Як оформити спадщину вимушеним переселенцям із зони АТО

Про те, як оформити  спадщину для фізичних осіб вимушених переселенців із зони АТО розповідає  Артем Трекке, адвокат ТОВ "Правова корпорація "Татаров, Фаринник, Головко".

Україна переживає складну соціально-політичну ситуацію. Продовжується проведення антитерористичної операції (АТО) в Донецькій і Луганській областях. Десятки тисяч людей змушені покинути свій край, домівки, роботу і переміститися в інші регіони України.


Поряд з основними проблемами переселенців – необхідність знайти роботу і дах над головою, залишаються і ряд інших, не менш важливих питань, у тому числі і юридичного характеру.


Одним з найбільш часто виникаючих у переселенців правових питань є оформлення (реалізація) прав спадкоємців.

Навіть в мирний час оформлення спадщини – це процедура трудомістка, потребує витрат сил, часу і наявності спеціальних знань. А якщо спадкодавець проживав і помер у зоні проведення АТО, то спадкоємці стикаються з нестандартною навіть для фахівців ситуацією.


Загальна процедура оформлення права власності на майно в порядку спадкування складається з наступних основних етапів:
Подача спадкоємцем до нотаріусу заяви про прийняття спадщини. На підставі цієї заяви відкривається спадкова справа.

Збір спадкоємцем правовстановлюючих документів на майно, вказане в заяві про прийняття спадщини.


Отримання спадкоємцем свідоцтва про право власності на успадковане майно у нотаріуса, який відкрив спадкову справу. Державна реєстрація права власності на спадкове майно.


У спадкоємців із зони АТО на кожному етапі оформлення спадщини виникають складнощі.

Згідно ч.2 ст. 1 269 Цивільного кодексу України, спадкоємець зобов'язаний особисто подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.


Як випливає з положень ст. 1221 Цивільного Кодексу України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.


У нашому випадку останнє місце проживання спадкодавця – це зона проведення АТО. З об'єктивних причин державні нотаріальні контори, розташовані на території проведення АТО, і приватні нотаріуси, зареєстровані у відповідних нотаріальних округах, фактично не працюють.

Крім того, наказом Міністерства юстиції України від 17.06.2014 року № 953/5 «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції» на час проведення АТО припинено доступ до Спадкового та іншим державним реєстрами на території її проведення.
За таких умов вимушені переселенці (спадкоємці померлого в зоні АТО) виявляються обмеженими у своїх правах і можливостях оформити спадщину в рамках загальної процедури. Навіть якщо вони ризикнуть повернутися для подання відповідної заяви в зону АТО, подати його нікому.

Для врегулювання цієї ситуації Міністерство юстиції України своїм листом від 17.07.2014 року № 13.1-32/357 роз'яснило, що з метою захисту прав та інтересів громадян спадкоємці можуть звертатися із заявою про прийняття спадщини до будь-якого нотаріуса за місцем звернення спадкоємця, незалежно від місця відкриття спадщини.


Таким чином, незалежно від того, чи проживав спадкодавець в зоні проведення АТО, спадкоємець на свій розсуд може звернутися до будь-якого державного або приватного нотаріуса за місцем свого знаходження з заявою про прийняття спадщини.

Нотаріус у свою чергу повинен буде прийняти у спадкоємця заяву і відкрити спадкову справу.


Для подачі заяви нотаріусу у спадкоємців є шість місяців. Цей строк починається з часу відкриття спадщини, тобто з дня смерті спадкодавця або з дня, коли він був оголошений померлим.


Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається тим що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, він не заявив про відмову від нього.

Якщо спадкоємець (за винятком спадкоємця, який постійно проживає зі спадкодавцем) протягом шести місяців не подає заяву про прийняття спадщини, він вважається тим що не прийняв її. Проте законодавством передбачені випадки, коли може бути встановлено додатковий строк на прийняття спадщини.


Якщо спадкоємець бажає прийняти спадщину після закінчення строку, встановленого для її прийняття, він може зробити це, якщо отримає письмову згоду всіх спадкоємців, які прийняли спадщину.


Крім того, додатковий строк, достатній для прийняття спадщини, може бути визначений в судовому порядку, якщо спадкоємець вчасно не прийняв спадщину з поважних причин.

