Бідність і економічна нестабільність досі визначають сприйняття правосуддя та безпеки на сході України: результати дослідження ПРООН

 

Бідність і економічна нестабільність досі визначають сприйняття правосуддя та безпеки на сході України: результати дослідження ПРООН

 

Забезпечення безпеки та вільного доступу до правосуддя є ключовим у побудові надійних і відповідальних державних установ. ПРООН в Україні опублікувала другий звіт дослідження “Безпека та правосуддя в Україні”. Його мета – дослідити потреби та досвід українців у забезпеченні безпеки та доступу до правосуддя, оцінити зміни, що відбулися після 2017 року.

 

Дослідження зосередилося на шести ключових аспектах безпеки та правосуддя у трьох областях України, у яких активно впроваджується Програма відновлення та розбудови миру ПРООН: особливим географічним акцентом стали райони, що постраждали внаслідок конфлікту в Донецькій та Луганській областях, а також у контрольній Житомирській області.

За словами Янтомаса Хімстра, директора ПРООН в Україні, очікується, що це дослідження “стане важливим інструментом у плануванні заходів щодо утвердження правосуддя та стабільності для народу України”.

 

БІДНІСТЬ ЗАЛИШАЄТЬСЯ ГОЛОВНОЮ ПРОБЛЕМОЮ

За результатами дослідження, найкритичнішим питанням для громад залишається бідність і безробіття, а також корупція, проблеми охорони здоров’я, включно з алкоголізмом і наркоманією.

Другий рік поспіль бідність і економічна нестабільність продовжують визначати сприйняття правосуддя та безпеки в Україні. Так, більше половини респондентів вказали, що їм бракує грошей на одяг (у Луганській області таких 69,1%, у Донецькій – 61,1%, і в Житомирській – 56,5%).

 

 

БЕЗПЕКА ТА ГЕНДЕРНА НЕРІВНІСТЬ

Жінки сильніше відчувають небезпеку ніж чоловіки, особливо в темний час доби: лише 38,2% жінок відповіли, що почувають себе безпечно надворі ввечері, тоді як серед чоловіків цей показник становить 63,4%. Різниця у сприйнятті безпеки людей вдома менш разюча: 70,5% жінок і відповідно 83,5% чоловіків почуваються безпечно вночі вдома.

 

 

ЩО БЛИЖЧЕ ДО ЛІНІЇ КОНФЛІКТУ, ТО НИЖЧЕ ВІДЧУТТЯ БЕЗПЕКИ 

Відчуття безпеки очікувано залежить від наближеності до лінії конфлікту. Так, лише 40,3% громадян Донецької області, що проживають на відстані до 20 км від лінії розмежування почувають себе безпечно ввечері, на відміну від 78,9% тих, що живуть далі. До того ж, жителі районів поблизу лінії розмежування більш занепокоєні через міни та артилерійські обстріли  (особливо в Луганській області) та кримінальні злочини (особливо в Донецькі області).

 

 

ДОВІРА ДО СИСТЕМИ ПРАВОСУДДЯ: ЗАГАЛОМ ТЕНДЕНЦІЇ ПОЗИТИВНІ

У цілому громадяни вважають органи правосуддя більш ефективними, ніж раніше. Більше половини опитаних вважають, що якщо вони стануть жертвами злочину, то отримають захист від правосуддя – а це значний прогрес порівняно з минулим роком.

Втім, незважаючи на загалом позитивну оцінку доступності поліції, працівників прокуратури та судів, на думку респондентів, у роботі цих інституцій бракує цілісності та ефективності. Порівняно з ними, громадяни більше довіряють органам місцевої влади.

Юридична допомога є надзвичайно затребуваною, але низько доступною для половини постраждалих, яким бракує коштів на їжу, не кажучи про оплату роботи адвокатів.

Показово, що люди з особливо вразливих груп населення (особи з інвалідністю, члени ЛГБТ-спільнот, ВПО тощо) радше покладаються на знайомих і друзів під час вирішення конфліктів, ніж на органи правосуддя.

 

 

ВАГОМИЙ КРОК УПЕРЕД

Громадяни стали більш поінформованими стосовно отримання юридичних послуг. Найбільш помітними зміни є в Луганській області (де поінформованість зросла з 19% до 38,5%) та Донецькій області (з 26% до 39,9%). Втім, потенціал для покращення досі існує, адже лише третина опитаних обізнані щодо лінії гарячої юридичної допомоги, роботи установ з надання юридичної допомоги та ролі місцевих адміністрацій у цих питаннях. Понад це, необхідно зменшувати прірву між доступом до юридичної допомоги між жителями міст і сіл, шляхом створення мобільних приймалень або визначення годин прийому громадян у селах.

 

 

НАБЛИЖЕННЯ ДО ГРОМАД: ПОЛІЦІЯ ЗДАТНА НА БІЛЬШЕ

Громадяни вважають роль поліції та органів місцевої влади корисною, проте їх дії пасивними у вирішенні питань безпеки. Лише четверта частина опитаних відповіли, що поліція (23,9%) або місцева влада (29,2%) регулярно або час від часу проводять зустрічі з учасниками громад з питань безпеки.

Слід відзначити, що люди з нижчим рівнем освіти та жителі сіл вважають поліцію менш ефективною у вирішенні проблем їхніх громад. Тож поліції слід зосередити свої зусилля на наданні допомоги більшій кількості осіб із найнижчих соціально-економічних верств і сільським мешканцям. А місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування слід прагнути активніше підтримувати цих людей під час надання їм послуг.

Дослідження здійснене за фінансової підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні.

Читайте повний текст дослідження: на сайті ООН Україна http://bit.ly/2yZsy5c

і тут 

file:///C:/Users/User/Downloads/undp_ukr_30.10_print_UKR.pdf

Автор фото: Анастасія Власова / ПРООН

.

Поддержите  редакцию!

Расскажите о нас друзьям

Подпишитесь на ZARAZ.INFO  

в вашем  «Facebook» и «Youtube»

.

Поділитися:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •