У Сіверському Донці виявили 60 забруднюючих речовин, у Дністрі– 108 – дослідження
У річках Сіверський Донець та Дністер виявили важкі метали, пестициди, різноманітні ліки, пластифікатори, підсолоджувачі, залишки косметики, синтетичні поверхнево-активні речовини. Загалом виявили 108 забруднювачів в Дністрі та 60 – у Сіверському Донці. Найбільша частка з них – пестициди, у тому числі заборонені до використання, та фармацевтичні препарати. Такі підсумки досліджень проб води у рамках проектів ОБСЄ оприлюднили 12 березня на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі в Київі.
Дослідження води у Сіверському Донці здійснили у рамках проекту Координатора проектів ОБСЄ в Україні «Допомога Міністерству екології та природних ресурсів України у вдосконаленні механізмів моніторингу довкілля», у Дністрі – в рамках проекту Глобального екологічного фонду / ПРООН / ОБСЄ / ЄЕК ООН «Сприяння транскордонної співпраці та комплексному управлінню водними ресурсами в басейні річки Дністер». Технічне завдання розробляли разом з профільними українськими відомствами. Саме дослідження здійснювали фахівці словацького Інституту навколишнього середовища у місті Кош протягом 2018 – 2019 років. Було перевірено зразки поверхневих вод, донних відкладів та риб додатково у Сіверському Дінці було відібрано зразки підземних вод.
Скринінг води здійснювали на близько 40 тисяч речовин. Це близько 40% від усіх речовин, які наявні на ринку хімічних речовин. 18 з них потрапили до списку обов’язкових для подальшого моніторингу на Сіверському Донці, 19 – на Дністрі, розповіла Тамара Кутонова, регіональна координаторка проекту Глобального екологічного фонду з Дністра.
Такі дослідження поточного хімічного стану водойм є одним з етапів реалізації Водної рамкової директиви ЄС, яку Україна має виконувати у рамках Угоди про асоціацію з ЄС. Їхні результати необхідні для розробки стратегічного плану покращення стану водойм. Для поверхневих вод потрібно вимірювати вміст 45 пріоритетних речовин, та, додатково, тих, які є специфічними забруднювачами, притаманними конкретному річковому басейну.
Михайло Хорєв, в.о. голови Державного агентства водних ресурсів України
«Такі аналізи проведено в Україні вперше. Для деяких наших органів виконавчої влади вони виявилися несподіванкою – вони вважали воду чистою, тому що прийнято вимірювати лише основні показники, як це передбачено законодавством. Такі дослідження абсолютно необхідні і будуть проведені для всіх басейнів», – зазначив Михайло Хорєв, в.о. голови Державного агентства водних ресурсів України.
В Україні вже є одна лабораторія в Івано-Франківську, технічно готова здійснювати моніторинг за цими критеріями, частково – лабораторія на Сіверському Донці, ще дві з’являться найближчим часом у Вишгороді та Одесі. За словами Михайла Хорєва, ці 4 лабораторії зможуть повністю забезпечити потреби моніторингу для всієї території України.
Найбільш забрудненими точками відбору проб на Дністрі виявилися точки на його притоках Тисмениця і Серет, та в Могилів–Подільському. Там граничні значення окремих сполук та металів перевищені у 2-7 разів.
У всіх досліджуваних пробах води та донних відкладів у басейні Сіверського Донця виміряні високі концентрації металів – барію, заліза, літію, цинку. У пробах донних відкладів були виявлені підвищені концентрації заборонених пестицидів та поліароматичних вуглеводнів у всіх донних відкладів. Поліхлоровані дифеніли виявили у Сіверському Донцi (с. Огірцеве та нижче м. Лисичанськ), Уди, Казенному Торцi (смт. Райгородок) i Кривому Торцi (Карлівська гребля).
Михайло Малков, заступник координатора програм ФАО в Україні
«Серед виявлених пестицидів, представлені всі три групи пестицидів, які використовуються у сільському господарстві – це фунгіциди, інсектициди, гербіциди. Деякі з них дуже токсичні для ракоподібних, але виявлена концентрація серйозної небезпеки для екосистеми та харчової безпеки для людей не становить», – розповів Михайло Малков, заступник координатора програм Продовольчої сільськогосподарської організації (ФАО) в Україні.
Виявлені заборонені пестициди, зокрема ДДТ, є, скоріш за все, залишковими ще з того часу, коли використання цих сполук не було заборонене (до 1972 року), каже Валерій Станкевич, завідувач лабораторії гігієни ґрунту та відходів, старший науковий співробітник Інституту громадського здоров’я імені Олександра Марзєєва.
Невелика кількість антибіотиків у поверхневих водах небезпечна тим, що сприяє формуванню резистентності до цих сполук мікроорганізмів у навколишньому середовищі. «Це значно більша небезпека, ніж концентрація антибіотиків, які ми можемо вжити разом з водою. Зараз ВООЗ та Всесвітня організація охорони тварин попереджають, що антибіотикорезистентні штами набувають такого розповсюдження, що становлять пряму загрозу для зменшення спектру дії антибіотиків», – зазначає Віталій Башинський, експерт Продовольчої сільськогосподарської організації (ФАО) з антимікробної стійкості.
У цьому контексті дуже важливо, щоб і бізнес, і приватні господарства відповідально використовували антимікробні та гормональні препарати у сільському господарстві, та забезпечити відповідний контроль. Україні особливо важливо організувати дослідження антибіотикорезистентних штамів, каже експерт. Від цього залежить і подальша можливість торгівлі з Європейським Союзом. Перші кроки для цього вже здійснюються.
Важливо також прискорити імплементацію Нітратної директиви, тому що в умовах зміни клімату і скорочення водних ресурсів забруднення води нітратами ставатиме все більш відчутним, зазначає Михайло Малков.
Джерело: uacrisis