У США з”являється все більше публікацій з критикою українського президента Володимира Зеленського. Однозначної оцінки його президенства більше не існує.
Популярний американський журнал «Harper’s magazine» опублікував статтю професора з університету Нотр Дам Майкла Деша «Трагедія Володимира Зеленського» (The Tragedy of Volodymyr Zelensky. Beyond the Ukrainian president’s finest hour by Michael C. Desh // Harper’s magazine, October 2023).
Автор статті відображає “еволюцію сприйняття Володимира Зеленського” і “української трагедії загалом на Заході”.
Автор пише, що Зеленський був обраний президентом України більшістю виборців, які сподівалися від нього двох речей: 1) подолання корупції і 2) вирішення проблеми Донбасу.
М. Деш неполіткоректно визначає ситуацію на Донбасі як “the festering civil war in the Donbas” (“гниюча громадянська війна на Донбасі”). Він акцентує, що Зеленський обіцяв вирішити ці проблеми виборцям, але зазнав невдачі, навіть провалу, який “був підготовлений самим українським президентом”.
На початку своєї каденції Зеленський зробив певні зусилля для її вирішення.
М. Деш вважає, що на той час були реальні передумови для встановлення миру в країні.
Росіяни були згодні при певних поступках з боку України (відмова від вступу у НАТО, відмова від Криму) повернути їй Донбас. Однак, мовляв, була одна обставина, яка викликала в Україні занепокоєння: передбачалося провести вибори в Луганській і Донецькій областях до передачі контролю над кордоном – Франк-Вальтер Штайнмайєр пропонував провести ці вибори під контролем ОБСЄ.
Україна і Росія зобов’язувалися відвести війська від лінії зіткнення. Зеленський виїжджав в Золоте, щоб особисто забезпечити відведення військ. Там він зустрівся з представниками правих «добровольців» з Національного корпусу.
Один з керівників цього утворення Денис Янтар прямо попередив Зеленського, що він зіткнеться з акціями спротиву. Ще більш нахабне попередження президент України отримав від соратника Порошенко Володимира Арьєва.
Після парижської зустрічі Зеленського і Путіна недовго була надія на скоре вирішення цієї проблеми. Але поступово під тиском крайніх правих Україна почала відходити від домовленостей.
Зеленський різко змінив курс і його слова стали луною висловлювань крайніх правих в Україні.
Майкл Деш вважає, що “якби Зеленський не зламався, а дав відсіч своїм опонентам, то нинішньої війни могло не бути”. Зараз же, як вважає автор статті, Зеленський знаходиться під впливом командира «Азова» Дениса Прокопенка.
Далі автор намагаєтьс аналізувати, як в Україні долали корупцію.
Боротьба з корупцією проголошувалася, але активи самого Зеленського і його команди (біля 40 мільйонів доларів) знаходились на офшорних рахунках, пов’язаних зі структурами Ігоря Коломойського, який був перед виборами покровителем Зеленського.
Автор пов’язує симптоми провалу в боротьбі з корупцією зі звільненням вже призабутого в Україні прем’єр-міністра Олексія Гончарука, що виглядає достатньо дивним твердженням.
Майкл Деш вважає, що якщо Росія є “першим актором в українські трагедії”, то Захід, а особливо США, “відіграли в ній теж не останню роль”. США фактично ігнорували і підривали Мінський процес. Особливо це стосується адміністрації Байдена, яка прямо взяла курс на зрив цього процесу.
Таким же чином Захід причетний до зриву переговорів, які вели Україна і Росія в ході війни.
Автор статті посилається на президента Туреччини Ердогана, який прямо говорив, що “Захід заважає його посередницькій ролі”.
Деш розмірковує і про симпатиків Зеленського, які доклали зусиль, щоб “побудувати його образ на зближенні з образом Черчилля”.
Зеленський, як актор, прийняв цю роль. Але вона небезпечна не лише через різну політичну вагу діячів. Черчилль був придатним для керівництва у воєнний час, але його ж партія відсторонила його від влади з переходом до миру. Це, на думку автора, може чекати і Зеленського.
Майкс Деш перераховує “моральні падіння” Зеленського, але вважає, що найбільшим падінням буде “продовження війни без надії на перемогу, коли за плечами будуть лишатися тільки кладовища”.