Як неформальна освіта допомагає інтегрувати молодь у ЄС
На початку 2017 року благодійна організація «Восток –SOS» розіслала на електронну пошту учителям Сєвєродонецька пропозицію пройти тренінг «Модель ООН в навчальних закладах». Модель ООН – це один із елементів неформальної освіти, інтелектуальна гра-симуляція, яка надає можливість її учасникам імітувати засідання структурних підрозділів цієї організації.
Серед тих, хто відгукнувся був вчитель історії та права школи № 6 Валентин Капацій. Сєвєродонецьких вчителів на тренінгу консультували львів’яни із ГО «Інститут суспільних ініціатив».
Випадковості тут немає – Львівщина у просуванні серед молоді моделі ООН пішла далеко вперед. За інформацією голови правління ГО «Інститут суспільних ініціатив» Тараса Репицького, починаючи з 2013 року у іграх взяли участь близько 4 тисяч місцевих школярів. Щорічно у Львові проходять всеукраїнська та міжнародна моделі ООН.
Опанувавши методику проведення гри, Капацій отримав відповідний сертифікат і поставив собі мету, щоб його ученики відтворили роботу головних комітетів ООН.
Вчитель історії та права школи № 6 м. Сєвєвродонецька Валентин Капацій
Спочатку провели обласну модель, відзначивши найбільш активних учнів, які приїхали з різних міст Луганщини, а потім організатори запропонували провести гру у кожній школі.
На думку Капація, коли учні занурюються у гру, вони вивчають історію, географію, економіку, право держав-учасниць ООН, що розвиває освітні компетенції сучасного школяра, інтелектуально його збагачує і відповідає вимогам нової української школи.
Організатори гри на свій розсуд створюють декілька комітетів (рад), наприклад, Безпеки, Економічний і Соціальний. Засідання в радах ведуть учні, яких розподіляють жеребкуванням. Цим же методом кожен учень у раді отримує державу, інтереси якої він представлятиме під час двох-трьох днів гри. Далі організатори називають кожній раді проблему, шляхи вирішення, якої мають шукати учні з позиції своєї держави.
Валентин Капацій з учнями на обласній моделі ООН
Перед учнем стоїть завдання ужитися у роль делегата своєї держави. Якщо делегат під час дискусії забуває про цей важливий фактор, і говорить «я вважаю», замість «ми вважаємо», то на нього можуть навіть накласти санкції – все по-справжньому.
«Валентин Васильович захопив нас грою, – ділиться враженнями ученик школи №6 Чмир Кирило . – Ми обговорювали глобальні проблеми людства: бідність слаборозвинених африканських країн, демографічну кризу, яка спричинила перенаселення у Китаї, Індії та інших країнах, зміну клімату на планеті».
На Раді Безпеки делегати висловлювали свої пропозиції, як допомогти Україні під час збройного конфлікту на Донбасі, який розв’язала Росія. Чмир представляв Чехію і був у складному становищі, тому що Президент цієї країні Мілош Земан прихильно ставиться до Володимира Путіна, висловлювався за зняття економічних санкцій із Росії, а парламент підтримує офіційну політику ЄС щодо захвату Росією Криму та частини Донбасу. Потрібно було бути гнучким.
Ученик школи №6 м. Сєвєродонецька Чмир Кирило
Чмир запропонував свій план допомоги внутрішньо переміщеним особам, який полягав у тому, щоб створити для них на нейтральній території у Швейцарії табори з усією необхідною інфраструктурою. На думку Чмира, важливо розділити цих людей за вірою, щоб не виникало між ними релігійної ворожнечі, що може призвести до тероризму. Країни-спонсори пообіцяли виділити на цей проект гроші.
Головуючий комітету під час засідання контролює делегатів, щоб вони користувалися перевіреною інформацією. Якщо делегат під час доповіді користується інформацією з сумнівних джерел, то його відповідь не зарахують. Такий підхід спонукає учнів більш серйозно вивчати проблему.
У планах Капація провести у школі модель ЄС. Перші кроки у цьому були зроблені, коли провели засідання Європарламенту. На ньому школярі –депутати розповіли про шлях своєї країни, поки вона вступила в ЄС. Природно, школярів цікавила тема доступності освіти у європейських країнах.
Для учнів та викладачів Луганщини, яки беруть участь у моделі ООН, «Восток –SOS» разом із партнерською естонською організацією «MONDO» організували поїздку в Талин. Там делегація з України зустрічалася з керівництвом Міністерства освіти, вчителями, ознайомилася з освітнім процесом у декількох школах.
«Основний принцип естонської освіти – її доступність, – розповідає Капацій, який був у делегації – У цій країні є державні, комунальні та приватні навчальні заклади. Освіта у всіх типів закладів для учнів є безкоштовною».
https://youtu.be/4sdVJRZzMSw
Відео ютуб каналу ЗАРАЗ.ІНФО/ Учитель історії та права Валентин Капацій розповідає про шкільну освіту в Естонії
«В Естонії проходе міжнародна модель ООН, – розповідає координаторка освітніх програм «Восток –SOS» Юлія Кишенко. – «MONDO» запропонувала цей формат для Луганщини і ми його почали просувати.
Залучили до гри студентів Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, – веде далі Кишенко. -У них більш глибокі знання, ніж у школярів і вони відповідальніші.
Ми хочемо, щоб навчальні заклади Луганщини перейняли досвід київської Скандинавської гімназії, яка на проведення моделі ООН запрошує з різних областей 300 школярів. Важливо, що проводять гру самі діти, яким допомагають двоє викладачів. Окрім отриманих знань, діти опановують фандрейзинг – процес залучення грошей та інших ресурсів. У майбутньому це допоможе дітям шукати донорів для реалізації різних проектів. До речі, у гімназії діти вивчають п’ять скандинавських мов».
Гра-грою, проте учениця сєверодонецького багатопрофільного ліцею Орина Козьменко, так захопилася дипломатією, коли у Львові представляла інтереси Куби на міжнародній моделі ООН, що вирішила вчитися на дипломата. Гра, на яку була запрошена молодь із Литви, Естонії і Польщі, проходила англійською мовою. Спілкуючись із ровесниками з Європи, Козьменко уперше задумалася над отриманням європейської освіти. Почала шукати інформацію про освітні програми в мережі.
Дівчина вагалася, у якій країні навчатися після закінчення ліцею. Проте, коли представники «MONDO» запросили її в маленьке місто Юри неподалік Талина на наступну міжнародну модель ООН, зрозуміла, що хоче залишитися в Естонії, щоб вчитися тут і працювати. Приваблювало те, що з отриманим у Естонії дипломом, можна буде працювати у європейських країнах.
Виявилося, для того, щоб поступити у виш студентам із інших країн не обов’язково їхати в Естонію. Козьменко дома заповнила анкету на електронному порталі, написала мотиваційний лист і почала чекати наступний етап – інтерв’ю. Воно складалося з шести запитань, які стосувалися вибору майбутньої професії. Після проходження інтерв’ю Козьменко повідомили, що вона поступила в Талинський технічний університет на спеціальність міжнародне право. Зараз дівчина закінчила перший курс і готується до наступного навчального року.
Учениця сєверодонецького багатопрофільного ліцею Орина Козьменко
Козьменко брала участь у трьохденному форумі в Берлині, на якому молодь, представники влади, неурядових організацій із 24 країн обговорювали проблему соціальної інтеграції різних прошарків суспільства. Учасники форуму багато уваги приділяли інтеграції мігрантів у Європі.
«Головне, що я винесла з форуму, – розповідає Козьменко, – зміни повинні йти знизу від людей, а не політиків. Ми самі відповідальні за ті зміні, які відбуваються у житті».
Козьменко продовжує брати участь у моделі ООН, співпрацюючи з «MONDO». Весною дівчина допомагала проводити гру в одній естонській школі, куди були запрошені школярі з Латвії, Литви, Росії, України та інших країн.
Роман Назаренко