Особливості судового провадження в зоні АТО будуть викладені нижче.
При наявності вищеперелічених поважних причин, визначення додаткового строку в судовому порядку не повинно скласти великих труднощів. Тим більше, якщо звернутися за допомогою до юристів, що спеціалізуються в спадковому праві.

Після встановлення додаткового строку слід звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.


Після відкриття нотаріусом спадкової справи, можна приступати до збору правовстановлюючих документів на майно.
Тут у спадкоємців також можуть виникнути складнощі. Не у всіх переселенців була можливість забрати документи, що підтверджують право власності спадкодавця на його майно при виїзді із зони АТО. У деяких випадках правовстановлюючі документи могли бути знищені або втрачені.

Згідно з п.п. 4.15, 4.18 п. 4 глави 10 розділу ІІ наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку здійснення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22 лютого 2012 року № 296/5 при відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення цього питання в судовому порядку.

Таким чином, якщо правовстановлюючих документів немає і зібрати їх немає можливості (це становить труднощі, пов'язані із загрозою життю і здоров'ю) спадкоємцю (після закінчення шести місяців з моменту відкриття спадщини) варто перейти до наступного етапу і звернутися до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про праві на спадкування. Оскільки нотаріус не зможе видати свідоцтво без правовстановлюючих документів, їм буде видана відмова із зазначенням причини. Це дасть можливість звернутися до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно.

Відповідачами по таких справах є інші спадкоємці, які мають право на спадкове майно, а якщо їх немає, то органи влади: міська, сільська, селищна рада, районна державна адміністрація. Позов про визнання прав власності на спадкове майно подається за місцем знаходження спадкового майна або місцем знаходження основної його частини.

Особливості судового виробництва в зоні АТО будуть викладені нижче.
Якщо у спадкоємця всі документи в наявності, після закінчення шестимісячного строку з моменту відкриття спадщини необхідно звернутися до нотаріуса, який відкрив спадкову справу із заявою про видачу свідоцтва про право на спадкування і одночасно з його одержанням зареєструвати у нотаріуса право власності на спадкове майно.

Часто ситуація для спадкоємців із зони АТО складається так, що заява про прийняття спадщини ними подавалася в нотаріальну контору приватному або державному нотаріусу в зоні АТО, коли спадкові та інші реєстри ще працювали. Нотаріуси приймали заяви, відкривали спадкові справи, але потім реєстри були закриті, а нотаріуси, суди та органи державної влади припинили здійснювати свої повноваження на території зони АТО.

Спадкоємець стикається з серйозною проблемою, адже чинним законодавством України передбачено, що видача свідоцтва про право на спадкування здійснюється тим нотаріусом, який заводив спадкову справу.
Порядок видачі свідоцтва про право на спадщину регулюється статтями Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Мін'юсту України від 22.02.2012 року від 296/5 (далі – Порядок). Крім того, при видачі свідоцтва про право на спадщину слід керуватися нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до пп. 2.1. п. 2 глави 10 розділу II Порядку спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої першої заяви про прийняття спадщини. Номер в спадковій справі присвоюється один раз.


Як передбачено пп. 2.7. п. 2 глави 10 розділу II Порядку, при встановленні факту одночасного відкриття декількох спадкових справ, спадкові справи, відкриті з порушенням вимог статті тисячу двісті двадцять один Цивільного кодексу України, повинні бути передані за належністю нотаріусу, до компетенції якого входить ведення цього спадкової справи.

Крім того, згідно з пп. 4.12. п. 4 глави 10 розділу II Порядку свідоцтво про право на спадщину видається за наявності в спадковій справі всіх необхідних документів.


З наведених нормативних актів випливає, що спадкову справу заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини один раз. Видача свідоцтва про право на спадщину здійснюється нотаріусом тільки за місцем відкриття спадщини.

Таким чином, якщо місцем відкриття спадщини (і знаходженням спадкової справи) є зона АТО, то спадкоємці позбавлені можливості отримати свідоцтво про право на спадщину та зареєструвати за собою право власності.


За таких обставин до законодавчого врегулювання проблеми спадкоємцям можна рекомендувати тільки судовий порядок визнання права власності на спадкове майно.

 

Підставою для звернення до суду є відсутність у спадкоємця можливості оформити спадщину в установленому актами цивільного законодавства порядку і отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно.

