, лікарка Чернігівського медичного центру сучасної онкології , яка брала участь від України в міжнародному обміні «Find Yourself» і допомагала організаторам проводити різні тренінги прокоментувала програму обмінів так:

Оскільки, Україна не є державою ЄС, то вона не могла бути ініціатором проведення своїх освітніх та культурних заходів – це робила Естонія. Я радилася з нашими естонськими друзями, кого з спікерів можна запросити на тренінги.

Основою метою проведення міжнародного обміну було навчання новим необхідним інструментам для виявлення своїх здібностей, що у майбутньому допомагатиме молоді у пошуку своєї професії.

У перші дні заходи були спрямовані на встановлення між молоддю довірливих відносин. Цьому сприяли насичені освітні та культурні програми, які проводила естонська ГО «Youth Progress». Щоб протягом 10 днів 30 учасників із Естонії, України, Росії, Німеччини і Вірменії перезнайомилися, волонтери ГО «Youth Progress» проводили тимбілдингі (англ. Team building – побудова команди), які сприяли єднанню команд.

Програму міжнародного обміну готували фахівці із «ERASMUS +», які частину заходів обов’язково присвятили правам людини (Human Rights) та міжкультурним діалогам. Щодня учасники команд розповідали про національні страви, цікаву музику, народні танці та інші особливості із культурного життя своїх держав“.

 

Роман Назаренко

Поділитися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *