Спадщина Бойка: Як у Лисичанську люди живуть у прогнилому будинку зруйнованої ТЕЦ

Спадщина Бойка: Як у Лисичанську люди живуть у прогнилому будинку зруйнованої ТЕЦ

У Лисичанську відселили 61 людину з “неаварійного” триповерхового будинку, що почав руйнуватися і пішов тріщинами. А потім частина мешканців повернулася, бо не має куди йти і де жити

Сирість, сморід, стіни і труби, що наскрізь прогнили і відвалюються… Коли заходиш туди, ніби потрапляєш у декорації якогось фльму жаху. В таких умовах люди жили 10-річчями. Місцева влада і досі не визнала будинок аварійним.

Будинок 1944 року побудови розташований на вулиці Гора Кірова (Попова-ред.), 15, біля річки Сіверський Донець – це район, де живуть колишні працівники Лисичанської ТЕЦ. Для них і побудували 12 типових триповерхових будинків з однокімнатними маленькими квартирами-гостинками. Всі будинки старі і потребують серйозної реконструкції.

До 2012 року цей житловий фонд перебував на балансі ТЕЦ. Це державне підприємство було в управлінні НАК “Нафтогаз України” і почало банкрутіти, коли збанкрутів основний замовник ТЕЦ – “Лисичанська сода”, який споживав 90% теплової енергії. Ремонтом будинків керівництво ТЕЦ не займалося, бо не мало навіть грошей, аби виплатити борги з зарплати.

Рішення про ліквідацію ТЕЦ було ухвалене в 2012 році міністром-“господарником” Юрієм Бойко. Тим самим екс-регіоналом Бойко, який зараз знову балотується до Верховної Ради.  Зараз у руїнах лежтить і ТЕЦ, і “Лисичанська сода”.

У мережі збереглося відео, як у 2015 році підривали трубу, остаточно стираючи з лиця землі це теплогенеруюче підприємство.

Ця ж доля наблизилася і до житлових будинків співробітників ТЕЦ.  Згаданий на початку будинок жахів на Горі Кірова, 15, був взятий на баланс Лисичанської міської ради у 2012 році.

Міськрада грошей у капремонт також не вкладала. За словами мешканців, щось “підмазували, підфарбовували”, але вік будівлі давав про себе знати. І вона стала виглядати так.

Вранці 9 липня ситуація стала критичною: люди почули глухий тріск та на власні очі побачили, як по стінах йдуть тріщини. Всі мешканці будинку, а це 61 людини, були екстрено евакуйовані та відселині у наметовий табір, який рятівники розгорнули просто у дворі.

Зараз більша частина мешканців будинку, проживши дві доби у родичів та друзів, повернулась у власні квартири. Дехто ночував у своїх автівках, але ніхто так і не скористався пропозицією місцевих посадовців переселитися у гуртожиток. “Нам казали, що є пропозиція щодо гуртожитку, але я не думаю, що це нормальні умови проживання з трьома дітьми. Інша справа, що ті умови, в яким ми живемо тут – це теж не нормально, адже будинок потребує догляду, а останні 15 років не робилося нічого, тільки те, що могли робити власними силами. Цього замало, дах протікає, підлога провалюється”, – розповідає мешканка будинку Ірина.

Лише одного погляду на будинок достатньо, щоб розуміти, що жити тут небезпечно. У будь-який момент він може завалитися і поховати під собою людей.

Заходимо у під’їзд.

Ірина демонструє умови, в яких живуть люди, і інакше ніж “побутовим жахіттям” це називати не можна. Підлога на першому поверсі дійсно буквально просідає під ногами, а сходи розсипаються.

У підвалі, який, за розрахунками радянських розробників, мав би бути укриттям-бомбосховищем для мешканців в разі військової небезпеки, усе “дихає на ладан”.

Нависаючі на головою дерев`яні балки перекриття тихо потріскують щомиті. Але найгірше навіть не сморід від розташованого десь поруч громадського туалету на дві “общажні” кабінки, а волога. Вологість “з`їла” металеві труби, нею пронизане повітря.

В квартирах є власні санвузли. Але на кожному поверсі є і громадський, в який страшно й заходити.

На першому поверсі Ірина показує покинуту квартиру, в якій ніхто не живе. Жінка пояснює, що за висновками представників ЖЕКу, приміщення не є аварійним.

“Моя квартира розташована саме над цим приміщенням. Я просто боюся, що одного дня провалюсь крізь все це прямо до підвалу”, – каже жінка.

 

Ми писали листи, прохання, ходили в ЖЕК ще років десять тому. З того часу, як цей будинок з’явився на балансі міськради, тут ніхто нічого не робив. Так, люди пораються із власними квартирами, але питаннями дахів чи підвалів хто має займатися? Доходило до того, що люди самі збирали якісь гроші та несли до ЖЕКу, щоб ті хоч щось зробили. Але капітально нічого не робилося – там підфарбували, там підмазали, але ефекту від того немає“, – розповідає жителька дому Валентина.

Слід зазначити, що місцева влада аварійним цей будинок ніколи не вважала, а називала “вітхим”, і це попри численні звертання людей до ЖЕКів. Прес-служба Лисичанської мерії подію з цим будинком “за класифікаційними ознаками” не визнала надзвичайною ситуацією. На місці події заступник міського голови Лисичанська Андрій Якимчук разом з представниками ЖЕКу склали акт про вірогідну причину руйнування. Так, в квартирі № 32 на 3 поверсі було виявлено застарілий порив трубопроводу.

Як пояснив мешканцям будинка керуючий справами виконкому Олександр Савченко, будинок був визнаний вітхим, але “придатним до експлуатації“. І, вже за його інформацією, причиною руйнування стала несанкціонована врізка для відводу каналізаційних стоків з боку мешканців. Пізніше у місцевих ЗМІ з’явилася інформація з посиланням на того ж Савченка, що причиною надзвичайної події стало затоплення вентиляційної шахти каналізаційними стоками.

Я живу в цьому будинку більше десяти років. Його стан тільки погіршувався весь цей час. Нічого не робилося. У 2017 році я подала документи та стала у чергу на отримання нового житла. Ті, хто мають відповідати за оцінку стану будинку, ніколи не визнавали його аварійним, а тільки писали, що він вітхий. Я неодноразово зверталася до майстра ЖЕКу, пропонувала йому зібрані мешканцями будинка гроші на ремонт труб у підвалі, власноруч ходила і збирала по 50 гривень, але він так і не прийшов. Тепер, коли будинок почав руйнуватись, у ЖЕКу стверджують, що до них ніхто не звертався, але це брехня“, – розповідає Ірина.

Зараз продовжується робота комісії, яка і має визначити, визнавати будинок аварійним, чи ні. Виходячи з очікуваних результатів обстеження будуть встановлені “винуватці”, яким, як повідомили в обласній прокуратурі, загрожують або штрафи, або обмеження волі.

Більшість мешканців багатостраждального будинку повернулась у свої квартири, тому наметове містечко рятувальники розібрали. Не можуть повернутися додому жителі трьох квартир – через можливе аварійне обвалення. Ще чотири аварійні квартири давно покинуті. Рятувальники встановили стабілізаційні конструкції у місцях руйнування, але мешканці будинку у безпеці себе не відчувають.

dn.depo.ua

Поділитися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *