Як неформальна освіта допомагає інтегрувати молодь у ЄС

Як неформальна освіта допомагає інтегрувати молодь у ЄС

На початку 2017 року благодійна організація «Восток –SOS» розіслала на електронну пошту учителям Сєвєродонецька пропозицію пройти тренінг «Модель ООН в навчальних закладах». Модель ООН – це один із елементів неформальної освіти, інтелектуальна гра-симуляція, яка надає можливість її учасникам імітувати засідання структурних підрозділів цієї організації.

 

Серед тих, хто відгукнувся був вчитель історії та права школи № 6 Валентин Капацій. Сєвєродонецьких вчителів на тренінгу консультували львів’яни із ГО «Інститут суспільних ініціатив». 

 

Випадковості тут немає — Львівщина у просуванні серед молоді моделі ООН пішла далеко вперед. За інформацією голови правління ГО «Інститут суспільних ініціатив» Тараса Репицького, починаючи з 2013 року у іграх взяли участь близько 4 тисяч місцевих школярів. Щорічно у Львові проходять всеукраїнська та міжнародна моделі ООН. 

 

Опанувавши методику проведення гри, Капацій отримав відповідний сертифікат і поставив собі мету, щоб його ученики відтворили роботу головних комітетів ООН. 

Вчитель історії та права школи № 6 м. Сєвєвродонецька  Валентин Капацій

Спочатку провели обласну модель, відзначивши найбільш активних учнів, які приїхали з різних міст Луганщини, а потім організатори запропонували провести гру у кожній школі. 

 

На думку Капація, коли учні занурюються у гру, вони вивчають історію, географію, економіку, право держав-учасниць ООН, що розвиває освітні компетенції сучасного школяра, інтелектуально його збагачує і відповідає вимогам нової української школи. 

 

Організатори гри на свій розсуд створюють декілька комітетів (рад), наприклад, Безпеки, Економічний і Соціальний. Засідання в радах ведуть учні, яких розподіляють жеребкуванням. Цим же методом кожен учень у раді отримує державу, інтереси якої він представлятиме під час двох-трьох днів гри. Далі організатори називають кожній раді проблему, шляхи вирішення, якої мають шукати учні з позиції своєї держави.

Валентин Капацій з учнями на обласній моделі ООН

Перед учнем стоїть завдання ужитися у роль делегата своєї держави. Якщо делегат під час дискусії забуває про цей важливий фактор, і говорить «я вважаю», замість «ми вважаємо», то на нього можуть навіть накласти санкції – все по-справжньому. 

«Валентин Васильович захопив нас грою, — ділиться враженнями ученик школи №6 Чмир Кирило . – Ми обговорювали глобальні проблеми людства: бідність слаборозвинених африканських країн,  демографічну кризу, яка спричинила перенаселення у Китаї, Індії та інших країнах, зміну клімату на планеті». 

На Раді Безпеки делегати висловлювали свої пропозиції, як допомогти Україні під час збройного конфлікту на Донбасі, який розв’язала Росія. Чмир представляв Чехію і був у складному становищі, тому що Президент цієї країні Мілош Земан прихильно ставиться до Володимира Путіна, висловлювався за зняття економічних санкцій із Росії, а парламент підтримує офіційну політику ЄС щодо захвату Росією Криму та частини Донбасу. Потрібно було бути гнучким. 

Ученик школи №6  м. Сєвєродонецька Чмир Кирило

Чмир запропонував свій план допомоги внутрішньо переміщеним особам, який полягав у тому, щоб створити для них на нейтральній території у Швейцарії табори з усією необхідною інфраструктурою. На думку Чмира, важливо розділити цих людей за вірою, щоб не виникало між ними релігійної ворожнечі, що може призвести до тероризму. Країни-спонсори пообіцяли виділити на цей проект гроші. 

 

Головуючий комітету під час засідання контролює делегатів, щоб вони користувалися перевіреною інформацією. Якщо делегат під час доповіді користується інформацією з сумнівних джерел, то його відповідь не зарахують. Такий підхід спонукає учнів більш серйозно вивчати проблему.  