 

При цьому слід враховувати положення наказу Міністерства юстиції України від 17.06.2014 року № 953/5 «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції». Пунктом 2 цього наказу встановлено, що нотаріальні дії та державна реєстрація речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, яке розміщене на території Луганської та Донецької областей (вказаний перелік міст і районів), здійснюють державні реєстратори прав на нерухоме майно та приватні і державні нотаріуси інших районів Луганської та Донецької областей поза населених пунктів і районів визначених цим наказом згідно законодавства України.

 

Здавалося б, наявність даного наказу має вирішити проблему отримання свідоцтва про право на спадщину, викладену в даному пункті. Однак це не так, оскільки багато нотаріусів, розташованих в районах Донецької та Луганської областей поза зоною АТО вважають, що вони все одно не мають права видавати свідоцтво про спадщину, посилаючись на встановлення у законодавстві України права видати свідоцтво виключно нотаріусом, у якої знаходиться спадкова справа.

 

Виходячи з викладеного, спадкоємцеві рекомендується звернутися до нотаріуса в Донецькій і Луганській області поза зоною АТО із заявою про отримання свідоцтва про спадщину, а в разі відмови у видачі – звернутися до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування.

 

Тепер розглянемо особливості розгляду цивільних справ судами в зоні АТО.


У зв'язку з проведенням АТО суди на непідконтрольній Україні території не функціонують. У зв'язку з цим розпорядженням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 року № 2710/38-14 визначена територіальна підсудність судових справ, підсудних розміщеним в районі проведення АТО місцевим і загальним, і апеляційним судам. У даному розпорядженні визначені суди, які до закінчення АТО «заміщають» відповідні суди.

 

При рассмотрении судебных дел и постановлении положительного решения в признании права собственности также могут возникнуть сложности.


При розгляді судових справ і постанові позитивного рішення про визнання права власності також можуть виникнути складнощі.


Насамперед, мова йде про серйозні проблеми з отриманням доказів з уповноважених органів, що підтверджують право власності спадкодавця на майно, що підлягає державній реєстрації. Особливо це стосується прав власності на нерухоме майно, яке не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав після 2013 року. Така інформація зберігається в архівах БТІ, Державного земельного кадастру, тобто фактично знаходиться в зоні АТО.

Суд має право витребувати документи та інформацію з цих органів, але всі запити суду відправляються через відділення Укрпошти. Остання ж припинила прийом і доставку поштових відправлень на територію Донецької та Луганської областей, що не підконтрольна українській владі. До того ж БТІ та інші органи на території проведення АТО функціонують в обмеженому режимі або взагалі не функціонують.

Таким чином, забезпечувати надання доказів в судовий процес доведеться спадкоємцям самостійно. Це цілком реально зробити навіть в зоні АТО, але це пов'язано з необхідністю тривалого перебування на даній території та обізнаності про особливості функціонування відповідних установ.


Після отримання рішення про визнання права власності (якщо об'єктом власності є нерухоме майно) спадкоємцю необхідно звернутися до державного реєстратора прав на нерухоме майно та зареєструвати своє право власності.

Але навіть після отримання відповідного документа та реєстрації права власності у спадкоємців можуть виникнути складнощі з розпорядженням даним майном, адже фактично нерухоме майно знаходиться на території, де не функціонують органи державної влади України та відключені реєстри. Відповідно при намірі, наприклад, продати отриману у спадок квартиру, виникне безліч складнощів. Оскільки в даний час ситуація в зоні АТО може серйозно змінюватися щодня, вирішувати виниклі складнощі необхідно буде з урахуванням всіх змін, що діють на момент звернення. Надати які-небудь універсальні рекомендації зараз неможливо.

 

Таким чином, ми розглянули самі основні проблеми, які можуть виникнути у спадкоємців з оформленням права власності на спадкове майно, якщо спадкодавець проживав і помер у зоні проведення АТО.


Сподіваюся, що цей матеріал висвітлив для вас не тільки проблеми, але і варіанти їх вирішення.


Як правило, оформлення спадщини можна здійснити власними силами. Але з урахуванням суспільно-політичної ситуації і значного ускладнення цієї процедури для переселенців рекомендуємо попередньо проконсультуватися з юристом, що спеціалізуються в даній сфері.

Поділитися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *