Україна після початку великої війни з Росією зіткнулася з масштабною проблемою мінного забруднення, яка охоплює значну частину території країни. За оцінками фахівців, повне розмінування може зайняти не менше 10 років, навіть за умови постійної міжнародної допомоги та активної роботи саперів.
В матеріалі польського видання Rzeczpospolita говориться про те, що приблизно 23-25% території України можуть бути забруднені мінами або нерозірваними боєприпасами. На думку автора, ці площі, які можна порівняти з територією Греції. Проблема стосується не лише лінії фронту, а й деокупованих регіонів, зокрема Київщини, Харківщини, Херсонщини та інших територій, де російські війська перебували навіть нетривалий час.
Найскладніша ситуація залишається в районах, де тривали активні бойові дії або окупація. Навіть у місцях, звільнених ще 2022 року, зокрема в Бучі, сапери досі знаходять міни та нерозірвані снаряди. Роботи з розмінування тривають постійно, але просуваються повільно через величезні масштаби забруднення та складність доступу до окремих територій.
Представники організації HALO Trust зазначають, що будь-яка територія, де перебували російські війська, навіть нетривалий час, вважається потенційно небезпечною. За їхніми оцінками, Україна може залишатися частково замінованою ще понад 10 років. Подібні проблеми вже фіксувалися в інших країнах після воєн, де очищення територій розтягувалося на десятиліття.
«Бойові операції можуть припинитися, але загроза від мін — тепер для пересічних жителів — залишається. Наприклад, команди «гуманітарного розмінування» в Афганістані досі видаляють такі міни, що залишилися після радянського вторгнення», — пояснила фахівчиня з мін Юлія Чиколба.
Також у матеріалі зазначається, що Росія, як і низка інших держав, не приєдналася до Оттавської конвенції, яка забороняє використання протипіхотних мін. Україна раніше була учасницею цієї угоди й навіть знищувала власні запаси таких боєприпасів, однак після початку повномасштабної війни була змушена змінити підхід до оборони. Зрештою, країна почала як виробляти міни самостійно, так і отримувати їх від партнерів. На тлі російської загрози низка європейських країн — зокрема Польща, Литва, Латвія, Естонія та Фінляндія — також переглянули свою позицію щодо конвенції або вийшли з неї.
Зараз в Україні працюють сотні саперних груп і велика кількість спеціалізованої техніки, але цього все одно недостатньо для масштабів проблеми. Загалом залучено понад 130 сертифікованих операторів протимінної діяльності та близько 300 одиниць машин, які займаються розмінуванням. Основний акцент робиться на сільськогосподарських землях, адже їх потрібно якомога швидше повернути до використання. Водночас процес залишається дорогим: очищення лише одного гектара коштує приблизно 4700 злотих, що суттєво ускладнює темпи робіт.
Крім того, додатковим викликом залишається нестача фахівців, і тому до розмінування залучають не лише військових саперів, а й міжнародні організації та приватні компанії. Попри це, ризики для тих, хто виконує ці роботи, залишаються високими. Відомі випадки, коли російські війська обстрілювали групи саперів під час роботи, зокрема на Чернігівщині, де внаслідок одного з таких ударів загинули представники міжнародної місії.
Щоб прискорити очищення територій, Україна активно впроваджує технологічні рішення. Одним із ключових інструментів стала цифрова платформа GRIT, яка аналізує дані з дронів і за допомогою штучного інтелекту визначає ділянки з найбільшою ймовірністю мінування. Завдяки цій системі вже визначено понад 5000 гектарів територій, що потребують першочергового розмінування.
У роботі саперів також дедалі частіше використовуються дрони зі штучним інтелектом, які аналізують фото та відео з повітря й допомагають знаходити вибухонебезпечні предмети з точністю близько 70%. Паралельно українські розробники створюють роботизовані комплекси для дистанційного розмінування.