 

У планах Капація провести у школі модель ЄС. Перші кроки у цьому були зроблені, коли провели засідання Європарламенту. На ньому школярі –депутати розповіли про шлях своєї країни, поки вона вступила в ЄС. Природно, школярів цікавила тема доступності освіти у європейських країнах. 

 

 Для учнів та викладачів Луганщини, яки беруть участь у моделі ООН, «Восток –SOS» разом із партнерською естонською організацією «MONDO» організували поїздку в Талин. Там делегація з України зустрічалася з керівництвом Міністерства освіти, вчителями, ознайомилася з освітнім процесом у декількох школах.

 

«Основний принцип естонської освіти – її доступність, — розповідає Капацій, який був у делегації – У цій країні є державні, комунальні та приватні навчальні заклади. Освіта у всіх типів закладів для учнів є безкоштовною».   

 

https://youtu.be/4sdVJRZzMSw

Відео ютуб каналу ЗАРАЗ.ІНФО/ Учитель історії та права Валентин Капацій розповідає про шкільну освіту в Естонії

«В Естонії проходе міжнародна модель ООН, — розповідає координаторка освітніх програм «Восток –SOS» Юлія Кишенко. – «MONDO» запропонувала цей формат для Луганщини і ми його почали просувати. 

 

Залучили до гри студентів Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, — веде далі Кишенко. -У них більш глибокі знання, ніж у школярів і вони відповідальніші.   

 

Ми хочемо, щоб навчальні заклади Луганщини перейняли досвід київської Скандинавської гімназії, яка на проведення моделі ООН запрошує з різних областей 300 школярів. Важливо, що проводять гру самі діти, яким допомагають двоє викладачів. Окрім отриманих знань, діти опановують фандрейзинг – процес залучення грошей та інших ресурсів. У майбутньому це допоможе дітям шукати донорів для реалізації різних проектів. До речі, у гімназії діти вивчають п’ять скандинавських мов».

Гра-грою, проте учениця сєверодонецького багатопрофільного ліцею Орина Козьменко, так захопилася дипломатією, коли у Львові представляла інтереси Куби на міжнародній моделі ООН, що вирішила вчитися на дипломата. Гра, на яку була запрошена молодь із Литви, Естонії і Польщі, проходила англійською мовою. Спілкуючись із ровесниками з Європи, Козьменко уперше задумалася над отриманням європейської освіти. Почала шукати інформацію про освітні програми в мережі.  

 

Дівчина вагалася, у якій країні навчатися після закінчення ліцею. Проте, коли представники «MONDO» запросили її в маленьке місто Юри неподалік Талина на наступну міжнародну модель ООН, зрозуміла, що хоче залишитися в Естонії, щоб вчитися тут і працювати. Приваблювало те, що з отриманим у Естонії дипломом, можна буде працювати у європейських країнах. 

 

Виявилося, для того, щоб поступити у виш студентам із інших країн не обов’язково їхати в Естонію. Козьменко дома заповнила анкету на  електронному порталі, написала мотиваційний лист і почала чекати наступний етап — інтерв’ю. Воно складалося з шести запитань, які стосувалися вибору майбутньої професії. Після проходження інтерв’ю Козьменко повідомили, що вона поступила в Талинський технічний університет на спеціальність міжнародне право. Зараз дівчина закінчила перший курс і готується до наступного навчального року. 

 Учениця сєверодонецького багатопрофільного ліцею Орина Козьменко 

Козьменко брала участь у трьохденному форумі в Берлині, на якому молодь,  представники влади, неурядових організацій із 24 країн обговорювали проблему соціальної інтеграції різних прошарків суспільства. Учасники форуму багато уваги приділяли інтеграції мігрантів у Європі. 

«Головне, що я винесла з форуму, — розповідає Козьменко, — зміни повинні йти знизу від людей, а не політиків. Ми самі відповідальні за ті зміні, які відбуваються у житті».  

Козьменко продовжує брати участь у моделі ООН, співпрацюючи з «MONDO». Весною дівчина допомагала проводити гру в одній естонській школі, куди були запрошені школярі з Латвії, Литви, Росії, України та інших країн.  

 

 Роман Назаренко 

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *